- •1. Слов’яни на території України в 5 – 9 ст.
- •2. Політичний та соціальний устрій Київської держави.
- •3. Київська держава за Ярослава Мудрого.
- •4. Культура Київської Русі.
- •5. Галицьке князівство в хі – хіі ст.
- •6. Галицько – Волинська держава.
- •7. Українські землі у складі Литви та Польщі.
- •8. Поява українського козацтва.
- •11. Визвольна війна під проводом б.Хмельницького (1648 – 1657рр.)
- •10. Берестейська унія 1596р. І національно – релігійна полеміка першої половини хviIст.
- •12. Історична основа роману п.Куліша «Чорна Рада»
- •13.Козацька держава гетьмана Івана Мазепи. Полтавська битва та її наслідки
- •14. Ліквідація Гетьманства та автономії України
- •15.Інкорпорація українських земель у Російську та Австрійську імперії кінця XVIII початку хх
- •16. Вплив літературних творів на розвиток української національної свідомості хіх ст..
- •17. Роль і значення «Руської трійці» в громадсько – політичному житті українців.
- •18. Революція 1848 – 1849рр. В Галичині
- •19. Кирило – Мефодіївське братство
- •20. Особливості укр.Нац.Відродження в Австро – Угорській та Російській імперіях в другій пол. 19ст.
- •21.Громадівський рух у Наддніпрянській Україні в 2-й пол. 19 ст.
- •22. Русофіли та народовці у Східній Галичині а другій половині хіх століття
- •23. Антиукраїнська політика царизму. Валуєвський циркуляр і Емський указ.
- •24. Розвиток укр.Культури в другій пол..19ст – на поч..20ст.
- •25.Українська греко-католицька церква у 2-й пол. 19- поч. 20 ст
- •26.Укр політичні партії в Галичині 19 поч 20 ст
- •27.Громадсько-політичні погляди та діяльність і.Франка.(?)
- •29.Політичні партії у Наддніпрянщині
- •30. Укр.Землі в роки Першої світової війни
- •32.Еволюція самостійницької ідеї в універсалах Центральної ради
- •44. Утворення та діяльність уво і оун у 20 – 30 – х рр.. 20ст.
- •31.Укр Центральна рада в березні 1917 – квітень 1918.
- •32. Еволюція самостійницької ідеї в універсалах уцр.
- •33.Внутрішня політика укр. Центральної ради
- •34. Укра.Держава гетьмана Павла Скоропадського.
- •35. Встановлення влади Директорії. Внутрішня і зовнішня політика унр у 1919 – 1920рр.
- •36. Державотворення зунр та українсько – польська війна.
- •37. Особливості Української революції 1917-1920 рр.
- •38. Головні причини поразки Української революції 1917-1920 рр.
- •39. Громадсько - політичні погляди та діяльність Михайла Грушевського
- •40. Встановлення більшовицького режиму в Україні.
- •41. Радянізація сусп.. Та екон. Життя в Україні у міжвоєнний період.
- •42. Політика українізації в усрр
- •43. Легальні політичні партії Зах. України в 20-30–х роках хх ст..
- •45. Радянізація Зх.України у 1939 – 1941рр.
- •46. Україна у Другій св..Війні. Рух опору.
- •47. Депортації українців у перші повоєнні роки. Операція «Вісла».
- •48. Суспільно-політичне і національно-культурне життя в Україні у 50-60 рр. Хх ст. Рух «шістдесятників»
- •49. Український правозахисний рух у 70-х рр. ХХст.
- •50. Український національний рух в умовах кризи тоталітарного режиму в срср (кінець 70-х -1991 р)
- •51. Етнодемографічні зміни в Україні у хх ст..
- •52. Роль української діаспори у збереженні нац. Свідомості та культури.
- •53. Розпад срср та відновлення незалежності України.
- •54. Внутрішньополітичний розвиток України у 1991-2013 рр.
- •55. Зовнішня політика незалежної України у 1991 – 2011р.
- •56. «Помаранчева революція» : причини, характер та наслідки.
33.Внутрішня політика укр. Центральної ради
У кінці лютого 1917 р. в Петрограді в результаті збройного повстання робітників і солдатів царизм було повалено. Проте боротьба за владу не закінчилася. Паралельно існували дві політичні структури, які представляли інтереси різних соціальних верств: Тимчасовий уряд, сформований в основному з ліберально-буржуазних депутатів IV Державної думи, і Рада робітничих і солдатських депутатів.
В Україні ситуація виявилася ще складнішою. Поряд з органами Тимчасового уряду та робітничими і солдатськими Радами (лише у березні 1917 р. їх було вже понад 170) виник ще один орган, який згуртував українські національно-демократичні сили, — Центральна Рада. Це громадське об'єднання спочатку було створене 7 березня 1917 р. у Києві з ініціативи ряду політичних, громадських, наукових організацій. Головою Ради обрали визначного історика і громадського діяча М. С. Грушевського. Серед партій провідну роль у Центральній Раді відігравали Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ), Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП). Центральна Рада висувала вимоги автономії України, підтримувала заходи щодо створення української преси, упровадження української мови в школах, скасування будь-яких обмежень щодо розвитку української культури і громадсько-політичного життя. Загальнодемократичні вимоги і лінія Центральної Ради дістали підтримку з боку скликаних у Києві в травні
1917 р. все українських з'їздів: військового, селянського, робітничого. 10 червня 1917 р. Центральна Рада видала свій І Універсал, тобто державний документ у формі звернення до населення. У ньому проголошувалась автономія України і підкреслювалось, що Україна не відділяється від Росії. 3 липня 1917 р. Центральна Рада видала II Універсал, де проголошувалося, що вона не згодна з відокремленням України від Росії і відкладає вирішення питання про здійснення автономії України до Всеукраїнських установчих зборів.
II Універсал був певною поступкою російському Тимчасовому урядові, компромісом, деякою мірою кроком назад порівняно з І Універсалом. Це виявилося в тому, що не визначалася територія, на яку поширювалася влада Центральної Ради, не уточнювалися повноваження Генерального секретаріату, особливо у відносинах з місцевими органами Тимчасового уряду. Проголошення самостійності України в тих умовах було нереальним. III Універсалом проголосила про створення Української Народної Республіки у складі федеративної Росії. Розпочався третій і останній етап історії Центральної Ради. В основі його лежала державотворча діяльність, спрямована на побудову демократичних засад влади, повне унезалежнення України. УЦР ухвалила низку законів - Конституцію УНР, запроваджено власну грошову систему, затверджено герб, гімн УНР, українській мові надано статусу державної. 9 січня (22 січня за новим стилем) 1918 — проголосив УНР «самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу», а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат — Радою Народних Міністрів