24. Порядок випуску та погашення облігацій підприємств, акціонерних товариств.

Облігації підприємств — облігації, емісійні цінні папери, що розміщуються юридичними особами, та засвідчують правовідносини позики (звичайні облігації) або зобов'язання передати товари та/або надати послуги (цільові облігації). Облігації підприємств не дають право на участь в управлінні емітента.

Здійснювати емісію облігацій підприємств мають право виключно юридичні особи. Ці облігації розміщуються тільки після повної сплати статутного капіталу. Юридична особа має право розміщувати відсоткові та/або дисконтні облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами. Не допускається розміщення облігацій підприємств для формування і поповнення статутного капіталу емітента, а також покриття збитків.

В разі надання згоди НКФРЦП на проведення емісії, розміщення цінних паперів здійснюється на підставі Тимчасового свідоцтва, виданого цією комісією. Після завершення емісії видається Свідоцтво про реєстрацію випуску облігації.

Емітент може здійснювати відкрите (публічне) та закрите (приватне) розміщення облігацій. В разі відкритого розміщення допускається залучення андеррайтера.

Національна комісія здійснює реєстрацію випуску облігацій підприємств в Державному реєстрі випусків цінних паперів.

Обіг облігацій підприємств

Строк обігу облігацій починається з дня, що настає за днем реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій і видачі свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій, та закінчується днем, що передує дню початку погашення таких облігацій відповідно до проспекту їх емісії.

Протягом строку обігу облігації можуть вільно продаватись на фондовому ринку (відкрите розміщення) або продаватись наперед визначеному колу осіб (закрите розміщення). Перехід права власності на облігації емітента до іншої особи не є підставою для звільнення емітента від виконання зобов'язань.

Обіг облігацій може бути зупинений або скасований Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку[1].

Погашення облігацій підприємств

Облігації можуть розміщуватися тільки з фіксованим строком погашення, єдиним для всього випуску. Дострокове погашення облігацій за вимогою їх власників дозволяється у разі, коли така можливість передбачена проспектом емісії, яким визначені порядок встановлення ціни дострокового погашення облігацій і строк, у який облігації можуть бути пред'явлені для дострокового погашення.

Нецільові облігації погашаються шляхом здійснення безготівкового платежу.

Цільові облігації, що передбачають передачу майна, погашаються шляхом укладання договору міни.

25. Порядок випуску та погашення облігацій муніціпальної позики (внутрішньої та зовнішньої)

Муніципальні облігації. Облігації місцевих позик випускаються в документарній формі на пред'явника або у бездокументарній формі. Джерелом погашення облігацій не можуть бути кошти від випуску нових позик. Крім того, максимальний розмір сумарної вартості випусків облігацій місцевої позики не має перевищувати 30% дохідної частини бюджету емітента за попередній рік. Випуск облігацій місцевої позики обов'язково здійснюється із зазначенням мети випуску.

Генеральними агентами місцевих позик переважно виступають комерційні банки. Вони, як правило, здійснюють діяльність з обслуговування ринку облігацій: їх продаж, погашення, взаємовідносини з третіми особами. Кошти місцевих позик спрямовуються на програми стабілізації економіки та соціально-економічний розвиток міст та областей. Поряд зі звичайними проводяться транспортні та житлові позики, призначені для залучення коштів юридичних та фізичних осіб з метою інвестування в житлове будівництво та на розвиток інфраструктури.

Власниками місцевих облігацій можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Власниками муніципальних облігацій (якщо це не житлові позики) переважно є юридичні особи. Облігації випускаються як у паперовій, так і безпаперовій формі, як процентні, так і безпроцентні. Процентні виплати часто встановлюються на рівні 70% від середньої облікової ставки Національного банку України за період обігу облігацій.

У 1995 р. з'явились перші облігації внутрішніх місцевих позик. Випуски муніципальних облігацій були зареєстровані в Київській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Львівській, деяких інших областях та в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до умов випуску багатьох місцевих позик при розміщенні менш як 20% обсягу емісії позики вважаються такими, що не відбулися. Незважаючи на таку низьку межу, деякі позики не розмістили і 1% облігацій.

Деяким міськрадам, наприклад Львівській, було відмовлено у реєстрації інформації про випуск облігацій у зв'язку з невідповідністю поданих документів чинному законодавству. У зв'язку з численними порушеннями чинного законодавства при проведенні деяких місцевих позик органами контролю приймались рішення про закриття позик.

Умовами випуску безпроцентних облігацій першої обласної сільськогосподарської цільової позики (Харківська обл.) передбачалось погашення пшеницею. Проте у зв'язку з неврожаєм погашення відбулося насінням соняшника. Крім того, в умовах емісії процентних облігацій другої міської позики в Харкові передбачались виплати в розмірі номінальної вартості облігацій без виплати процентів у випадку, якщо облігації не будуть пред'явлені до погашення протягом місяця у визначений термін.

Серед муніципальних позик, що мали місце в різних областях У країни з 1995 по 1997 р., були як вдалі, так і невдалі спроби вирішити соціально-економічні проблеми відповідних регіонів за рахунок емісії муніципальних облігацій.

Незважаючи на посилення державного регулювання та контролю ринку місцевих позик і затвердження у 1997 р. положення "Про порядок випуску та обігу облігацій місцевих позик", залучення коштів до місцевих бюджетів шляхом випуску облігацій місцевих позик не набуло до останнього часу значного поширення в Україні. У 1998— 1999 рр. була зареєстрована лише одна емісія муніципальних облігацій у м. Бровари на суму 1 млн грн.

Основними причинами незадовільного розвитку ринку муніципальних позик є низький рівень довіри з боку інвесторів до органів місцевої влади та відсутність кваліфікованих спеціалістів в органах місцевого самоврядування з питань випуску та обігу облігацій місцевих позик.