- •1. Слов’яни на території України в 5 – 9 ст.
- •2. Політичний та соціальний устрій Київської держави.
- •3. Київська держава за Ярослава Мудрого.
- •4. Культура Київської Русі.
- •5. Галицьке князівство в хі – хіі ст.
- •6. Галицько – Волинська держава.
- •7. Українські землі у складі Литви та Польщі.
- •8. Поява українського козацтва.
- •11. Визвольна війна під проводом б.Хмельницького (1648 – 1657рр.)
- •10. Берестейська унія 1596р. І національно – релігійна полеміка першої половини хviIст.
- •12. Історична основа роману п.Куліша «Чорна Рада»
- •13.Козацька держава гетьмана Івана Мазепи. Полтавська битва та її наслідки
- •14. Ліквідація Гетьманства та автономії України
- •15.Інкорпорація українських земель у Російську та Австрійську імперії кінця XVIII початку хх
- •16. Вплив літературних творів на розвиток української національної свідомості хіх ст..
- •17. Роль і значення «Руської трійці» в громадсько – політичному житті українців.
- •18. Революція 1848 – 1849рр. В Галичині
- •19. Кирило – Мефодіївське братство
- •20. Особливості укр.Нац.Відродження в Австро – Угорській та Російській імперіях в другій пол. 19ст.
- •21.Громадівський рух у Наддніпрянській Україні в 2-й пол. 19 ст.
- •22. Русофіли та народовці у Східній Галичині а другій половині хіх століття
- •23. Антиукраїнська політика царизму. Валуєвський циркуляр і Емський указ.
- •24. Розвиток укр.Культури в другій пол..19ст – на поч..20ст.
- •25.Українська греко-католицька церква у 2-й пол. 19- поч. 20 ст
- •26.Укр політичні партії в Галичині 19 поч 20 ст
- •27.Громадсько-політичні погляди та діяльність і.Франка.(?)
- •29.Політичні партії у Наддніпрянщині
- •30. Укр.Землі в роки Першої світової війни
- •32.Еволюція самостійницької ідеї в універсалах Центральної ради
- •44. Утворення та діяльність уво і оун у 20 – 30 – х рр.. 20ст.
- •31.Укр Центральна рада в березні 1917 – квітень 1918.
- •32. Еволюція самостійницької ідеї в універсалах уцр.
- •33.Внутрішня політика укр. Центральної ради
- •34. Укра.Держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •35. Встановлення влади Директорії. Внутрішня і зовнішня політика унр у 1919 – 1920рр.
- •36. Державотворення зунр та українсько – польська війна.
- •37. Особливості Української революції 1917-1920 рр.
- •38. Головні причини поразки Української революції 1917-1920 рр.
- •39. Громадсько - політичні погляди та діяльність Михайла Грушевського
- •40. Встановлення більшовицького режиму в Україні.
- •41. Радянізація сусп.. Та екон. Життя в Україні у міжвоєнний період.
- •42. Політика українізації в усрр
- •43. Легальні політичні партії Зах. України в 20-30–х роках хх ст..
- •45. Радянізація Зх.України у 1939 – 1941рр.
- •46. Україна у Другій св..Війні. Рух опору.
- •47. Депортації українців у перші повоєнні роки. Операція «Вісла».
- •48. Суспільно-політичне і національно-культурне життя в Україні у 50-60 рр. Хх ст. Рух «шістдесятників»
- •49. Український правозахисний рух у 70-х рр. ХХст.
- •50. Український національний рух в умовах кризи тоталітарного режиму в срср (кінець 70-х -1991 р)
- •51. Етнодемографічні зміни в Україні у хх ст..
- •52. Роль української діаспори у збереженні нац. Свідомості та культури.
- •53. Розпад срср та відновлення незалежності України.
- •54. Внутрішньополітичний розвиток України у 1991-2013 рр.
- •55. Зовнішня політика незалежної України у 1991 – 2011р.
- •56. «Помаранчева революція» : причини, характер та наслідки.
18. Революція 1848 – 1849рр. В Галичині
Західна У. у результаті трьох поділів Польщі (1773,-1793, 1795 р.), виявилася під владою Австро-Угорщини. З початку XIX в. на захоплених землях починає рости укр.ое Національно-визвольне прямування. Причини національно-визвольного прямування: 1) ріст феодального утиску в складі Австро-Угорщини (збільшення феодальних повинностей селян), суворим бюрократическо-полицейским режимом і ін.; 2) зростання національного утиску (заборона на викладання укр. мови в школах і культурно-суспільних заснуваннях, насадження німецької мови, прагнення Австро-Угорщини асимілювати укр.ое населення й ін.). У березні 1845 р. спалахнула буржуазно-демократична революція в Австро-Угорщині (відбулося народне повстання у Віден і Будапешті, було скинуте уряд Меттерниха, імператор Фердинанд I пообіцяв увести конституцію і демократичні свободи), що дало поштовх національно-визвольному прямуванню в західно-укр. землях. Основні події і результати нац-освободит. прямування 1848-1849 р. у західної У: 1) Березень 1848 р. - величезна демонстрація у Львові, що склала петицію до імператора з вимогами здійснення буржуазних реформ і перетворення Галичини в польську автономну провінцію. Під тиском демонстрантів були звільнені всі політичні заключенные з тетерею Львова, почате формування національної гвардії. Петиція стала програмою нової польської шліхетсько-буржуазної організації - «Центральної Ради Народовой». 2) Квітень 1848 р. - почалися шумування селян що могло породити значне селянське повстання. Для запобігання його Австро-Угорщина скасувала 17 квітня в Галичині кріпосне право: панщину й особисту залежність селян від феодалів. 3) У травні 1848 р. укр.ая ліберальна буржуазна інтелігенція й уніатське духівництво створили у Львові першу укр. політичну організацію - «Головну Руську Раду», на чолі з єпіскопом Г. Яхимовичем. Рада домагалася установлення власної укр.ой автономії Галичини, формування рядів національної укр.ой гвардії і введення в навчальних закладах навчання на укр.ом мові. У результаті: уряд затвердив лише вимогу про викладання предметів у Школах і гімназіях на укр.ом мові. 4) У листопаді 1848 р. - відбулося збройне повстання у Львові с. вимогою введення укр.ой автономії в Східної Галичині і проти спроб Австрії роззброїти ряди укр.ой національної гвардії У повстанні взяли участь широкі народні маси: від ремісників до інтелігенції. Повстання було жорстоко придушено каральними військами після артилерійського обстрілу міста. 5) У Північної Буковині - протягом 1848 р. селяни відмовлялися виконувати феодальні повинності, захоплювали поміщицькі землі, пасовища і лісу, створювали збройні ряди. У листопаді 1848 р. спалахнуло збройне повстання, придушене карателями лише через 1,5 року - у квітні 1850
19. Кирило – Мефодіївське братство
У січні 1846 р. у Києві виникає таємна політична організація - Кирило-Мефодіївське товариство (КМО). Організатори КМО: Микола Костомаров, Микола Гулак, Василь Бєлозерськ. Тісний зв'язок із КМО підтримував Т. Г. Шевченко. Усього КМО нараховувало 12 чоловік. Програмні цілі КМО: члени братерства були типовими украинофилами. Крім цілі знищення самодержавства, кріпосного права, ліквідації соціального неравенс1ва, уведення загального утворення, вони ставили своєю задачею пропагувати ідею об'єднання всіх слов'ян у федеративній республіці на основах суверенності. . У їхніх творах відбиті ідеї християнського соціалізму, природного права, просвітительства, соборності укр. народу. Практична діяльність КМО: поширювали революційні •-твори Т. Г. Шевченко й ін. авторів; складали і поширювали революційні прокламації («Брати українці», «Брати великороси і поляки»), у яких закликали слов'ян до єдності в боротьбі з ' царатом; установили контакти з петрашевцами в Росії, польськими, литовськими, чеськими революціонерами; займалися просвітництвом народу. Значення КМО і його роль у національно-визвольному прямуванні У: а) створення КМО було першою спробою укр.ой інтелігенції перейти від культурного до політичного етапу боротьби за національний розвиток У; б) програма КМО об'єктивно спрямовувала У по капіталістичному шляху розвитку завдяки своєї антикріпосницької й антицаристской спрямованості; в) КМО проголосило і зробило спробу запровадити в життя ідею панславізму - об'єднання слов'ян на демократичних принципах; г) ліквідація КМО поклала початок тривалій боротьбі укр. ой інтелігенції з російським царатом.
