- •Заняття № 2 Сучасні засоби забезпечення прохідності дихальних шляхів і штучної вентиляції легень у дорослих. Зупинка кровообігу та дихання. Технологія надання екстреної медичної допомоги дорослим.
- •Клінічні прояви гострої дихальної недостатності
- •Ознаки загрозливих станів, які потребують негайного проведення штучної вентиляції легень:
- •Основні види порушень зовнішнього дихання Розлади регуляції дихального центру.
- •Методика запрокидування голови та фіксація нижньої щелепи
- •Евакуація сторонніх тіл за допомогою пальця обгорнутого серветкою
- •Виведення нижньої щелепи
- •Набір для конікотомії карети емд Зупинка кровообігу та дихання. Серцево-легенево мозкова реанімація в світлі сучасних клінічних протоколів.
- •Початкові дії бригади емд.
- •Сучасний алгоритм дій бригади емд на місці події
- •Оцінка зовнішніх ознак життєдіяльності одним рятувальником
- •Моніторинг загального стану потерпілого бригадою емд
- •До основних ознак клінічної смерті належать:
- •Техніка та локалізація нанесення прекардіального удару
- •Швл за допомогою мішка Амбу
- •Слмр двома рятувальниками
- •Етапи виконання інтубації трахеї Рятувальники відпрацьовують техніку інтубації трахеї на манекені
- •Електрична дефібриляція
- •Ритми не до дефібриляції (Безпульсова електрична активність та асистолія)
- •Бонін’єктори (синій – дорослий, червоний - дитячий)
- •Внутрішньотрахеальне введення медикаментів за методикою конікотомії
- •Комплексне післяреанімаційне лікування
- •Особливості виконання реанімаційних заходів при різних причинах розвитку стану клінічної смерті.
- •Заняття № 1
- •Рівні медичної допомоги
- •Загальний вигляд карети емд Сучасне обладнання реанімобіля Типовий склад бригади емд та розподіл функціональних обов’язків під час надання екстреної медичної допомоги
- •Додаток а (обов’язковий) Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого медичного закладу за фахом “Лікувальна справа” 7.110101
- •Затверджено
- •Примірний перелік оснащення бригади пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дорослого населення
- •Затверджено
- •Рекомендований перелік оснащення бригади пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дитячого населення
- •Документація, яка ведеться в роботі бригади емд.
- •Алгоритм початкових дій бригади емд на місці події при виявленні потерпілих, що потребують екстреної медичної допомоги.
- •Оцінка зовнішніх ознак життєдіяльності одним рятувальником
- •Моніторинг загального стану потерпілого (оцінка притомності, дихання та серцевої діяльності) бригадою емд шкала ком глазго
- •Класифікація розладів свідомості
- •Виконання екстубації трахеї лікарем емд
- •Протокол № 1 порядок надання медичної допомоги
- •Протокол первинний огляд постраждалого (abc)
- •Алгоритм надання допомоги і елементи локального первинного обстеження пацієнта
- •Бригада емд готує травмованого потерпілого до транспортування в карету
- •Додаткова інформація
- •Бонін’єктори (синього забарвлення – дорослий, червоного забарвлення - дитячий)
- •Внутрішньотрахеальне введення медикаментів за методикою конікотомії
Клінічні прояви гострої дихальної недостатності
Дихальна недостатність поділяється на гостру і хронічну. Гостра дихальна недостатність розвивається впродовж короткого періоду: декількох хвилин чи годин, призводячи до швидкого погіршення загального стану хворого і може становити безпосередню загрозу його життю, вимагаючи проведення від бригади ЕМД невідкладних заходів аж до штучної вентиляції легень.
Поліморфізм клінічних проявів у хворих з гострою дихальною є надзвичайно різноманітним.
Зміна стану центральної нервової системи. Характерною особливістю скарг хворих, що знаходяться у притомному стані є скарги на ядуху (відчуття нестачі повітря), затруднений вдих або видих. В подальшому при наростанні дихальної недостатності вони проявляють неспокій, збудження, іноді стають ейфоричними, перестаючи при цьому критично оцінювати довкілля та свій стан. Дихальна недостатність 3-4 характеризується глибоким пригніченням діяльності центральної нервової системи із розвиваєтком коми (гіпоксичної чи гіперкапнічної). На цьому тлі у хворих, особливо у дітей, нерідко виникають генералізовані судоми, що ще більше плгіршує їх стан.
Зміна забарвлення шкірних покровів та слизової оболонки. Розлади зовнішнього дихання призводять до зниження кількість оксигемоглобіну та, відповідно, збільшення відсотку відновленого гемоглобіну. При цьому артеріальна кров стає “венозною” (темною), відповідно шкіра, слизова забарвлюються синьо-фіолетовим кольором (ціаноз). Послідовність цих прпоявів наступна: спочатку спостерігається посиніння губ, нігтєвих лож, кінчиків вух, згодом обличчя та іншихділянок тіла. Водночас у хворих з анеміями, в яких рівень гемоглобіну не перевищує 60 г/л, шкірні покрови залишаються блідою навіть при вираженій дихальній недостатності. Підвищена вологість шкіри - ще одна важлива ознака порушення дихання з накопиченням у крові вуглекислоти (гіперкапнія). Виражена степінь гострої дихальної недостатності, що безпосередньо загрожує життю хворого, проявляється шкірою землистого кольору, яка холодною на дотик та покрита клейким потом. При отруєнні ціанистими сполуками чи чадним газом шкіра, нігтєві ложа та слизова набувають яскраво-рожевого кольору, хоча у хворих – значна гіпоксія.
Розлади зовнішнього дихання . Вони є найбільш характерними ознаки дихальної недостатності. У таких хворих може спостерігатись:
повна зупинка дихання (апное);
рідке дихання, менше 10 за хвилину (брадипное);
почащене дихання, понад 20 за хвилину (тахіпное);
поверхневе дихання (дихальний об’єм - менше 5 мл в перерахунку на 1 кг маси тіла);
так звана дихальна “анархія” (нерегулярне дихання з паузами та неоднаковою амплітудою дихальних рухів);
патологічні типи дихання:
а) дихання Чейн-Стокса (періоди апное, що змінюються хаотичним частим диханням),
б) дихання Біота (чергування періодів апное та частого дихання однакової амплітуди),
утруднене дихання (чутне на відстані, з порушенням співвідношеня фази вдиху та видиху, з активним скороченням допоміжних дихальних м’язів:
а) інспіраторна задишка (затруднений вдих) - у хворих різко подовжується вдих, при цьому втягуються міжреберні проміжки, яремна вирізка та підключичні ямки; іноді вислуховується стридорозний шум,
б) експіраторна задишка (затруднений видих) - при таких станах хворі з зусиллями видихають повітря; видих стає подовженим, шумним, чутним на віддалі, грудна клітка максимально розширюється, набирає бочкоподібної форми.
Зміни серцево-судинної система. Діяльність ССС при розладах зовнішнього дихання спочатку реагує компенсаторною гіпердинамією. У хворих збільшується хвилинний об’єм крові, частота серцевих скорочень, зростає систолічний та діастолічний артеріальний тиск. У тканинах організму пришвидшується кровоплин, що дає змогу більш ефективно забезпечувати постачання клітинам кисень та виводити з тканин вуглекислий газ. Однак в міру наростання гіпоксії спостерігається падіння тонусу судин, пригнічення серцевого м’яза. Артеріальний тиск знижується до критичного рівня, порушується діяльність серця і при неефективному лікуванні дихальної недостатності кровообіг зупиняється.
