Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

Дихальна недостатність поділяється на гостру і хронічну.  Гостра дихальна недостатність розвивається впродовж короткого періоду: декількох хвилин чи годин, призводячи до швидкого погіршення загального стану хворого і може становити безпосередню загрозу його життю, вимагаючи проведення від бригади ЕМД невідкладних заходів аж до штучної вентиляції легень.

Поліморфізм клінічних проявів у хворих з гострою дихальною  є надзвичайно різноманітним.

Зміна стану  центральної нервової системи.  Характерною особливістю скарг хворих, що знаходяться у притомному стані  є скарги на ядуху (відчуття нестачі повітря), затруднений вдих або видих. В подальшому при  наростанні дихальної недостатності вони проявляють неспокій, збудження, іноді стають  ейфоричними, перестаючи при цьому критично оцінювати довкілля та свій стан. Дихальна недостатність 3-4 характеризується  глибоким пригніченням діяльності центральної нервової системи із розвиваєтком коми (гіпоксичної чи гіперкапнічної).  На цьому тлі у хворих, особливо у дітей, нерідко виникають генералізовані судоми,  що ще більше плгіршує їх стан.

Зміна забарвлення шкірних покровів   та слизової оболонки. Розлади зовнішнього дихання призводять до  зниження кількість оксигемоглобіну та, відповідно, збільшення відсотку відновленого гемоглобіну.  При цьому артеріальна кров стає “венозною” (темною), відповідно шкіра, слизова забарвлюються синьо-фіолетовим кольором (ціаноз).  Послідовність цих прпоявів наступна: спочатку спостерігається  посиніння губ, нігтєвих лож, кінчиків вух, згодом обличчя та іншихділянок тіла. Водночас у хворих з анеміями, в яких рівень гемоглобіну не перевищує 60 г/л, шкірні покрови залишаються блідою навіть при вираженій дихальній недостатності.  Підвищена вологість шкіри - ще одна важлива ознака порушення дихання з накопиченням у крові вуглекислоти (гіперкапнія). Виражена степінь гострої дихальної недостатності, що безпосередньо  загрожує життю хворого, проявляється  шкірою землистого кольору, яка  холодною на дотик та покрита клейким потом. При отруєнні ціанистими сполуками чи чадним газом  шкіра, нігтєві ложа та слизова набувають яскраво-рожевого кольору, хоча у хворих – значна гіпоксія.

Розлади зовнішнього дихання .  Вони є найбільш  характерними ознаки дихальної недостатності. У таких хворих може спостерігатись:

повна зупинка дихання (апное);

рідке дихання,  менше 10 за хвилину (брадипное);

почащене дихання, понад 20 за хвилину (тахіпное);

поверхневе дихання (дихальний об’єм - менше 5 мл в перерахунку на 1 кг маси тіла);

так звана дихальна “анархія” (нерегулярне дихання з паузами та неоднаковою амплітудою дихальних рухів);

патологічні типи дихання:

а) дихання Чейн-Стокса (періоди апное, що змінюються хаотичним частим диханням),

б) дихання Біота (чергування періодів апное та частого дихання однакової амплітуди),

                   утруднене дихання (чутне на відстані, з порушенням співвідношеня фази вдиху та видиху, з активним скороченням   допоміжних дихальних м’язів:

           а) інспіраторна задишка (затруднений вдих) - у  хворих різко подовжується вдих, при цьому втягуються міжреберні проміжки, яремна вирізка та підключичні ямки; іноді вислуховується стридорозний шум,

            б­) експіраторна задишка (затруднений видих) - при таких станах хворі з зусиллями видихають повітря; видих стає подовженим, шумним, чутним на віддалі, грудна клітка максимально розширюється, набирає бочкоподібної форми.

Зміни серцево-судинної система.  Діяльність ССС при розладах зовнішнього дихання спочатку реагує компенсаторною гіпердинамією. У хворих збільшується хвилинний об’єм крові, частота серцевих скорочень, зростає систолічний та діастолічний артеріальний тиск. У тканинах організму пришвидшується кровоплин, що дає змогу більш ефективно забезпечувати постачання  клітинам кисень та виводити з тканин вуглекислий газ. Однак в міру наростання гіпоксії спостерігається падіння тонусу судин, пригнічення серцевого м’яза. Артеріальний тиск знижується до критичного рівня, порушується діяльність серця і при неефективному лікуванні дихальної недостатності кровообіг зупиняється.