Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
дих.шляхи.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
189 Кб
Скачать
☆

Сучасний алгоритм дій бригади емд на місці події

 

Етапність дій бригади ЕМД та результат її роботи у випадках  виявлення хворого (хворих) у важкому, в тому числі термінальному стані базується на так званих принципах «платинових пів години» та «золотої години». Умовно «платинові пів години» поділяються на три десятихвилинки:

10 хвилин - доїзд до місця події;

10 хвилин - оцінка місця події в т.ч. проведення медичного сортування, діагностичні заходи та надання реанімаційної допомоги на місці;

10 хвилин - транспортування потерпілого в стаціонар (у випадку ефективних реанімаційних заходів)  та їх продовження з постійним моніторингом життєво-важливих органів та систем в кареті ЕМД.

«Золота година» включає в себе наступну тридцятихвилинку, де потерпілому в відділенні невідкладних станів (реанімаційній палаті) залучається комплексне післяреанімаційне лікування (КПРЛ) з ймовірним проведенням спеціалізованих методів обстеження та оперативного втручання

Водночас, існує ще одна концепція «золотої години», що інтерпритує важкість стану травмованих потерпілих з одночасним проведенням первинного медичного сортування. Згідно неї всі пошкодження поділяються на три категорії:

1. Незворотні, при яких навіть негайні адекватні втручання не  призводять до позитивного результату (частіше травми, які не сумісні з життям (у медичному сортуванні - « чорні потерпілі»)

2. Захворювання або пошкодження,  при яких наслідки їх (смерть або інвалідність) залежать від своєчасного та якісного медичного втручання, а саме виконання серцево-легенево-мозкової реанімації. - «червоні потерпілі». 

3.Пошкодження, при яких надання спеціалізованої медичної допомоги може  бути відтерміноване впродовж 1 години без очевидного ризику для життя і здоров’я травмованих -«жовті потерпілі».

           

Початкові дії бригади емд.

При підході до постраждалого членам бригади в першу чергу слід з’ясувати у випадкових свідків, рятувальників або міліціонерів обставини події,  чи місце пригоди є безпечне, встановлюється кількість постраждалих.

 

 

Якщо місце події вимагає допомоги рятувальників – повідомляють в службу  МНС. У всіх випадках, якщо стався злочин, або застосовано насилля, правоохоронні органи повинні попередньо забезпечити безпеку для медичних рятувальників. Якщо ніякої інформації немає, а візуально потерпілий потребує екстреної медичної допомоги, варто діяти самостійно, звертаючи насамперед увагу на все, що може загрожувати особистій безпеці членів бригади: місце слід повністю оглянути.

Якщо існує найменша загроза (контейнери, промарковані спеціальними знаками, пролита рідина, дим, туман, вогонь, природний та інший газ, проводи електричного струму, вибухонебезпечні предмети, предмети, які можуть впасти зверху і т.п.) слід визначитись, чи є реальна можливість самостійно без власного ризику її  усунути, якщо ж ні, необхідно припинити рух до постраждалого, викликавши рятувальників. Коли всеж приймається  рішення наблизитися до постраждалого, по ходу  потрібно з’ясувати для себе, що сталося, щоб передбачити, до прикладу, механізм травми і налаштуватися на технологію надання екстреної медичної , а при необхідності, реанімаційної допомоги. Один із  середніх медичних працівника або водій повинен оглянути всі закутки місця пригоди, щоб виявити інших людей, яким, можливо, також знадобляться реанімаційні заходи чи інша допомога.

Варто звертати увагу на всі деталі місця пригоди, постійно контролюючи місце пригоди, оскільки в динаміці можуть виникнути додаткові небезпеки, які змусять медиків рятувати не тільки життя постраждалого, але і особисте. Безальтернативно, пріоритетом залишається власне життя, далі життя пацієнта, а також всіх оточуючих!

 

 

 

 

Необхідно з’ясувати, чи потрібна додаткова допомога або додаткові засоби? У випадку її потреби надсилається повідомлення диспетчеру, де лаконічно подається інформація про місцезнаходження потерпілих, їх кількість, загальний стан та характер ушкоджень  з  подальшим визначенням кількісного та якісного типу допоміжних бригад ЕМД.

Технологія первинного обстеження

До  постраждалого при можливості  слід підходити  з-боку голови. Спершу візуально оцінюється стан пацієнта в цілому (вік, стать, морфологія тіла, колір шкірних покривів, поза, видимі ураження травмуючим чинником тощо), робиться первинний висновок про його тяжкість і подальший алгоритм допомоги.

         З’ясовується рівень притомності за алгоритмом AVPU:

A – Alert (притомний, дає адекватні відповіді на запитання, може виконати усвідомлені дії – на прохання медичного рятувальника);

V – Responds to Verbal stimuli – реагує на голос, точніше на гучний звук біля  обох вух;

P– Responds to Pain – реагує на біль ( для прикладу, щипок за шкіру в ділянці проекції трапецевидного мяза,  лівого грудного м’яза з поворотом на 180 о);

U – Unresponsive – не реагує.

          

 

При відсутності будь якої реакції на грубі больові подразники (Unresponsive) стан потерпілого розцінюється як критичний Наступний крок в діях бригади ЕМД - забезпечення прохідності дихальних шляхів Він здійснюється  за допомогою так званого  потрійного прийому П. Сафара, а саме: запрокидання голови (прийом №1), висування нижньої щелепи донизу і вперед (прийом №2), відкривання ротової порожнини з її  подальшою ревізією (прийом №3).