34. Вексельні застереження та вексельні вказівки

Вексельні застереження - умови, що допускаються законодавством до включення в вексельний текст, призначення яких - зміна традиційних (загальних) приписів вексельного права стосовно до даного конкретного векселем.

Останнім часом певні труднощі у розумінні викликає такий інструмент вексельного права як безоборотний індосамент, вірніше вексельне застереження “без обороту на мене (нас)”, включене до індосаменту. Цей вид вексельного застереження став предметом численних публікацій, спрямованих на визнання або заперечення можливості його існування та використання. Різні думки щодо цього, насамперед, обумовлені нерозумінням правової природи безоборотного застереження як такого; поверхневим, формальним підходом до його виявлення в чинному законодавстві. Автори, як правило, обмежуються прямим тлумаченням чинних норм, цитуванням думок дореволюційних і сучасних юристів лише в обсязі, необхідному для виправдання їхньої власної позиції, застосуванням прийомів логіки, граматичним тлумаченням положень про індосамент.

Одразу зазначу, що автор твердо дотримується позиції визнання можливості використання безоборотного застереження відповідно до чинного законодавства, що підтверджується як самим цим законодавством, так і сутністю даного застереження і його застосуванням на практиці (у тому числі, й визнанням останнього судовими інстанціями).

Безоборотне застереження широко застосовувалося в праві дореволюційному, а також широко застосовується й понині в праві зарубіжних країн.

Так, Статут про векселі від 27 травня 1902 року присвятив питанню застосування безоборотного застереження статті 21 та 51. Відповідно до ст. 21 векселедержатель при передачі векселя має право помістити в передавальному написі застереження "без обороту на мене". Якщо таке застереження буде закреслено, то воно вважається знищеним лише у тому випадку, коли його знищення підтверджено підписом особи, яка зробила безоборотний напис.

Стаття 51 вказувала на те, що векселедержатель неоплаченого та опротестованого в неплатежі векселя має право вимагати зворотного задоволення з кожного з надписателів, незалежно від порядку написів, надалі до повного задоволення. Але така вимога не може бути пред’явлена до того з надписателів, який усунув від себе зворотну відповідальність поміщенням перед своїм підписом слів "без обороту на мене".

Надписатель при передачі векселя має право помістити в передавальному написі застереження "без обороту на мене", чим і звільняється від відповідальності за здійсненність прав векселедержателя».

На жаль, такі однозначні й зрозумілі всім норми не були включені до Положення про простий і переказний вексель (надалі – Положення) та до Уніфікованого вексельного закону (надалі – УВЗ). Це дало підставу противникам безоборотного застереження висунути свій перший аргумент про те, що, якщо можливість використання таких застережень, як «без протесту», «оборот без витрат» в індосаменті прямо передбачається Положенням й УВЗ, то про таке застереження, як «без обороту на мене» не згадується. Це, звичайно, явний недогляд законодавця, але він не може розглядатися як такий, що виключає існування такого застереження взагалі (як внаслідок існування ч. 1 ст. 15 Положення, так і в силу неможливості перелічити всі види вексельних застережень в одному нормативному акті). Хоча, безумовно, таке важливе, з погляду його наслідків, застереження, мало знайти своє місце в нормах Положення

Економічне значення безоборотного застереження полягає в тому, що гарантування строкового платежу за векселем пов’язане з чималим ризиком для надписателя, тим більше, що регресна вимога може застати його зненацька – коли він сподіватиметься, що головний вексельний боржник вчасно заплатить за векселем. З метою уникнення такого ризику індосант здатен відхилити від себе зобов’язання платежу.