- •Заняття № 2 Сучасні засоби забезпечення прохідності дихальних шляхів і штучної вентиляції легень у дорослих. Зупинка кровообігу та дихання. Технологія надання екстреної медичної допомоги дорослим.
- •Клінічні прояви гострої дихальної недостатності
- •Ознаки загрозливих станів, які потребують негайного проведення штучної вентиляції легень:
- •Основні види порушень зовнішнього дихання Розлади регуляції дихального центру.
- •Методика запрокидування голови та фіксація нижньої щелепи
- •Евакуація сторонніх тіл за допомогою пальця обгорнутого серветкою
- •Виведення нижньої щелепи
- •Набір для конікотомії карети емд Зупинка кровообігу та дихання. Серцево-легенево мозкова реанімація в світлі сучасних клінічних протоколів.
- •Початкові дії бригади емд.
- •Сучасний алгоритм дій бригади емд на місці події
- •Оцінка зовнішніх ознак життєдіяльності одним рятувальником
- •Моніторинг загального стану потерпілого бригадою емд
- •До основних ознак клінічної смерті належать:
- •Техніка та локалізація нанесення прекардіального удару
- •Швл за допомогою мішка Амбу
- •Слмр двома рятувальниками
- •Етапи виконання інтубації трахеї Рятувальники відпрацьовують техніку інтубації трахеї на манекені
- •Електрична дефібриляція
- •Ритми не до дефібриляції (Безпульсова електрична активність та асистолія)
- •Бонін’єктори (синій – дорослий, червоний - дитячий)
- •Внутрішньотрахеальне введення медикаментів за методикою конікотомії
- •Комплексне післяреанімаційне лікування
- •Особливості виконання реанімаційних заходів при різних причинах розвитку стану клінічної смерті.
- •Заняття № 1
- •Рівні медичної допомоги
- •Загальний вигляд карети емд Сучасне обладнання реанімобіля Типовий склад бригади емд та розподіл функціональних обов’язків під час надання екстреної медичної допомоги
- •Додаток а (обов’язковий) Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого медичного закладу за фахом “Лікувальна справа” 7.110101
- •Затверджено
- •Примірний перелік оснащення бригади пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дорослого населення
- •Затверджено
- •Рекомендований перелік оснащення бригади пункту (відділення) невідкладної медичної допомоги для дитячого населення
- •Документація, яка ведеться в роботі бригади емд.
- •Алгоритм початкових дій бригади емд на місці події при виявленні потерпілих, що потребують екстреної медичної допомоги.
- •Оцінка зовнішніх ознак життєдіяльності одним рятувальником
- •Моніторинг загального стану потерпілого (оцінка притомності, дихання та серцевої діяльності) бригадою емд шкала ком глазго
- •Класифікація розладів свідомості
- •Виконання екстубації трахеї лікарем емд
- •Протокол № 1 порядок надання медичної допомоги
- •Протокол первинний огляд постраждалого (abc)
- •Алгоритм надання допомоги і елементи локального первинного обстеження пацієнта
- •Бригада емд готує травмованого потерпілого до транспортування в карету
- •Додаткова інформація
- •Бонін’єктори (синього забарвлення – дорослий, червоного забарвлення - дитячий)
- •Внутрішньотрахеальне введення медикаментів за методикою конікотомії
Техніка та локалізація нанесення прекардіального удару
У випадку констатації абсолютних ознак клінічної смерті на тлі розширених зіниць та після виконання прекордіального поштовху, який не дав ефекту бригада ЕМД приступає до серцево-легенево-мозкової реанімації-компресії грудної клітки та штучної вентиляції легень на тлі оцінки виду зупинки кровообігу.
Варто зупинитись на організаційних моментах командної роботи бригади ЕМД під час СЛМР, беззаперечним лідером якої є лікар. Він розподіляє своїх помічників на відповідні ділянки роботи. Скажімо, один із фельдшерів відповідає за ЕКГ моніторування та дефібриляцію, інший забезпечує внутрівенний медикаментозний доступ, введення ліків та проведення штучної вентиляції легень. Водій допомагає транспортувати хворого на щит, здійснювати комресію грудної кліткия, накладати шийний комірець і т. д. В обовязки лікаря входить проведення первинного та вторинного обстеження, діагностика та лікування виду зупинки кровообігу, виконання складних технічних маніпуляцій. Доведено, що ефективно утискання грудної клітки рятівник може забезпечувати не більше двох хвилин. Саме на лікаря лягає відповідальність у своєчасній зміні членів бригади на різних етапах реанімаційних заходів і цей процес повинен бути доведений до автоматизму, оскільки, подеколи, втрачені секунди можуть мати фатальні наслідки для хворого.
Компресія грудної клітки та ШВЛ.
Знаходячись збоку від потерпілого, рятувальник (в бригаді ЕМД-лікар, поки один із фельдшерів готує кардіомонітор і дефібрилятор) кладе кисть однієї руки на середню третину грудини. Зверху він накладає кисть другої руки , так, щоб пальці були схрещені або підняті вверх та розташовувались паралельно до ребер і ритмічно натискуючи, зміщує грудину в сагітальному напрямку на глибину 4 - 5 см., при цьому виправляючи руки в ліктьових суглобах Частота натискувань для дорослого – не менше 100 за хвилину, у дітей- більше 100. Компресія, таким чином, здійснюватиметься масою тулуба реаніматора. Слід памятати, що зламані ребра під час проведення СЛМР є її ускладненням, яке, водночас, не вимагає припинення реанімаційних заходів, як і у випадку діагностики цих пошкоджень на тлі констатації стану клінічної смерті. Після 30 компресій інший фельдшер проводить ШВЛ за допомогою мішка Амбу.
Швл за допомогою мішка Амбу
Згідно рекомендацій Європейської Ради реанімації, на сьогоднішній день співвідношення натискань на грудну клітку та ШВЛ становить 30:2, що викликає певну дискусію. В якості підтвердження ефективності від збільшення частоти компресій можна привести наступний аргумент. Фундаментальною проблемою штучної підтримки кровообігу є дуже низький рівень (менше 30% від норми) серцевого викиду (СВ), який створюється під час компресії грудної клітки. Правильно проведена часта безперервна компресія підтримує систолічний АТ на рівні 60-80 мм.рт.ст., в той час як діастолічний рідко перевищує 40 мм.рт.ст. і, як результат, зумовлює низький рівень мозкового (30-60 % від норми) і коронарного кровотоку. При проведенні натискань на грудну клітку коронарний перфузійний тиск підвищується тільки постійно, а тому з кожною черговою паузою, необхідною для проведення ШВЛ, він швидко знижується. Водночас, виконання декількох додаткових компресій призводить до відновлення вихідного рівня мозкової та коронарної перфузії.
