- •Психологія як наука: предмет та завдання.
- •Джерела психологічних знань.
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Зв'язок психології з іншими науками.
- •Розвиток наукових знань про природу психіки:
- •Основні механізми психіки людини (відображення, проектування, опредметнення).
- •Психіка і свідомість.
- •Виникнення і становлення психіки в процесі біологічної еволюції та історичного розвитку людства.
- •Теорія рефлекторної діяльності мозку.
- •Умовні та безумовні рефлекси.
- •Збудження та гальмування як основні процеси нервової діяльності.
- •Аналітико-синтетична діяльність великих півкуль головного мозку.
- •Перша та друга сигнальні системи.
- •Динамічний стереотип.
- •Мозок та психіка: головний та спинний мозок.
- •Мозок та психіка: нервова система (центральна і периферична).
- •Мозок та психіка: вища нервова діяльність.
- •Мозок та психіка:рефлекторна дуга та коло.
- •Поняття про відчуття та сприймання як початкові ланки пізнавального процесу.
- •Фізіологічні основи відчуття та сприймання.
- •Сприймання та його основні властивості.
- •Виміри та зміна відчуттів.
- •Види та властивості сприймання.
- •Закони сприймання.
- •Основні теорії мислення.
- •Поняття про мислення.
- •Психологічні теорії мислення.
- •Сучасні концепції мислення.
- •Розумові дії та мисленнєві операції
- •Форми мислення.
- •Процес розуміння.
- •Процеси розв’язання завдань.
- •Різновиди мислення.
- •Індивідуальні особливості мислення.
- •Фізіологічні основи уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Розвиток уваги.
- •Теорії уваги.
- •Специфіка пам’яті як психічного процесу.
- •Фізіологічні основи пам’яті.
- •Теорії пам’яті.
- •Процеси та види пам’яті.
- •Запам’ятовування та умови його успішності.
- •Індивідуальні відмінності пам’яті.
- •Закономірності у протіканні процесів пам’яті.
- •Поняття про уяву та уявлення.
- •Фізіологічні основи уяви.
- •Види уяви.
- •Форми уяви.
- •Функції уява.
- •Уява і творчість.
- •Теорії уяви.
- •Взаємозв’язок основних психічних процесів (відчуття, сприймання, мислення, пам'ять, увага, уява).
- •Головні галузі психологічних знань.
- •Головні напрями сучасної психології.
- •Вимоги до методів психології.
- •Метод самоспостереження.
- •Психологічний експеримент.
- •Лабараторний експеримент.
- •Природній психологічний експеримент.
- •Експериментально-генетичний метод.
- •Метод опитування.
- •Бесіда як метод психологічного дослідження.
- •Анкетування як метод психологічного дослідження.
- •Психічні явища та факти.
- •Свідомість та самосвідомість людини.
- •Три головні принципи наукового дослідження.
Види уяви.
Залежно від міри вираження активності розрізняють пасивну й активну уяву.
Пасивна уява. створенні образів без втілення їх у життя. Пасивна уява замінює діяльність; вдаючись до неї, людина відмовляється від необхідності діяти. Залежно від наявності чи відступності свідомих зусиль уяви може бути довільною (навмисною) і мимовільною (ненавмисною).
Навмисна пасивна уява під час ослаблення свідомості, при її розладах. Вона створює образи, не пов'язані з волею. Переважання таких образів свідчить про певні дефекти в розвитку особистості.
До мимовільної пасивної уяви.
Сновидіння - організована система образів, що мимовільно виникають під час сну.
Фантазування - довільне оперування образами уяви, покликане задовольнити потребу, яка в реальному житті не задовольняється. Ці образи узгоджуються з емоціями.
Ілюзії уяви - це спотворення образів, їхніх властивостей. Ілюзії уяви є наслідком привнесення в образ уявлень пам'яті.
Активна уява. процес довільного створення індивідом наочних образів відтворювальною і творчою.
Відтворювальна (репродуктивна) уява. Створює образи на основі опису в різних знакових системах: словесній, числовій, формульній, графічній, нотній та ін. Відтворювальна уява пов'язана з пам'яттю. Людина відтворює раніше створені прийоми поведінки або відновлює спогади попередніх вражень.
Творча (активна) уява. Послуговуючись нею, людина створює оригінальні образи та ідеї, доповнює творче мислення. Її продуктом є художній образ. Творча уява - процесуально складне явище, що функціонує на рівні всіх елементів діяльності: бере участь у формуванні задуму і мети, пошуку способів їх втілення, створенні нового продукту.
Художня уява створює ефект присутності - перенесення у вигаданий світ. Вона сповнена переважно яскравими, детальними чуттєвими образами.
У науковій уяві немає присутності, але є обґрунтування. Виявляється вона під час формулювання гіпотез, проведення експерименту, узагальнень для створення понять.
Для технічної уяви характерне створення образів, просторових відношень у вигляді геометричних фігур і побудов, уявне перенесення їх у різні ситуації.
Творча і репродуктивна уява взаємопов'язані, переходять одна в одну. Передумовою цього є те, що творча уява ґрунтується на репродуктивній, містить її елементи, а складні форми репродуктивної уяви мають елементи творчої.
Форми уяви.
аглютинація — поєднання нез'єднуваних у реальності якостей, властивостей або частин предметів, ця форма уяви використовувалася та й і використовується у створені казкових, міфічних героїв наприклад змій з трьома головами, пегас та ін.;
гіперболізація — перебільшення об'єкта та його частин;
літота - переменшення об'єкта та його частин;
схематизація — зглажування відмінностей між предметами та виявлення подібності між ними;
загострення — підкреслення певних ознак об'єкта;
типізація — виділення сутнісного в межах однорідних явищ, та його втілення в конкретному або абстрактному образі.
