- •Психологія як наука: предмет та завдання.
- •Джерела психологічних знань.
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Зв'язок психології з іншими науками.
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Основні механізми психіки людини (відображення, проектування, опредметнення).
- •Психіка і свідомість.
- •Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції та історичного розвитку людства.
- •Теорія рефлекторної діяльності мозку.
- •Умовні та безумовні рефлекси.
- •Збудження та гальмування як основні процеси нервової діяльності.
- •Аналітико-синтетична діяльність великих півкуль головного мозку.
- •Перша та друга сигнальні системи.
- •Динамічний стереотип.
- •Мозок та психіка: головний та спинний мозок.
- •Мозок та психіка: нервова система (центральна і периферична).
- •Мозок та психіка: вища нервова діяльність.
- •Мозок та психіка:рефлекторна дуга та коло.
- •Поняття про відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу.
- •Фізіологічні основи відчуття та сприймання.
- •Сприймання та його основні властивості.
- •Виміри та зміна відчуттів.
- •Види та властивості сприймання.
- •Закони сприймання.
- •Основні теорії мислення.
- •Поняття про мислення.
- •Психологічні теорії мислення.
- •Сучасні концепції мислення.
- •Розумові дії та мисленнєві операції
- •Форми мислення.
- •Процес розуміння.
- •Процеси розв’язання завдань.
- •Різновиди мислення.
- •Індивідуальні особливості мислення.
- •Фізіологічні основи уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Розвиток уваги.
- •Теорії уваги.
- •Специфіка пам’яті як психічного процесу.
- •Фізіологічні основи пам’яті.
- •Теорії пам’яті.
- •Процеси та види пам’яті.
- •Запам’ятовування та умови його успішності.
- •Індивідуальні відмінності пам’яті.
- •Закономірності у протіканні процесів пам’яті.
- •Поняття про уяву та уявлення.
- •Фізіологічні основи уяви.
- •Види уяви.
- •Форми уяви.
- •Функції уява.
- •Уява і творчість.
- •Теорії уяви.
- •Взаємозв’язок основних психічних процесів (відчуття, сприймання, мислення, пам'ять, увага, уява).
- •Головні галузі психологічних знань.
- •Головні напрями сучасної психології.
- •Вимоги до методів психології.
- •Метод самоспостереження.
- •Психологічний експеримент.
- •Лабараторний експеримент.
- •Природній психологічний експеримент.
- •Експериментально-генетичний метод.
- •Метод опитування.
- •Бесіда як метод психологічного дослідження.
- •Анкетування як метод психологічного дослідження.
- •Психічні явища та факти.
- •Свідомість та самосвідомість людини.
- •Три головні принципи наукового дослідження.
Взаємозв’язок основних психічних процесів (відчуття, сприймання, мислення, пам'ять, увага, уява).
На сучасному етапі мислення людини є об'єктом дослідження багатьох наук: психології, соціології, логіки, теорії штучного інтелекту та ін.
Інформаційно-кібернетична теорія
В її основі лежать поняття алгоритму, операції, циклу та інформації. Алгоритм позначає послідовність дій, виконання яких веде до вирішення завдання, операція стосується окремої дії, його характеру; цикл належить до багаторазового виконанню одних і тих же дій до тих пір, поки не буде отриманий необхідний результат; інформація включає сукупність відомостей, переданих з однієї операції на іншу в процесі виконання завдання. Виявилося, що багато спеціальні операції, які застосовуються в програмах машинної обробки інформації та в процесі вирішення завдань на ЕОМ, схожі на ті, якими в мисленні користується людина. Це відкриває можливість вивчення операцій людського мислення на ЕОМ і побудови машинних моделей інтелекту
Соціологічна і соціально-психологічна концепція мислення.
Сутність даного типу мислення полягає у тому, що воно функціонує за логікою розгортання соціальних дій.
Усвідомлення природи і способів функціонування соціологами власного (соціологічного) мислення як різновиду соціального мислення є надзвичайно актуальною потребою, задоволення якої сприяло б розвитку самої соціологічної науки. З огляду на висловлене вище, наукова логіка соціологічного мислення опосередкована об’єктивною логікою соціальних дій.
Евристична концепція мислення.
Евристичне мислення дає людині можливість направити свою пошукову діяльність на оптимальне вирішення проблеми, на отримання нового знання.
На думку деяких учених, евристичне мислення є допоміжним і займає проміжне місце серед алгоритмічного і творчого мислення. Це пов'язано з різними поглядами на розуміння евристики.
Потрібно відзначити, що необхідність в евристиці виникала тоді, коли вчені та мислителі намагалися пояснити феномен творчестваілі намагалися розкрити процеси самовдосконалення людини, формування її індивідуальності. Психолог В.Н. Пушкін розглядає евристику як галузь знання, "вивчає формування нових дій в незвичайній ситуації"
Логіко-філософська концепція мислення.
Філософське мислення є перш за все виділення найважливішого, істотного з нескінченного різноманіття навколишніх явищ. «Змістовний фільтр» відбору інформації, характерний для філософії, виражається в трьох рисах філософського мислення: рефлексивності, цілісності та критичності.
Рефлексивність - це прагнення до граничної усвідомленості своїх дій, тобто налаштованість на виявлення сенсу подій і їх зв'язку між собою.
Цілісність філософського мислення означає спрямованість на об'єднання різноманіття людського життя - особистої, соціальної, пізнавальної - через виявлення їх зв'язку.
Критичність - здатність оцінювати і оновлювати підстави своєї власної діяльності в мінливому світі.
