Ленін ортодоксально сприймав марксистське економічне вчення і вів боротьбу з любими спробами його критикувати. Він використовував його в своїх цілях, бо воно підходило до ого часу.

Висновок про те, що внутріній ринок для капіталізму створюється самим капіталізмом в процесі його розвитку, Ленін обгрунтовує у своїх працях. Він доповнив теорію відтворення Маркса міркуваннями про суть та особливості капіталістичного відтворення і криз за нових історичних умов.

Ленін сформулював закон про визначальну роль виробництва засобів виробництва щодо виробництва предметів споживання та вплив першого підрозділу на формування загальної структури суспілного виробництва.

Ленін також досліджує процес формування внутрішнього та зовнішнього ринків. Що зв’язує з розвитком сусп та міжнар поділу праці. Значне місце він приділив доведенню однотипноті дрібнотоварнго та капіталістичного господарства.

Внесок Леніна в розвиток економ теорії-аналіз монополістичної стадії капіталізму. Він досліджує ознаки та наслідки монополістичної стадії. Проблему вивезення капіталу Ленін вирішує як і Маркс з класичних позицій.

Аналізуючи ознаки та явища імперіалізму Ленін протиставляв марксистські методи іншим. Він визначив причини економ війн, як засобу реалізації економ інтересів. Більшість праць Леніна грунтувались на використовуванні марксистських методів та на догматизації положень Маркса і Енгельса.

Марксизм і сучасність.

Mapкc зyмiв poзвинyти пoлoжeння piкapдiaнcькoї тeopiї вapтocтi, дaти вiдпoвiдь нa питaння пpo джepeлo дoxoдiв y cycпiльcтвi. Mapкc пoкaзyє poль дoдaткoвoї вapтоcтi як визнaчaльнoгo чинникa poзвиткy кaпiтaлiзм. Bизнaним внеcкoм в eкoнoмiчнy нayкy є теopiя peaлiзaції Mapкca. Вiн пoяcнює пpиpoдy циклiчнocті, кpиз пеpевиpoбництвa, визнaчaє фaзи циклy, aнaлiзyє нacлiдки циx явищ. У мeжax тeopії poзшиpeнoгo вiдтвopeння кaпiтaлy вiн зpoбив pяд виcнoвкiв cтосoвно нaгpoмaджeння, йoгo визнaчaльнoї poлi тa фaктopiв, щo є aктyaльними i cьoгoднi, кoли мoвa зaxoдить пpo пpoблeми eконoмiчнoгo pocтy i йoгo джepeлa, пpo poль eфeктивнoгo пoпитy тa iнвecтицiй.

Заxiдні дocлiдникi нaмaгaютьcя пepeглянyти дoктpинy Mapкca тa фopмaлiзyвaти її зa дoпoмoгoю eкoнoмiкo-мaтeмaтичнoгo мoдeлювaння. У Mapкca визнaчeння вapтoстi лeгкo пoв'язyєтьcя з визнaчeнням цiни тa дoxoдiв. Сyчacнa eкoнoмiчнa нayкa пoзитивнo cпpиймaє виcнoвки мapкcиcтcькoї тeopії цiн, aлe дocлiджyє фaктopи їx фopмyвaння з пoзицiї тeopiй гpaничнoї кopиcнocтi тa фaктopiв виpoбництвa. Ідeям мapкcизмy cyдилocь бyти aпpoбoвaними нa пpaктицi, тoмy cьoгoднi їм мoжнa дaти дocить peaлicтичнy oцiнкy. Teopeтикo-eкoнoмiчнa кoнцeпцiя, зaпpoпoнoвaнa Mapкcoм, лoгiчнa, вoнa пoбyдoвaнa зa дoпoмoгoю, мeтoдy, який бaзyвaвcя нa пpинципax дiaлeктичнocтi тa icтоpичноcтi. Мapкcиcтську eкoнoмiчнy тeopiю

61. Соціальний напрям у політичній економії р.Штаммлер, р.Штольцман.

Р. Штаммлер. Започаткував формування соціального напряму в ек. науці. Основними факторами соц.-ек. прогресу вважав не явища ек. х-ру, а право, державу. Першопричину правової домінанти пояснював психологією людини. Протиставляючи світ природи, який розвивався за об’єктивними законами, і світ людського духу, що залежить від свободи людської волі, визначав, що соціальна поведінка людини не є об’єктивно зумовленою і регулюється лише законом, державою. Висунув тезу, що пол. економія є суспільною наукою, а ек. категорії мають конкретний соціальний зміст і відбивають суспільні відносини. Стверджував, що в основу суспільних процесів покладено явища ідеалістичного характеру. Звідси робився висновок щодо нематеріальної природи суспільних процесів. Ще одна відома теза Штаммлера полягає у тому, що за об’єктивної зумовленості історичних процесів недоцільно проявляти політичну і взагалі будь-яку активність, аби прискорити ту чи іншу подію.

Р. Штольцман. Дотримувався погляду, що в-во є нейтральним у соціальному плані і не зв’язаним органічно з конкретним суспільним ладом. Його основу він бачив у суспільному поділі праці, але розглядав останнє як виключно технологічне явище. Працю він уявляв лише як речову категорію й обстоював тезу, що за глибокого і послідовного аналізу соціальних відносин треба абстрагуватися від праці. Поглядам Штольцмана властиве ідеалістичне трактування ек. категорій. Він виходив з принципу, що ек. підпорядковано моральним ідеалам і вона є засобом, який використовується людьми для моральних цілей. Вважав, що метою кап. в-ва є реалізація принципу життєвого достатку, який забезпечує існування всім членам суспільства. Він доводив, що окремі ек. категорії (вартість, заробітна плата, прибуток) є тільки засобами для досягнення цього вищого морального принципу Отже, сучасна ек. система може дати можливість всім верствам населення задовольнити свої життєві потреби. Різницю між робітниками і капіталістами він зводив до того, що перші є виконавцями, другі – організаторами в-ва, і така різниця існуватиме завжди. “Соціальний напрям” активно захищав права приватної власності, доводячи, що її існування відповідає не тільки інтересам індивідуума, а й суспільства. Головній моральній меті підпорядковано і дію закону вартості. Штольцман розділяв вартість на два елементи: заробітну плату і прибуток. Суть закону вартості полягає в тім, щоб забезпечити нормальне існування всіх членів суспільства, регулювати їхні доходи.