17. Зловживання в сфері емісії й обігу цінних паперів

Зловживання з цінними паперами є розповсюдженим явищем для України й охоплює як емісійну діяльність, так і професійну діяльність на ринку. Така ситуація свідчить про наявність високого рівня ризику таких зловживань з метою відмивання грошей.

Способи здійснення шахрайства на ринку цінних паперів можна об'єднати в наступні групи:

         використання різних підроблених документів;

         застосування різноманітних фіктивних цінних паперів;

         одержання передоплати цінними паперами по різних договорах або цінних паперів як предмету договору купівлі-продажу без їхньої реальної оплати;

         шахрайство під видом професійного учасника ринку цінних паперів;

         видача свідомо невірно складеного векселя, неправильного оформлення індосаменту, свідомої зміни, виправлення, псування написів на векселі;

         створення «фінансової піраміди»;

         використання спеціально створених комп'ютерних програм або мережі Інтернет.

Наприклад, до числа класичних зловживань у процесі реєстраторської діяльності належить розкрадання акцій за допомогою підробленого передатного розпорядження (сторонніми особами або в результаті внутрішньої змови персоналу).

У числі зловживань у процесі емісійної діяльності переважають:

         випуск в обіг цінних паперів, що не пройшли державну реєстрацію;

         створення більш сприятливих (штучно створених пільгових) умов придбання цінних паперів для окремих категорій потенційних інвесторів;

         прийняття емітентом рішення про надання для реєстрації звіту про підсумки випуску емісійних цінних паперів зі свідомо недостовірною інформацією;

         зловживання учасниками ринку цінних паперів в процесі депозитарної діяльності, коли депозитарій залежить від реєстратора, що має спільні інтереси із емітентом.

Серед правопорушень при здійсненні професійної діяльності на ринку цінних паперів найбільшу загрозу представляють зловживання в процесі:

         посередницької діяльності (брокерської, дилерської, управлінської), наприклад: несумлінна торгівля у вигляді маніпулювання цінними паперами й використання інсайдерскої інформації;

         клірингової діяльності;

         організації торгівлі і її процедур;

         обігу цінних паперів (зловживання емітентів, спекуляція).

Отримані злочинним шляхом кошти, які відмиваються через ринок цінних паперів, можуть бути сформовані як поза ринком, так і в його межах. Для кримінальних активів, сформованих поза ринком, рух цінних паперів або створення юридичних осіб використовується в якості механізму маскування джерел походження цих активів. У ході злочинних дій усередині ринку, таких як маніпуляції з акціями, присвоєння, використання конфіденційної інформації у своїх цілях, кошти, отримані злочинцями, надалі повинні бути легалізовані. Таким чином, злочинці мають можливість на ринку цінних паперів, як легалізувати злочинний капітал, так і одержати від здійснення операцій на ньому додатковий прибуток.

Виходячи з обсягів фінансових ресурсів, доступних злочинним угрупованням, та з метою проникнення злочинців на ринок є присутнім ризик змови з фахівцями ринку цінних паперів. Одночасно, серед важливих критеріїв ризику легалізації коштів на ринку цінних паперів можна виділити невжиття брокером процедур вивчення клієнта іншого брокера, який приймає участь у проведенні операції (здійснення інвестування).