- •1. Слов’яни на території України в 5 – 9 ст.
- •2. Політичний та соціальний устрій Київської держави.
- •3. Київська держава за Ярослава Мудрого.
- •4. Культура Київської Русі.
- •5. Галицьке князівство в хі – хіі ст.
- •6. Галицько – Волинська держава.
- •7. Українські землі у складі Литви та Польщі.
- •8. Поява українського козацтва.
- •11. Визвольна війна під проводом б.Хмельницького (1648 – 1657рр.)
- •10. Берестейська унія 1596р. І національно – релігійна полеміка першої половини хviIст.
- •12. Історична основа роману п.Куліша «Чорна Рада»
- •13.Козацька держава гетьмана Івана Мазепи. Полтавська битва та її наслідки
- •14. Ліквідація Гетьманства та автономії України
- •15.Інкорпорація українських земель у Російську та Австрійську імперії кінця XVIII початку хх
- •16. Вплив літературних творів на розвиток української національної свідомості хіх ст..
- •17. Роль і значення «Руської трійці» в громадсько – політичному житті українців.
- •18. Революція 1848 – 1849рр. В Галичині
- •19. Кирило – Мефодіївське братство
- •20. Особливості укр.Нац.Відродження в Австро – Угорській та Російській імперіях в другій пол. 19ст.
- •21.Громадівський рух у Наддніпрянській Україні в 2-й пол. 19 ст.
- •22. Русофіли та народовці у Східній Галичині а другій половині хіх століття
- •23. Антиукраїнська політика царизму. Валуєвський циркуляр і Емський указ.
- •24. Розвиток укр.Культури в другій пол..19ст – на поч..20ст.
- •25.Українська греко-католицька церква у 2-й пол. 19- поч. 20 ст
- •26.Укр політичні партії в Галичині 19 поч 20 ст
- •27.Громадсько-політичні погляди та діяльність і.Франка.(?)
- •29.Політичні партії у Наддніпрянщині
- •30. Укр.Землі в роки Першої світової війни
- •32.Еволюція самостійницької ідеї в універсалах Центральної ради
- •44. Утворення та діяльність уво і оун у 20 – 30 – х рр.. 20ст.
- •31.Укр Центральна рада в березні 1917 – квітень 1918.
- •32. Еволюція самостійницької ідеї в універсалах уцр.
- •33.Внутрішня політика укр. Центральної ради
- •34. Укра.Держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •35. Встановлення влади Директорії. Внутрішня і зовнішня політика унр у 1919 – 1920рр.
- •36. Державотворення зунр та українсько – польська війна.
- •37. Особливості Української революції 1917-1920 рр.
- •38. Головні причини поразки Української революції 1917-1920 рр.
- •39. Громадсько - політичні погляди та діяльність Михайла Грушевського
- •40. Встановлення більшовицького режиму в Україні.
- •41. Радянізація сусп.. Та екон. Життя в Україні у міжвоєнний період.
- •42. Політика українізації в усрр
- •43. Легальні політичні партії Зах. України в 20-30–х роках хх ст..
- •45. Радянізація Зх.України у 1939 – 1941рр.
- •46. Україна у Другій св..Війні. Рух опору.
- •47. Депортації українців у перші повоєнні роки. Операція «Вісла».
- •48. Суспільно-політичне і національно-культурне життя в Україні у 50-60 рр. Хх ст. Рух «шістдесятників»
- •49. Український правозахисний рух у 70-х рр. ХХст.
- •50. Український національний рух в умовах кризи тоталітарного режиму в срср (кінець 70-х -1991 р)
- •51. Етнодемографічні зміни в Україні у хх ст..
- •52. Роль української діаспори у збереженні нац. Свідомості та культури.
- •53. Розпад срср та відновлення незалежності України.
- •54. Внутрішньополітичний розвиток України у 1991-2013 рр.
- •55. Зовнішня політика незалежної України у 1991 – 2011р.
- •56. «Помаранчева революція» : причини, характер та наслідки.
47. Депортації українців у перші повоєнні роки. Операція «Вісла».
28 квітня – 28 серпня 1947р. – проведення польською владою операції «Вісла», суть якої полягала у депортації залишків українського населення Закерзоння на захід і північ Польщі з метою його асиміляції та знищення баз діяльності ОУН – УПА. У ході операції було переселено близько 150тис. українців, а УПА зазнала великих втрат. Операція була узгоджена з радянським керівництвом.
48. Суспільно-політичне і національно-культурне життя в Україні у 50-60 рр. Хх ст. Рух «шістдесятників»
Після смерті Сталіна в Кремлі починається запекла боротьба за владу і у березні 1953 р. фактично, а у вересні офіційно першим секретарем ЦК КПРС став Хрущов. Почався «період відлиги» - тимчасової лібералізації суспільно-політичного життя. У союзних республіках почалися значні кадрові зміни, перестановки у керівництві. У червні 1953 на посаду голови ЦК КПУ вперше було обрано українця за походженням – О.Кириченка. Нові радянські лідери оголосили амністію ув'язненим на термін до 5 років. На волю вийшли здебільшого кримінальні елементи (політичні в'язні мали значно триваліші терміни ув'язнення), що спровокувало вибух злочинності у країні. Однією з ознак лібералізації стала реабілітація – поновлення в правах незаконно засуджених осіб. Не підлягали реабілітації: жертви політичних процесів; репресовані до 1934 року; селяни з Західної України, а також депортовані під час колективізації селяни; засуджені за інакодумство; кримські татари або інші народності, які були депортовані в Сибір(депортація визнана незаконною, але без права повернення). Восени 1953 були ліквідовані воєнні трибунали військ МВС і Особлива нарада МВС, яка мала право проводити висилку, заслання та ув'язнення населення. Кульмінаційним моментом «відлиги» став ХХ з'їзд КПРС (1956р.), де Хрущов виступив з доповіддю «Про культ особи Сталіна та його наслідки». Хрущов вперше розкрив страхітливі злочини, скоєні Сталіним та його
оточенням. М. Хрущов закликав відкинути сталінізм і повернутися до ідей Леніна. Люди розцінювали його промову по-різному. Більшість радянського суспільства вітала критику сталінізму, та консервативні кола, а також чимало людей, розвінчання «великого вождя» сприйняли вороже. Через ліберативні дії проти Хрущова була сформована опозиція, а в 1957 – безуспішна спроба усунути Хрущова від влади. Безпосереднім проявом лібералізації суспільно-політичного життя стала поява нової генерації культурних діячів, - «Шістдесятників», серед яких Л.Костенко, В.Симоненко, І.Драч, М.Вінграновський; В.Чорновіл, А.Горська, Д.Павличко, Б.Олійник, В.Стус, Г.Тютюнник. Саме тоді почали з'являтися українські позацензурні видання, «самвидав». В 1959 у Києві було засновано клуб творчої молоді «Супутник», який став центром шістдесятництва; у Львові в 1962 – «Пролісок». Культурницька діяльність, яка не вписувалась у рамки дозволеного, викликала незадоволення влади. З кінця 1962 р. почався масований тиск на шістдесятників, через який частина шістдесятників пішла на компроміс із владою, а інші еволюціонували до політичного дисидентства, правозахисного руху та відкритого протистояння режимові.