Виконання екстубації трахеї лікарем емд

 

Одночасно з вирішенням питання про необхідність штучної вентиляції легень і подачі кисню накладають шийний комірець (Накладає лікар і фельдшер 2 або водій) і продовжують первинний огляд.

 

Крок С.

         Паралельно з’ясовують наявність пульсу на сонній артерії (впродовж 10 с), якщо пацієнт без свідомості (лікар).

         При відсутній пульсаціїі  – приступають до компресії грудної клітки (лікар, поки фельдшер 2 готує кардіомонітор і дефібрилятор) із частотою не менше 100 разів за 1 хв. – 30 натискувань на грудну клітку і 2 вдування повітря (фельдшер 1).

 

СЛМР двома рятувальниками

 

 

 

Одночасно під’єднують електроди кардіомонітора, з’ясовуючи вид зупинки кровообігу (фельдшер 2).

 

 

Швидка ЕКГ діагностика

 

Кардіомонітор (ЕКГ з дефібрилятором)

 

 

За допомогою ложок дефібрилятора

 

 

 

 

За допомогою самоклеючих електродів

 

Оглядають, чи немає зовнішньої кровотечі (лікар). При її наявності зупиняють кровотечу шляхом притискання  рани своєю рукою через стерильну серветку. Якщо кровотеча припиняється – накладають затискач, тиснучу пов’язку або забезпечують тиск на судину на відстані.

         Якщо бригада виявила пацієнта з травматично ампутованою кінцівкою – паралельно з оцінкою стану дихання і пульсу накладають  артеріальний джгут, чітко дотримуючись технічних та часових вимог.

         Звертають увагу на температуру шкіри (тилом кисті), колір шкіри, час повернення кольору після тиску на нігтьове ложе, вологість шкіри (лікар). Ці дані вкажуть на розвиток шоку. Блідість, вологість шкіри, її похолодання на дотик, а також збільшення часу відновлення кольору нігтьового ложа після стискання понад 2 с вказують на шок важкого ступеня.  При ознаках розвитку шоку, зовнішній кровотечі, підозрі на внутрішню кровотечу налагоджують переливання кровозамінників через катетер в периферичній вені (фельдшер 2).

Встановлюють наявність на тілі пацієнта брелоків, браслетів, жетонів на ланцюжках – медичні маркери, які можуть інформувати про стан пацієнта, алергію, потребу в конкретних медикаментах, (наприклад, при діабеті, епілепсії і т.п.), особливо, коли пацієнт знаходиться без свідомості    (фельдшер 2).

 

         При огляді віддають пріоритет:

•                    небезпечному механізму враження;

•                    зниженню рівня свідомості;

•                    дихальній недостатності;

•                    порушенням при первинному огляді;

•                    значним відхиленням при загальному огляді (відразу можна зробити висновок про важкість пацієнта, його життєздатність, тактику обстеження і лікування);

 

 

Протокол № 1 порядок надання медичної допомоги

 

 

Кожному пацієнту повинні бути зроблені такі заходи і зібрана така інформація:

 

А. Переконатися в безпеці для Вас і Вашого пацієнта.

 

Б. Первинний огляд.

Прохідність дихальних шляхів з іммобілізацією шийного відділу хребта (за показами), дихання, кровообіг, контроль профузної кровотечі, інгаляція кисню.

 

В. Вторинний огляд.

1. Життєві ознаки, огляд пацієнта “з голови до п'ят”.

2. Анамнез:

а) стать, вік, приблизна вага;

б) скарги, включаючи час захворювання або нещасного випадку;

в)  пошкоджуючі фактори;

г) важливі відомості з анамнезу хвороби;

д) алергія;

е) медикаменти, що приймав пацієнта;

ж) прізвище сімейного лікаря;

з) прізвище, ім'я, по батькові пацієнта.

 

Г. Налагодити зв'язок з основною базою, доповісти про клінічну ситуацію.

 

Д. Забезпечити в/в доступ із введенням ізотонічного розчину NaCI, можна зробити не більше двох спроб венепункції, крім ситуації зберігання життя потерпілого. Налагодження в/в доступу не повинно затримувати транспортування.

Контакт із черговим лікарем повинен бути здійснений якнайшвидше.

 

Е. Приєднати ЕКГ-монітор, визначити серцевий ритм і при наявності аритмії провести лікування її, відповідно до протоколу.

 

Є. Положення постраждалого повинне бути комфортним, наскільки дозволяє ситуація.

 

Ж. Заспокоїти постраждалого. Звільнити від одягу, який заважає.

 

З. Транспортувати постраждалого якнайшвидше в найближчу лікарню.