13. Соціальна мобільність

Кожна людина переміщується в соціальному просторі, тобто в суспільстві, між його різними рівнями і позиціями. Для характеристики цих процесів американський соціолог російського походження Пітирим Сорокін ввів у 1927 р. поняття «мобільність», хоча це явище було відоме з давніх-давен, наприклад казка про Попелюшку.

Соціальна мобільність – це процес переміщення індивідів між функціонально та ієрархічно організованими елементами соціальної структури.

Структурна соціальна мобільність – це зміна в соціальному становищі великої кількості людей завдяки змінам, які відбуваються в суспільстві, а не індивідуальним зусиллям.

Зауважимо, що не було в історії суспільств, в яких соціальні страти були б повністю непроникними для руху індивідів. З іншого боку, не було й таких суспільств, в яких мобільність здійснювалася б взагалі без обмежень.

Види соціальної мобільності.

Соціальна мобільність має ряд видів: внутрішньопоколінна і міжпоколінна,   горизонтальна   і   вертикачьна,    висхідна   і низхідна.

Внутрішньопоколінна мобільність – це зміна соціальної позиції, яка відбувається протягом життя людини. Іноді її називають соціальною кар ‘ерою.

Міжпоколінна мобільність – це соціальна мобільність дітей порівняно з їх батьками. Вона передбачає, що діти досягають більш високої соціальної позиції або опускаються на більш низьку сходинку, ніж їх батьки.

Вертикальна мобільність являє собою переміщення з однієї страти (верстви, класа) в іншу. Залежно від спрямованості переміщення вертикальну мобільність поділяють на висхідну і низхідну. Прикладами висхідної мобільності є закінчення університету, шлюб із багатою людиною, а прикладами низхідної – виключення зі школи, втрата роботи, розлучення (особливо щодо жінок). Зауважимо, що всі бажають підніматися і ніхто не бажає опускатися по соціальній драбині. Тому висхідна мобільність є явищем добровільлим, а низхідна -примусовим.

Горизонтальна мобільність являє собою переміщення в рамках груп, що утворюються на підставі номінальних параметрів, тобто розташованих на однаковому рівні (зміна віросповідання, громадянства, сім’ї, професії, політичної орієнтації) і не призводить до зміни класової належності. Дуже часто спостерігається зміна професій людьми одного класового рівня. Різновидом горизонтальної мобільності є міграція -переміщення з одного місця проживання чи роботи в інше при збереженні попереднього статусу. Фактори соціальної мобільності.

У кожному суспільстві існує ряд каналів (засобів) соціальної мобільності, за допомогою яких здійснюється переміщення індивідів і груп – так звані „соціальні ліфти”. Водночас жоден канал не може ефективно виконувати свої функції в суспільстві без застосування принципу селекції. Адже його завдання не тільки в тестуванні здібностей індивідів як таких, а й у відборі тих здібностей і знань, які необхідні для виконання різних функцій: професійних, політичних та інших, а також у розподілі індивідів по тих позиціях, на яких вони могли б ці функції здійснювати. Для цього в кожному каналі є система „сит” для „просіювання” бажаючих отримати ті чи інші позиції. Такі стратифікаційні бар’єри ще називають „соціальними фільтрами”.

У всіх випадках реформатори, стверджує П. Сорокін, повинні уявляти собі систему „підйому” і „відбору” індивідів у верхні страти суспільства. Зрештою історію роблять люди. „Люди, що займають положення, яким вони не відповідають, можуть”успішно” зруйнувати суспільство, але не можуть створити нічого цінного, і навпаки”. Вся ця система, що склалася в суспільстві з її „ліфтами” і „фільтрами”, дуже сильно впливає на стан як верхніх, так і нижніх прошарків суспільства, забезпечуючи їх моральний і культурний стан, а також їх налаштованість, умиротворення або роздратованість, що, природно, безпосередньо позначається на стані всього суспільства, а також на його історичній долі.

Дуже часто ті самі явища виступають в ролі «соціальних ліфтів» і «соціальних фільтрів» одночасно. Вони бувають різноманітними, але найбільш типові з них присутні практично у всіх суспільствах. Серед них можна виділити: походження (сім’я); освіту; стать і вік; расу і національність; релігійну приналежність; партійну і професійну приналежність; рівень народжуваності, смертності та щільність населення; економічне та політичне становище суспільства.

Одним із найважливіших факторів соціальної мобільності виступає сім’я. „Гарне походження” у всіх країнах приймається як добре посвідчення ймовірних якостей особистості, бо саме сім’я найбільше формує особистість людини, особливо в період її дитинства, прищеплюючи їй установки і цінності, багато з яких залишаються в людині на все життя. Людина з бідної і маловідомої сім’ї не має такої вихідної переваги, ну а „погане походження” (наприклад, сім’я алкоголіків чи кримінальних елементів) може залишити на ній „пляму” на все життя. Причому як у тому, так і в іншому випадку, якості особистості виявляються в значній мірі передбачуваними.

Основним і вирішальним у всі часи „соціальним ліфтом” було багатство, здебільшого успадковане. Тому зазвичай звертають увагу на соціальний статус батьків, оскільки він, навіть будучи здобутим, може визначати приписний статус дітей. Більшість людей вже від народження мають відмінність у „стартових  можливостях”  і  вона,  в  багатьох  випадках,  є об’єктивною. Зокрема, у синів міністра й фермера вже від народження різні можливості для одержання високих статусів. Дослідження свідчать, що найменше половина найбагатших людей у кожному суспільстві отримали своє багатство у спадок. Як стверджував один із вчених: «Найкращий спосіб забагатіти, це народитися багатим».

Одночасно історія знає багато прикладів, коли можливість переходу у вищі соціальні верстви не визначалася лише родовими ознаками, які базуються на походженні, а багато в чому залежали від самої людини, її активності, рис характеру, ціннісних орієнтацій, творчих здібностей, релігійності, фізичної сили, вольових якостей, привабливості, харизматичності, уміння маніпулювати, пристосовуватися тощо. Зокрема, молодь і чоловіки більш мобільні; молодим характерна професійна, людям середнього віку – економічна, а похилого віку – політична мобільність.