- •Психологія як наука: предмет та завдання.
- •Джерела психологічних знань.
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Зв'язок психології з іншими науками.
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Основні механізми психіки людини (відображення, проектування, опредметнення).
- •Психіка і свідомість.
- •Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції та історичного розвитку людства.
- •Теорія рефлекторної діяльності мозку.
- •Умовні та безумовні рефлекси.
- •Збудження та гальмування як основні процеси нервової діяльності.
- •Аналітико-синтетична діяльність великих півкуль головного мозку.
- •Перша та друга сигнальні системи.
- •Динамічний стереотип.
- •Мозок та психіка: головний та спинний мозок.
- •Мозок та психіка: нервова система (центральна і периферична).
- •Мозок та психіка: вища нервова діяльність.
- •Мозок та психіка:рефлекторна дуга та коло.
- •Поняття про відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу.
- •Фізіологічні основи відчуття та сприймання.
- •Сприймання та його основні властивості.
- •Виміри та зміна відчуттів.
- •Види та властивості сприймання.
- •Закони сприймання.
- •Основні теорії мислення.
- •Поняття про мислення.
- •Психологічні теорії мислення.
- •Сучасні концепції мислення.
- •Розумові дії та мисленнєві операції
- •Форми мислення.
- •Процес розуміння.
- •Процеси розв’язання завдань.
- •Різновиди мислення.
- •Індивідуальні особливості мислення.
- •Фізіологічні основи уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Розвиток уваги.
- •Теорії уваги.
- •Специфіка пам’яті як психічного процесу.
- •Фізіологічні основи пам’яті.
- •Теорії пам’яті.
- •Процеси та види пам’яті.
- •Запам’ятовування та умови його успішності.
- •Індивідуальні відмінності пам’яті.
- •Закономірності у протіканні процесів пам’яті.
- •Поняття про уяву та уявлення.
- •Фізіологічні основи уяви.
- •Види уяви.
- •Форми уяви.
- •Функції уява.
- •Уява і творчість.
- •Теорії уяви.
- •Взаємозв’язок основних психічних процесів (відчуття, сприймання, мислення, пам'ять, увага, уява).
- •Головні галузі психологічних знань.
- •Головні напрями сучасної психології.
- •Вимоги до методів психології.
- •Метод самоспостереження.
- •Психологічний експеримент.
- •Лабараторний експеримент.
- •Природній психологічний експеримент.
- •Експериментально-генетичний метод.
- •Метод опитування.
- •Бесіда як метод психологічного дослідження.
- •Анкетування як метод психологічного дослідження.
- •Психічні явища та факти.
- •Свідомість та самосвідомість людини.
- •Три головні принципи наукового дослідження.
Запам’ятовування та умови його успішності.
Запам’ятовування — один з основних процесів пам’яті. Утворення й закріплення тимчасових нервових зв’язків. Чим складніший матеріал, тим складніші тимчасові зв’язки, які утворюють підґрунтя запам’ятовування.
Запам’ятовування буває мимовільним і довільним.
Мимовільне запам’ятовування здійснюється без спеціально поставленої мети запам’ятати. На мимовільне запам’ятовування впливають яскравість, емоційна забарвленість об’єктів.
Довільне запам’ятовування відрізняється від мимовільного рівнем вольового зусилля, наявністю завдання та мотиву. Воно має цілеспрямований характер; у ньому використовуються спеціальні засоби та прийоми запам’ятовування.
Умови успішного запам’ятовування:
установка на запам’ятовування;
діяльне оперування людиною об’єктами запам’ятовування;
можливість поєднати матеріал що запам’ятовується в єдину структуру;
наявність стійкої концентрованої уваги та інтересу до матеріалу;
вміння поєднати матеріал що запам’ятовується з попередньо відомим;
емоційний окрас матеріалу;
аналіз і синтез матеріалу;
Нераціональним при запам’ятовуванні є розділення інформації на маленькі частини.
Залежно від міри розуміння запам’ятовуваного матеріалу довільне запам’ятовування буває механічним і смисловим (логічним).
Механічне - без розуміння суті. Воно призводить до формального засвоєння знань.
Смислове (логічне) запам’ятовування спирається на розуміння матеріалу у процесі дії з ним, оскільки тільки діючи з матеріалом, ми запам’ятовуємо його.
Індивідуальні відмінності пам’яті.
Вони виявляються у відмінностях продуктивності процесів пам'яті; у переважанні пам'яті тієї чи іншої модальності; у відмінностях у рівні розвитку різних типів пам'яті.
Загальними характеристиками продуктивності процесів пам'яті є обсяг матеріалу, який може запам'ятати людина за певний проміжок часу, швидкість і точність запам'ятання матеріалу, тривалість збереження матеріалу в пам'яті і готовність до його відтворення.
Крім індивідуальних відмінностей, пам'ять різних людей може розрізнятися за рівнем розвитку різних типів пам'яті: рухової, емоційної, образної та словесно-логічної. Переважання певного типу пам'яті в людини залежить від особливостей діяльностей, з якими пов'язаний її життєвий шлях. Найпоширенішими типами пам'яті є образний, словесно-логічний і проміжний.
Людині з образним типом пам'яті - образний матеріал.
Словесно-логічним типом пам'яті - словесний, абстрактний матеріал: логічні схеми, формули.
Якщо в людини не переважає певний тип оперування матеріалом, то вона представляє проміжного типу пам'яті.
Індивідуальні особливості пам'яті:
швидкість запам'ятовування визначається кількістю повторень (або часом), що потрібні людині для запам'ятовування нового матеріалу;
точність запам'ятовування визначають відповідністю відтвореного тому, що запам'ятовували, та кількістю допущених помилок;
міцність запам'ятовування виявляється в тривалості збереження завченого матеріалу (або в повільності його забування);
готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості.
Індивідуальні відмінності пам'яті зумовлені типом вищої нервової діяльності. Швидкість утворення тимчасових нервових зв'язків пов'язана з силою процесів забування та гальмування, що зумовлює точність і міцність запам'ятовування.
Індивідуальні відмінності пам'яті виявляються також у тому, який матеріал краще запам'ятовується, - образний, словесний чи однаковою мірою продуктивно той та інший.