Слмр двома рятувальниками

 

Новонародженим дітям  та дітям грудного віку, враховуючи анатомо-фізіологічні особливості їхнього організму, реанімаційні заходи проводяться у співвідношенні 5:1.

 Золотим стандартом адекватного  забезпечення прохідності  дихальних шляхів і по нині залишається потрійний прийом П. Сафара, а також інтубація трахеї. Інтубація є найбільш надійним способом для адекватного проведення ШВЛ,  хоча час і  тривалість її виконання піддаються дискусії. Цю маніпуляцію повинен виконувати рятувальник, який пройшов навчання і має достатній практичний досвід у виконанні для її реалізації  в максимально  короткий термін.   В ідеалі  під час проведення СЛМР  компресія  грудної клітки припиняється  лише в момент проходження голосових зв'язок, а ларингоскопія  виконується без перерви в натисканні на грудну клітку.  Згідно проведених спостережень доведено, що здійснення інтубації трахеї у пацієнтів із зупинкою кровообігу зумовлює затримку компресії грудної клітки в середньому на 2 хвилини, а в 25% випадків інтубація трахеї продовжувалась більше 3 хвилин.

 

 

Етапи виконання інтубації трахеї Рятувальники відпрацьовують техніку інтубації трахеї на манекені

 

 

 

 В той же час встановлено, що  рання інтубація не є пріоритетною маніпуляцією у перші хвилини з моменту констатації зупинки кровообігу  перед ЕКГ діагностикою на тлі натискань на  грудну клітку і у випадку ФШ\ШТ , де слід в першу чергу  негайно провести сеанс дефібриляції. ШВЛ при цьому можна здійснювати за допомогою мішка Амбу з подачою кисню. Також, враховуючи загалом невисокий рівень навичок з виконання інтубації трахеї серед працівників ЕМД, в якості  її альтернативи рекомендується застосування  більш технічно простих, але, не менш надійних методів  протекції дихальних шляхів, а саме:

а) використання ларингеальної маски, однак варто памятати, що в порівнянні з інтубацією трахеї, під час виконання даної маніпуляції  існує підвищений ризик аспірації. В звязку з цим  необхідно робити паузу на компресію грудної клітки при проведенні ШВЛ через ларингеальну маску;

б) використання ларингеальної трубки, яка за особливістю своєї конструкції та простотою користування на сьогоднішній день набуває все більшого поширення ;      

в) використання двохпросвітного повітровода  Сombitube; даний спосіб гарантує забезпечення прохідності дихальних шляхів при любому розташуванні трубки повітровода- як у стравоході, так і в трахеї.

 

Ларингеальна трубка

 

Манекен для відпрацювання методики введення ларингеальної трубки

 

Комбітьюб

 

Розташування патрубків комбітьюба у дихальних шляхах та шлунково-кишковоту тракті (синього кольору – для проведення ШВЛ, сірого кольору – для евакуації шлункового вмісту)

 

 

 

 

 

 

Методики проведення ідентифікації виду зупинки кровообігу

Ідентифікація ритму  під час зупинки кровообігу має ключове значення для застосування ефективного лікування, тому моніторування роботи серця в цих умовах розпочинають якнайшвидше. На сьогоднішній день  найбільш доступнішими  на догоспітальному етапі  є два способи:

1.     Моніторування за допомогою самоприклеювальних електродів, які  можна використовувати також з метою виконання дефібриляції. Їхнє класичне розташування-один нижче правої ключиці, другий- по латерально боковій  поверхні лівої половини грудної клітки.

2.      

 

3.      Швидка оцінка ритму за допомогою  ложок дефібрилятора. Більшість класичних дефібриляторів дають можливість моніторувати  ЕКГ за допомогою ложок, розмішених на грудній клітці. Це дозволить команді виконати так звану «швидку оцінку» серцевого ритму. Фельдшеру бригади слід утримувати ложки нерухомо, щоб уникнути артефактів.

 

 

 

Варто знати, що записи кардіомонітора можна використовувати виключно для розпізнавання ритму, а не інтерпритувати, до прикладу, на підставі цих записів  стан сегменту  ST чи інших  складніших елементів ЕКГ.

 

Сучасний кардіомонітор

 

Види зупинки кровообігу.

 

Існують такі види зупинки кровообігу: асистолія, фібриляція, шлуночкова тахікардія, безпульсова елетрична активність (неефективне серце).

 

                   При асистолії ЕКГ реєструє пряму лінію.

 

                   Фібриляція шлуночків проявляється частим хаотичним скороченням окремих волокон міокарда (нерівномірні “зубчики”  високо-, середньо- та дрібнохвилевої амплітуди).

 

Шлуночкова тахікардія характеризується широкими та зміненими комплексами QRS > 0.12 сек. та недиференційованим інтервалом PR.

 

                   Безпульсова електрична активність – реєстрація на ЕКГ шлуночкового комплекса у хворих з відсутньою насосною функцією серця.