- •1.Історія економіки та економіічної думки як наука.
- •3. Господарський роз-к та економіч. Думка Месопотамії(Давнього Двуріччя). Закони Хаммурапі.
- •5. Господарський роз-к Давньой Греції в осьовий час. Реформи Солона.
- •6. Особливості гос-кого роз-ку Давнього Риму доби республіки. Закони хіі Таблиць
- •7. Господарська діяльність в первісній історії Укр. Трипільська куль-ра та її знач.
- •14. Господарство Київської Русі. «Повість минулих років»
- •15. Особливості господарського розвитку українських земель у XVI – xviIст.
- •17. Господарська система Голландії у XVI – XVII століттях та причини її занепаду.
- •18. Піднесення Англії та створення ринкового устрою її економіки (XVI-XVII ст.)
- •19. Відмінні риси генезису капіталізму у Франції.
- •22. Економічний розвиток українських земель у XVI ст. – середині XVIII ст
- •24. Особливості індустріалізації Німеччини
- •25. Основні фактори промислового відставання Англії
- •26. Основні фактори промислового відставання Франції
- •27. Становлення індустріального суспільства в Японії
- •28. У 1947 р. Індія стала незалежною державою. Уряд вткнувся з неймовірними труднощами державотворення.
- •31. Роль реформ 1848 р. Та 1861 р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •34. Реформи 60-90-х рр хх ст спроба вдосконалення радянської господарської сис-ми.
- •35. Предмет і завдання курсу “Історія економічних учень”.
- •36. Економічна думка стародавнього Сходу.
- •38. Економ. Думка античного світу. Стародавня Греція- Ксенофонт, Платон,Аристотель.
- •42. Економічна думка середньовіччя.
- •43. Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •44. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •46. Виникнення класичної політичної економії в Англії. У.Петті.
- •50. Економічне вчення Давида Рікардо
- •52.Економічні погляди Чернишевського. Був проти кріпацтва як примусової(а значить невигідної) форми праці.
- •53. Соціально-економічні ідеї революційного та ліберального народництва в Росії
- •58. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А.Сен-Сімон, ш.Фур’є.
- •Ленін ортодоксально сприймав марксистське економічне вчення і вів боротьбу з любими спробами його критикувати. Він використовував його в своїх цілях, бо воно підходило до ого часу.
- •61. Соціальний напрям у політичній економії р.Штаммлер, р.Штольцман.
- •68. Виникнення та суть маржиналізму.
- •69. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, е.Бен-Баверк, ф.Візер.
- •70.Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •71. Економічна теорія Маршалла.
- •72. Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •77 Англійський неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •Теорії трансформації капіталізму: "народного капіталізму", "колективного капіталізму", «соціального партнерства»
- •85.Теоретична система та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •86. Неокейнсіанстао. С.Харріс. Е.Хансен.
- •87 Виникнення і загальна характеристика неолібералізму. Школи неолібералізму.
- •88 Неолібералізм у Німеччині. Теорії "соціального ринкового господарства" та "сформованого суспільства".
- •90.Розвиток неокласичної традиції в працях а.ПІгу,
- •92 Теорії індустріального суспільства.
- •94. Теорія "раціональних очікувань". Р.Лукас, т.Сзрдженте.
- •86 Досвід застосування рекомендацій неокласичної теорії'в економіці різних країн.
69. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, е.Бен-Баверк, ф.Візер.
Австрійска школа політ. ек-ії , яка сформувалась у 70-ті роки 20 ст. зробила найбільш вагомий внесок у розробку ідей Маржиналізму. Її предстаниками були професори Віденського ун-ту К.Менгер , Ф.Візер , Е.Бен-Баверк. Засновником і лідером школи був К.Менгер(’Основи політ. економії’, «Дослідження про методи соц. наук і політ. економії зокрема» ). Менгер: Потреба- намагання задовільнити певне бажання.Корисність- здатність речі задовольнити потребу. Вартість товару народжується з його використання у споживанні , а не з того , скільки було витрачено на його вир-во. Ф.Візер у працях ’Природна цінність’ , ’Закони влади’ розвиває ідеї Менгера. Закон Візера :вартість витрат вир-ва є похідною від вартості продукту. Важливою ознакою економіки австрійці (Візер) вважали обмеженість матеріальних благ. Є.Бем-Баверк ( ’капітал і прибуток’) дав доповнений варіант нової теорії. Бем-Баверк : суб’єктивна цінність, об’єктивна цінність. Розрізняв теперішні і майбутні блага. Таким чином , можна підбити підсумки аналізу особливостей австрійської школи: 1)в економічному аналізі центр ваги з витрат і затрат переключається на кінцеві результати; 2)вихідним в економічній теорії є суб’єктивне мотивування економічної поведінки людей , а не об’єктивні фактори; 3)в політекономію вперше був внесений принцип граничної корисності; 4)використання методу робінзонади (ізольоване господарство);5)на перший план висувається споживання.
70.Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
Становлення неокласичної традиції в економічній теорії пов’язане з формуванням у 90-х рр. 19 ст. в Англії так званої кембріджської школи. Представники : А.Маршалл , А.Пігу , Р.Хоутрі. Кембріджська школа за своїм впливом на економічну думку не поступалася австрійській і започаткувала неокласичний напрям в економічній теорії.
У своїх працях (’Принципи економічної науки’) Маршалл поєднав трудову теорію вартості і ’теорію граничної корисності’ (маржиналізм). Маршалл переключає дослідження з проблеми цінності на розробку теорії ціни
Вивів закон попиту : ’потрібна кількість товару збільшується зі зниженням ціни і зменшується з її зростанням’. Ринок Маршалл розглядав як високоорганізовану інституцію , де взаємодіють попит і пропозиція і встановлюються ціни .
За його теорією розподілу кожний із факторів вир-ва (земля , праця , капітал , підприємницька діяльність ) також поділяють дії попиту і пропозиції.
Рушійною силою економіки представн. Кембр.шк.вважали свободу і конкуренцію. Людський капітал, на їх думку, так само важливий як засоби вир-ва , як і інший вид капіталу . Економічну теорію назвали неокласичною - новий напрям класичної теорії.
71. Економічна теорія Маршалла.
Альфред Маршалл був найбільш відомим представником Кембріджської школи. Його наукові заслуги започатковували неокласичний напрям в економічній теорії. У своїй праці ’Принципи політичної економії’ М. зробив спробу поєднати всю класичну політекономію в єдину універсальну концепцію. Він поєднав трудову теорію вартості і маржиналізм. Основну увагу М. концентрував на розробці теорії ціни. Вивів головний закон попиту : ’потрібна кількість товару збільшується зі зниженням ціни і зменшується з її зростанням’. На думку М., фактори вир-ва - земля, капітал , праця , організаторські здібності - визначають ціну пропозиції. Ринок розглядав як високоорганізований інститут, де взаємодіють попит і пропозиція і встановлюються ціни . Розрізняв дію 3-х періодів часу : короткого періоду , тривалішого , і дуже тривалого.
Загальний національний доход є результатом дії всіх факторів і зростає зі збільшенням пропозиції факторів. Рушійною силою економіки вважав свободу і конкуренцію. Здібності людини так само важливі як засоби вир-ва, як і інший вид капіталу . Економічну теорію Маршалла і його послідовників назвали неокласиками - новий напрям класичної теорії.
