- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці
- •1.1.1. Матриці. Основні поняття. Види матриць
- •Види матриць
- •1.1.2. Дії над матрицями
- •1.2. Визначники
- •1.2.1. Визначники квадратних матриць. Визначники 2- го і 3- го порядку
- •1.3. Особливі і неособливі матриці
- •1.3.1. Особливі і не особливі матриці. Обернена матриця
- •1.2.2. Мінори й алгебраїчні доповнення
- •Властивості визначників
- •Доведення.
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •1.3.2. Ранг матриці. Властивості рангу
- •1.4. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •1.4.1. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •Обчислення рангу методом обведення
- •Правило обчислення рангу матриці
- •1.5. Системи лінійних рівнянь. Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь і формули Крамера
- •1.5.1. Системи лінійних рівнянь. Основні поняття і означення
- •1.5.2. Система лінійних рівнянь з змінними. Метод оберненої матриці і формули Крамера
- •Доведення.
- •1.6. Метод Гаусса
- •1.6.1. Метод Гаусса
- •1.7. Система лінійних рівнянь з невідомими. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •1.7.1. Система лінійних рівнянь з невідомими. На які питання дає відповіді теорія лінійних рівнянь
- •1.7.2. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Доведення.
- •Перевага методу Гаусса в порівнянні з іншими методами:
- •1.8. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку
- •1.8.1. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку однорідної системи
- •Лінійне рівняння виду
- •1.8.2. Знаходження лінійно-незалежних розв’язків, через які виражається всі інші
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •1.8.3. Зв’язок між розв’язками однорідних і неоднорідних систем рівнянь
- •Доведення.
- •Доведення.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 1
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри
- •2.1. Вектори. Лінійні операції над векторами. Розклад вектора по ортонормованому базису
- •2.1.1. Скалярні і векторні величини. Лінійні операції над векторами: складання і віднімання векторів, множення вектора на число. Проекція вектора на вісь
- •Лінійні операції над векторами
- •Проекція вектора на вісь
- •Основні властивості проекцій векторів
- •2.1.2. Лінійна залежність і незалежність векторів, базис. Розкладання вектора по ортонормованому базису. Напрямні косинуси. Довжина вектора
- •Базис. Розкладання вектора по базису
- •2.2.1. Лінійні дії з векторами, заданими розкладом в ортонормованому базисі. Умови колінеарності векторів
- •2.2.2. Скалярний добуток векторів, його означення, фізичний зміст, властивості
- •Основні властивості скалярного добутку
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Доведення.
- •Геометричні властивості скалярного добутку
- •2.2.3. Скалярний добуток векторів в координатній формі. Умови перпендикулярності двох векторів. Кут між векторами
- •2.3. Векторний і мішаний добутки векторів
- •2.3.1. Векторний добуток векторів, його означення, механічний зміст, властивості
- •Основні властивості векторного добутку
- •2.3.2. Векторний добуток векторів в координатній формі
- •2.3.3. Мішаний добуток векторів, його геометричний зміст, властивості
- •Відповідь:
- •Властивості мішаного добутку векторів
- •2.3.4. Мішаний добуток векторів в координатній формі. Умова компланарності векторів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 2
- •Розділ 3. Елементи аналітичної геометрії
- •3.1. Пряма лінія на площині
- •3.1.1. Поняття про рівняння лінії. Загальне рівняння прямої на площині і його дослідження
- •Загальне рівняння лінії
- •3.1.2. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Рівняння прямої, що проходить через дану точку в заданім напрямку. Жмуток прямих
- •3.1.3. Рівняння прямої, що проходить через дві точки. Рівняння прямої у відрізках
- •3 .1.4. Кут між двома прямими
- •3.1.5. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих
- •3.1.6. Відстань від точки до прямої
- •3.2. Площина. Пряма в просторі. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі
- •3.2.1. Рівняння площини у векторній формі. Нормальне рівняння площини. Загальне рівняння площини і його дослідження
- •3.2.2. Рівняння площини, що проходить через одну і три точки
- •3.2.3. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин
- •3.2.4. Параметричні рівняння прямої лінії в просторі. Канонічне рівняння прямої лінії в просторі. Рівняння прямої лінії в просторі, що проходить через дві задані точки
- •3.2.5. Кут між двома прямими в просторі. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих у просторі
- •3.2.6. Точка перетину прямої і площині. Кут між прямою і площиною. Умова паралельності і перпендикулярності прямої і площини
- •3.3. Лінії другого порядку
- •3.3.1. Коло
- •Побудова еліпса по точках
- •Параметричні рівняння еліпса
- •3.3.3. Гіпербола
- •3.3.4. Парабола
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 3
1.8.2. Знаходження лінійно-незалежних розв’язків, через які виражається всі інші
Означення.
Система лінійно-незалежних розв’язків
називається фундаментальною,
якщо кожний розв’язок системи (1) є
лінійною комбінацією розв’язків
.
Інакше кажучи, фундаментальною системою розв’язків називають максимально лінійно незалежну систему розв’язків.
Зрозуміло, що фундаментальна система існує тільки тоді, коли система (1) має ненульові розв’язки, тобто, коли ранг матриці системи менше кількості невідомих. При цьому система (1) має багато різних фундаментальних систем. Усі ці системи еквівалентні і тому мають однакову кількість розв’язків.
Теорема. Якщо ранг матриці системи лінійних однорідних рівнянь (1) менше числа змінних , то усяка фундаментальна система розв’язків системи (1) складається з розв’язків.
Доведення.
Число
є число вільних невідомих у системі
(1). Нехай вільними невідомими є
.
Розглянемо довільний визначник
порядку
,
що не дорівнює нулю. Запишемо його у
виді:
.
Вважаючи,
що елементи і-
го
рядка цього визначника
є значеннями вільних змінних і обчислюючи
значення невідомих
,
одержимо розв’язки системи (1). Запишемо
їх як вектор
.
Система
векторів
є фундаментальною системою розв’язків
системи (1). Дійсно, ця система лінійно
незалежна, оскільки матриця, рядками
якої є вектори
,
містить відмінний від нуля мінор
порядку
.
Нехай
– довільний розв’язок системи рівнянь
(1). Доведемо, що вектор
лінійно виражається через вектори
.
Позначимо
через
-й
рядок визначника
.
Розглянемо його як
мірний
вектор. Нехай
і вектори
є лінійно незалежні, оскільки
.
Система
мірних векторів
лінійно залежна, оскільки число векторів
у неї більше від їх виміру. Отже, існують
такі числа,
,
що
.
Розглянемо тепер - мірний вектор
.
Вектор
є розв’язком однорідної системи (1) як
лінійна комбінація розв’язків цієї
системи. З попередніх рівностей випливає,
що в розв’язку
значення усіх вільних невідомих
дорівнюють нулю. Однак єдиний розв’язок
системи (1) який одержуємо при нульових
значеннях вільних змінних, є нульовим
розв’язком. Отже,
,
тобто
.
Теорема доведена.
Приклад. Розв’язати лінійну однорідну систему рівнянь
Розв’язання.
Ранг
матриці системи
дорівнює
.
Запишемо два перших рівняння у вигляді:
Розв’язавши цю систему, знайдемо її загальний розв’язок
.
Тут
,
.
Фундаментальна система розв’язків у
цьому випадку складається з двох
розв’язків. Щоб знайти одну з
фундаментальних систем розглянемо два
вектори
і
.
Вважаємо, що вільні невідомі дорівнюють
координатам цих векторів:
Розв’язки
і
,
лінійно незалежні, тому що вектори
і
лінійно незалежні. Оскільки розв’язків
два, то вони складають фундаментальну
систему розв’язків.
1.8.3. Зв’язок між розв’язками однорідних і неоднорідних систем рівнянь
Встановимо зв’язок між розв’язками однорідних і неоднорідних систем рівнянь.
Нехай задана система неоднорідних лінійних рівнянь
(2)
Систему однорідних рівнянь (1), що одержимо із системи(2), унаслідок заміни вільних членів нулями, називають приведеною системою для системи (2).
Залежність між розв’язками систем (1) і (2) виражається наступними теоремами:
Теорема. Сума довільного розв’язку (2) і розв’язку (1) є розв’язком системи (2).
