- •Аналізуюче, реципрокне та зворотнє схрещування
- •3. Балансова теорія визначення статі. Генетична бісексуальність організмів. Інтерсексуальність.
- •Біологія статі у рослин і тварин. Первинні і вторинні статеві ознаки. Хромосомна теорія визначення статі.
- •Біосинтез білка
- •8.Генетична інженерія. Основні операції генетичної інженерії. Одержання рекомбінантних молекул днк. Генна інженерія і біотехнологія.
- •9.Генетична рівновага в панміктичній популяції. Закон Харді-Вайнберга. Значення генетики в розвитку еволюційної теорії.
- •10. Генетичні докази перехреста хромосом. Методика визначення частоти кросинговеру. Одинарний і багаторазовий перехрести хромосом.
- •Генетичні і цитологічні докази кросинговеру. Механізм мейотичного перехресту на стадії чотирьох хроматид.
- •Генетичні карти хромосом і порівняння їх з цитологічними. Вплив структури хромосом, статі та функціонального стану організму на частоту кросинговеру
- •Генна інженерія і біотехнологія. Культура ізольованих тканин і клітин. Соматична гібридизація
- •Генні мутації. Множинний алелізм. Репарація днк. Хромосомні перебудови
- •15. Геномні мутації. Поліплоїдія. Аутополіплоїдія. Алоплоїдія. Мейоз і успадкування у поліплоїдів. Роботи г.Д. Карпиченка по одержанню плодючих алополіплоїдів.
- •Джерела мінливості для добору. Комбінативна мінливість. Експериментальний мутагенез та його застосування.
- •Диференціація і перерозподілення статі в онтогенезі. Співвідношення статей у природі і проблема його штучного регулювання.
- •Еволюція уявлень про ген. Сучасні уявлення про структуру гена і алелізм. Типи генів. Мозаїчність генів еукаріот.
- •Експериментальний мутагенез. Фізичні і хімічні мутагени. Антимутагенез. Молекулярні механізми мутагенезу.
- •Закон чистоти гамет. Тетрадний аналіз
- •Зчеплене успадкування. Кросинговер Зчеплене успадкування феномен зкорельованого успадкування алелей генів, розташованих в одній хромосомі.
- •Ідентифікація та структура нуклеїнових кислот. Ультрамікроскопічна та морфологічна будова хромосом, їх функція.
- •23. Класифікація форм мінливості. Спадкова мінливість як основа еволюції. Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість. Винекнення, класифікація і властивості мутацій.
- •24. Класичні уявлення про ген як одиницю функції, рекомбінації і мутації. Сучасні уявлення про структурно-функціональну природу гена. Реалізація генетичної інформації.
- •Клітинний цикл, характеристика його періодів. Інтерфаза. Мейоз
- •II поділ мейозу
- •26. Мітоз як цитологічна основа безстатевого розмноження.
- •27. Критичні періоди під час постембріонального розвитку
- •28. Людина – як об’єкт генетичних досліджень. Основні методи генетики людини.
- •29. Мейоз як цитологічна основа утворення і розвитку статевих клітин
- •Профаза-і
- •30. Мейотичний і мітотичний кросинговер. Визначення груп щеплення. Локалізація гена. Генетичні карти рослин і тварин.
- •31. Методи добору в селекції. Особливості селекції рослин. Роль агротехнічних та зоотехнічних заходів у реалізації потенціальної продуктивності сортів рослин і порід тварин.
- •32. Мітоз. Біологічне значення Мітозу.
- •Модифікаційна мінливість. Поняття про норму реакції. Застосування математичного методу при визначенні модифікаційної мінливості.
- •Модифікаційна мінливість. Поняття про норму реакції. Застосування математичного методу при визначенні модифікаційної мінливості.
- •35. Молекулярні хвороби та їх причини. Генетична небезпечність радіації, хімічних мутагенів, канцерогенів.
- •Моногібридне і дигібридне схрещування. Перший, другий і третій закон Менделя
- •37. Морфологічна та ультрамікроскопічна організація хромосом.
- •38. Нерегулятивні типи статевого розмноження: партеногенез, апоміксис, гіногенез, андрогенез.
- •Основні положення хромосомної теорії спадковості т.Х.Моргана
- •40. Особливості успадкування при епістатичній взаємодії генів.
- •41. Особливості успадкування при комплементарній взаємодії генів. Навести приклади.
- •42. Особенности наследования при полимерного взаимодействия генов
- •43. Поняття про зворотне, реципрокне та аналізуюче схрещування. Навести приклади.
- •Проблеми медичної генетики. Спадкові хвороби і їх розповсюдження в популяціях людей. Причини виникнення спадкових хвороб.
- •45. Регуляція активності генів. Регуляція транскрипції. Поняття оперону.
- •46. Спадковий поліморфізм. Рівновага в панміктичних популяціях. Закон Харді-Вайнберга. Фактори генетичної динаміки популяцій. Значення популяційної генетики для розвитку еволюційної теорії.
- •47. Спадковість і алкоголізм. Можливості лікування спадкових хвороб.Генетичні аспекти злоякісного росту. Медико-генетичне консультування та актуальні завдання медичної генетики.
- •48. Спорогенез (мікроспорогенез, мегаспорогенез) і гаметогенез у рослин.
- •49. Статевий хроматин. Співвідношення статей і проблема його регулювання. Рівні статевого диференціювання у людини. Вплив генних взаємодій на процес формування статі (синдром Моріса).
- •50. Статеві клітини. Сперматогенез. Овогенез. Запліднення. Онтогенез.
- •51. Суть близнюкового методу. Значення генетики для сучасної систематики, фізіології, екології.
- •52. Типи визначення статі. Статевий хроматин. Успадкування ознак зчеплених із статтю.
- •Транскрипція. Типи рнк в клітині. Процессінг і сплайсінг. Генетичний контроль і регуляція генної активності.
- •54. Трансляція. Основні властивості генетичного коду.
- •55. Ультрамікроскопічна будова хромосом.
- •56. Успадкування ознак зчеплених із статтю при гетерогаметності чоловічої і жіночої статей в реципрокних схрещуваннях.
- •57. Фактори генетичної динаміки популяцій. Мутаційний процес. Популяційні хвилі. Дрейф генів. Потік генів. Природний добір. Генетичний тягар.
- •58.Фенокопії. Явище гетерозису у людини. Дози генів. Ефект положення генів. Мозаїцизм. Нехромосомна спадковість.
- •59. Характерні особливості зчепленого успадкування. Повне і неповне зчеплення. Методика визначення частоти кросинговеру. Основні положення хромосомної теорії спадковості т.Моргана.
- •Хромосомні перебудови. Делеції і дефішенсі. Особливості мейозу при хромосомних перебудовах.
- •61. Хромосомні хвороби людини: причини виникнення і патогенез.
- •62. Чергування гаплофрази і диплофази у життєвих циклах рослин і тварин.
Екзогенні хвороби виникають внаслідок впливу на організм зовнішніх причин, які порушують процеси життєдіяльності клітин і тканин організму. Сюди належать інфекційні, професійні та інші.
Ендогенні – причина порушень життєдіяльності приховується в самих клітинах організму, в їх генетичному апараті
Мультифакторіальні – мають багато причинний характер, залежать від складних спадково-детермінованих особливостей обміну речовин в організмі(спадкової схильності) і, водночас від зовнішніх умов, які можуть відігравати важливу роль провокуючих або гальмуючих факторів.
45. Регуляція активності генів. Регуляція транскрипції. Поняття оперону.
Вивчення регуляції генної активності (експресії) у прокаріотів призвело французьких мікробіологів Ф. Жакоба і Ж. Моно до створення (1961) опероном моделі регуляції транскрипції. Оперон - це тісно пов'язана послідовність структурних генів, що визначають синтез групи білків, які беруть участь у одного ланцюга біохімічних перетворень. Наприклад, це можуть бути гени, які детермінують синтез ферментів, що беруть участь у метаболізмі якої-небудь речовини або в синтезі якогось компонента клітини. Опероном модель регуляції експресії генів передбачає наявність єдиної системи регуляції у таких об'єднаних в один оперон структурних генів, що мають загальний промотор та оператор. Особливістю прокариот є транскрибування мРНК з усіх структурних генів оперона у вигляді одного поліцістронной транскрипта, з якого надалі синтезуються окремі пептиди. Прикладом участі генетичних і негенетических факторів у регуляції експресії генів у прокаріотів може служити функціонування лактозного оперона у кишкової палички Е. coli. При відсутності в середовищі, на якій вирощуються бактерії, цукру лактози активний білок-репрессор, синтезується геном-регулятором (I), взаємодіє з оператором (О), перешкоджаючи з'єднанню РНК-полімерази з промотором (Р) і транскрипції структурних генів Z, Y, А. Поява в середовищі лактози інактивує репресор, він не з'єднується з оператором, РНК-полімераза взаємодіє з промотором і здійснює транскрипцію поліцістронной мРНК. Остання забезпечує синтез відразу всіх ферментів, що беруть участь у метаболізмі лактози.
Регуляція процесу транскрипції
Виходячи з можливості управління синтезом білкових посередників на етапі транскрипції, їх можна розділити на три основні групи:
1) конститутивні білки, синтез яких не залежить від наявності субстратів та продуктів;
2) індуцибельних білки - їх синтез прискорюється в присутності субстратів;
3) репрессібельние білки, синтез яких пригнічується надлишком кінцевого продукту даного метаболічного шляху.
Велику роль у регуляції транскрипції грає так звана катаболітная репресія, яка проявляється в діауксіі в процесі росту бактерій. Феномен діауксіі виявляється, коли в середовищі присутні два субстрату, причому ферменти, що здійснюють катаболізм одного з них, індуцибельних, а ферменти, що здійснюють катаболізм іншого, конститутивні. У цьому випадку спочатку споживається тільки глюкоза, тоді як індукція лактозна ферментів не відбувається до тих пір, поки не буде спожита основна частина глюкози. Це відбивається в тимчасовому уповільненні зростання культури на той період, який необхідний для індукції та синтезу р-галактозидази. Таким чином, незважаючи на присутність у середовищі індуктора, альтернативний субстрат перешкоджає індукції.
Ще одним прикладом позитивної регуляції процесу транскрипції є регулювання за участю генів - «енхансери». Раніше вважали, що цей тип регулювання характерний тільки для еукаріот. Але останнім часом формально подібні механізми виявлені і у прокаріотів.
Особливість генів - «енхансери» в тому, що вони виявляють свою стимулюючу активність незалежно від орієнтації і розташування щодо активованого гена: можуть перебувати перед геном, за ним і навіть усередині нього.
Продуктами генів - «енхансери» є білки з молекулярною масою 25-30 кДа, здатні зв'язуватися з промоторної областю. Як правило, така система двокомпонентних і включає «сигнальний» білок, здатний «почувати» зміну умов навколишнього середовища і стимулювати синтез іншого білка - «активатора», який і запускає транскрипцію шуканого білкового посередника.
Перераховані механізми регуляції транскрипції на стадії ініціації досить швидко реагують на зміну зовнішніх умов, проте управляють роботою одного або невеликого числа Оперон в кожен момент часу.
Оперон — функціональна одиниця організації генетичного матеріалу прокаріотів (бактерій та архей), в якій цистрони (гени, одиниці транскрипції), що кодують спільно або послідовно працюючі білки, об'єднуються під одним (або кількома) промоторами. Така функціональна організація дозволяє ефективніше регулювати експресію цих генів.
Концепція оперону була запропонована в 1961 році французькими вченими Франсуа Жакобом і Жаком Моно, за що вони отримали Нобелівську премію в 1965 році.
Різноманіття і структура
Оперони за кількістю цистронов класифікують на моно-, оліго- і поліцистронні, що містять, відповідно, тільки один, кілька або багато цистронів (генів).
Характерним прикладом оперонної організації геному прокаріотів є лактозний оперон.
