10. Берестейська унія 1596р. І національно – релігійна полеміка першої половини хviIст.

Ініціаторами укладення унії з українського боку стали православні єпископи Гедеон Балабан та Іпатій Потій, а також впливові українські магнати. У жовтні 1596р. в Бересті було проведено церковний собор для обговорення питання унії, й на цьому соборі відбувся розкол православної церкви. Г.Балабан відмовився від ідеї унії й підтримав князя К.Острозького в його виступах проти створення об’єднаної церкви. Проте перешкодити оформленню унії вони не змогли. Причини укладення унії: прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних папі римському; Річ Посполита вважала єдину віру чинником, що украплює державу, і розцінювала унію як перехідний етап до чистого католицизму; православні духовенство і знать намагалися позбавитися нерівноправності з католиками, посилити свої позиції, досягти зближення із західноєвропейською культурою зміст унії: православна і католицька церкви об’єдналися в греко – католицьку(уніатську); уніатська церква зберігала православні обряди, церковнослов’янську мову; уніатська церква визнавала зверхність папи римського, учення католицької церкви; уніатське духовенство зрівнювалося в правах із католицьким; шлахта та міщани, які прийняли унію, також зрівнялися в правах із католиками. Унію прийняли шість із восьми єпархій Київської митрополії, ще дві – Перемишлянська та Львівська – сто років по тому. Першим греко – католицьким митрополитом став Михайло Рогоза, а по його смерті – Іпатій Потій. Наслідки унії: утворилася Українська греко – католицька церква, яка обстоювала національну ідентичність українців і чинила спротив окатоличенню; почалася боротьба православних із греко –католиками; не відбулося обіцяне зрівняння в правах уніатів із католиками.

11. Визвольна війна під проводом б.Хмельницького (1648 – 1657рр.)

Ця війна мала національно-визвольний характер. Основні цілі війни. Б. Хмельницький, козацька старшина та укр. знать хотіли вигнати магнатів та шляхту з території У. та зайняти їхні місця, здобути владу. Мова не йшла про вихід У. зі складу Польщі. Хмельницький та його прибічники тільки змінити політичну систему Речі Посполитої так, щоби вона змогла задовольнити укр.е козацтво. Селяни та козацтво мріяли здобути свободу, землю, звільнитися від шляхти, ліквідувати кріпацтво в У. Але були й спільні інтереси. Всі вони ріяли позбутися польського національного та релігійного гноблення. З самого початку цілі війни не були чітко визначені, в ході війни вони дещо змінювалися. В січні 1648 р. Б. Хмельницький втікає на Січ, стає гетьманом, розбиває польський гарнізон, що був на Січі. Починається підготовка до повстання. Хмельницький вступає в союз з кримським ханом у боротьбі проти поляків. Вони надсилають загін під керівництвом Тугай-Бея (4 тис. чол..). Періоди війни: 1) 1648-1650 рр.: а)5-6 травня 1648 р. – битва на Жовтих Водах (Б. Хмельницький переміг поляків); б) 15-16 травня 1648 р. – битва під Корсунем (зустрілися основні головні сили, Хмельницький майже зовсім розбив поляків); в) 12-14 вересня 1648 р. – битва під Пилявцями (Хмельницький переміг, поляки розбиті); г) 18 серпня 1649 р. – підписано Зборівський мир. 2) 1651-1654 рр.: а) 29 червня 1651 р. – битва під Берестечком (поразка козаків); б) 28 вересня 1651 р. – Білоцерківський мир; г) 1 травня 1652 р. – битва під

Батогом (перемога козаків).