- •Психологія як наука: предмет та завдання.
- •Джерела психологічних знань.
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Зв'язок психології з іншими науками.
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Основні механізми психіки людини (відображення, проектування, опредметнення).
- •Психіка і свідомість.
- •Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції та історичного розвитку людства.
- •Теорія рефлекторної діяльності мозку.
- •Умовні та безумовні рефлекси.
- •Збудження та гальмування як основні процеси нервової діяльності.
- •Аналітико-синтетична діяльність великих півкуль головного мозку.
- •Перша та друга сигнальні системи.
- •Динамічний стереотип.
- •Мозок та психіка: головний та спинний мозок.
- •Мозок та психіка: нервова система (центральна і периферична).
- •Мозок та психіка: вища нервова діяльність.
- •Мозок та психіка:рефлекторна дуга та коло.
- •Поняття про відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу.
- •Фізіологічні основи відчуття та сприймання.
- •Сприймання та його основні властивості.
- •Виміри та зміна відчуттів.
- •Види та властивості сприймання.
- •Закони сприймання.
- •Основні теорії мислення.
- •Поняття про мислення.
- •Психологічні теорії мислення.
- •Сучасні концепції мислення.
- •Розумові дії та мисленнєві операції
- •Форми мислення.
- •Процес розуміння.
- •Процеси розв’язання завдань.
- •Різновиди мислення.
- •Індивідуальні особливості мислення.
- •Фізіологічні основи уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Розвиток уваги.
- •Теорії уваги.
- •Специфіка пам’яті як психічного процесу.
- •Фізіологічні основи пам’яті.
- •Теорії пам’яті.
- •Процеси та види пам’яті.
- •Запам’ятовування та умови його успішності.
- •Індивідуальні відмінності пам’яті.
- •Закономірності у протіканні процесів пам’яті.
- •Поняття про уяву та уявлення.
- •Фізіологічні основи уяви.
- •Види уяви.
- •Форми уяви.
- •Функції уява.
- •Уява і творчість.
- •Теорії уяви.
- •Взаємозв’язок основних психічних процесів (відчуття, сприймання, мислення, пам'ять, увага, уява).
- •Головні галузі психологічних знань.
- •Головні напрями сучасної психології.
- •Вимоги до методів психології.
- •Метод самоспостереження.
- •Психологічний експеримент.
- •Лабараторний експеримент.
- •Природній психологічний експеримент.
- •Експериментально-генетичний метод.
- •Метод опитування.
- •Бесіда як метод психологічного дослідження.
- •Анкетування як метод психологічного дослідження.
- •Психічні явища та факти.
- •Свідомість та самосвідомість людини.
- •Три головні принципи наукового дослідження.
Функції уява.
представляти дійсність в образах і мати можливість користуватися ними, вирішуючи різні виникаючі задачі. Ця функція уяви пов'язана з мисленням і органічно в нього включена.
полягає в регулюванні емоційних станів. За допомогою уяви людина здатна хоча б частково задовольняти багато потреб, знімати породжену ними напруженість. Дана життєво важлива функції особливо підкреслюється і розробляється психоаналітичним напрямом зарубіжної психологічної науки.
пов'язана з її участю в управлінні іншими психічними і фізіологічними процесами, зокрема волею, увагою, пам'яттю, мовою, переживаннями.
формуванні внутрішнього плану дій – здібності виконувати їх в думці, маніпулюючи образами.
планування і програмування діяльності, складання визначених програм, оцінка їх правильності, процесу реалізації.
Уява і творчість.
Уява тісно пов'язана з творчістю, і залежність ця зворотна, тобто саме уява формується в процесі творчої діяльності, а не навпаки.Таким чином, творча уява - вид уяви, спрямованого настворення нових образів, що становить основу творчості.
Особливість творчої уяви полягає в тому, що вона є процесом свідомим в своїй основі. Можливість образного передбачення результатів власних дій надають спрямованість творчій уяві.
Політфантазії у творчому процесі забезпечується знаннями, підкріплюються здібностями, стимулюються цілеспрямованістю, супроводжуються емоційним тоном. У будь-якому виді діяльності творча уява визначається тим, як він вміє перетворювати дійсність, обтяжену випадковими,несуттєвими деталями.
Теорії уяви.
Теорія походження уяви З. Фрейдом За З. Фрейдом основа творчих процесів лежить в ранніх переживаннях дитинства. Реальна ситуація, що виробляє сильне враження, оживляє в памяті ранній досвід, і, створюючи конфліктну ситуацію, призводить до творчості, в продукції якого знаходяться елементи і сьогодення, і минулого досвіду. Звязок між творчою уявою і подіями дитинства полягає в тому, що напружені ситуації дитинства завжди залишаються у памяті і творчу уяву заміщає ці події. При цьому сам характер творчості визначається прорвавшимися імпульсами несвідомого.
Теорія походження уяви за Дж. Селлі Дж. Селлі виводив походження уяви з реальності, але особливо відзначав владу уяви над душею, ту яскравість його образів, які захоплюють і ведуть за собою. Він писав, що уява завжди відштовхується від реальності.
Теорія походження уяви за Д. Дьюї Двоїсту позицію по відношенню до уяви займав Д. Дьюї (1926). Він підкреслював небезпеку фантазій для психічного розвитку, вказуючи на те, що гра дає лише ілюзорне задоволення потреб, веде його від реальності. Необхідно поступово переводити уяву в стан роботи, направляти уяву на реальний світ.