37. Індосамент векселя. Види індосаменту.

ІНДОСАМЕНТ (endorsement) – передавальний напис на зворотному боці векселя (чека, коносамента), що засвідчує передачу права на цей цінний папір від однієї особи (індосанта) до іншої (індосата). Інколи може проставлятися на додатковому аркуші – алонжі. В іменному (повному) І. зазначається особа, якій передається право власності. У бланковому (ордерному) І. не міститься інформація про нового власника. Різновидом бланкового І. є І. на пред’явника. Заставний І. може використовуватися в кредитних операціях під заставу векселів. Передоручувальний І. може включати застереження про звичайне доручення провести операції з цінним папером. Індосант у такому випадку може індосувати цінний папір на користь іншої особи лише в порядку передоручення, тобто з аналогічним застереженням.

Безоборотний І. здійснюється із застереженням «без обороту на мене», що знімає відповідальність з векселедавця за несплаченим і опротестованим у платежі векселем. Крім передавальної, І. виконує легітимітаційну та гарантійну функції.

 Світова практика вексельного обігу напрацювала три форми індосаменту:

• простий іменний Індосамент, який вказує того, на кого переходить право за даним векселем. Він містить найменування нового набувача векселя і складається за такими ж правилами, як і вексель, і має такі ж наслідки;

• індосамент, котрий виключає відповідальність індосанта за платіж вексельно! суми;

• індосамент, що виключає необхідність опротестування векселя щодо даного індосанта.

Форма простого іменного індосаменту передбачає ім'я нового власника і нічим не обумовлений напис найменування банку, якому або за наказом якого необхідно сплатити замість індосанта, і його юридичну адресу. Дана форма індосаменту може бути двох видів: іменного (повного, теперішнього, спеціального), якщо вказано найменування нового власника; бланкового, коли в індосаменті такої вказівки не міститься.

Повний індосамент забезпечує збереження властивостей іменного векселя, а бланковий індосамент векселя, що означав вексель на пред'явника, він перетворює на іменний. Бланковий індосамент не містить найменування особи, на користь якої він зроблений. Приміром, індосамент виписано так: "Платіть і далі підписи індосанта) або "Платіть пред'явникові" (підписи). Індосамент може складатися лише з одного підпису індосанта.

38. Цивільні правочини з векселем

Видача векселя як волевиявлення осіб, безпосередньо спрямоване на зміну їх прав і обов’язків за договором, є цивільним правочином. Наука цивільного права відносить правочини до категорії юридичних фактів (правомірних дій), якими в юридичній доктрині є обставини, з котрими закон пов’язує виникнення, зміну і припинення цивільних правовідносин. З правочинів, які не відповідають вимогам закону, цивільні права і обов’язки не виникають, і такі правочини є недійсними. Обставинами, з якими закон пов’язує визнання правочинів недійсними, є відповідність змісту правочинів вимогам законів, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, іншихнормативно-правових актів, виданих державними органами.

Цивільне правовідношення, що виникає з векселя, змістом якого є суб’єктивне право вимоги будь-якого добросовісного векселенабувача і кореспондуючий йому юридичний обов’язок особи, що підписала вексель, сплатити певну суму на умовах, установлених векселем (вексельне зобов’язання в широкому значенні).

На мою думку, визнати недійсною видачу векселя внаслідок порушень вимог ст. 4 Закону про обіг векселів проблематично. Адже цивільне право зазначенням підстави вчинення правочину для його дійсності відносить видачу векселя до категорії абстрактних правочинів, тобто правочинів, підстави для вчинення яких не визначені у їх змісті. До того ж проблематичним є застосування двосторонньої реституції в разі визнання такого правочину недійсним.

У разі пред’явлення позивачем вимог про повернення векселя, які можуть бути об’єднані в одній позовній заяві з вимогами про визнання правочину недійсним, господарський суд може зазначити про застосування передбачених законом наслідків, вказавши вексель, що підлягає поверненню, у резолютивній частині рішення. Якщо вексель був переданий шляхом індосаменту третій особі, його повернення в натурі неможливе, тому що в силу процесуальної абстрактності вексельного зобов’язання заперечення з приводу основного правочину, за яким виданий вексель, можливі лише між особами, що безпосередньо ним пов’язані. У такому разі вартість векселя повинна відшкодовуватися грошима. Вексель, що залишився в обігу,незалежно від визнання недійсним правочину, за яким він був виданий, не втрачає сили векселя.