- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці
- •1.1.1. Матриці. Основні поняття. Види матриць
- •Види матриць
- •1.1.2. Дії над матрицями
- •1.2. Визначники
- •1.2.1. Визначники квадратних матриць. Визначники 2- го і 3- го порядку
- •1.3. Особливі і неособливі матриці
- •1.3.1. Особливі і не особливі матриці. Обернена матриця
- •1.2.2. Мінори й алгебраїчні доповнення
- •Властивості визначників
- •Доведення.
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •1.3.2. Ранг матриці. Властивості рангу
- •1.4. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •1.4.1. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •Обчислення рангу методом обведення
- •Правило обчислення рангу матриці
- •1.5. Системи лінійних рівнянь. Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь і формули Крамера
- •1.5.1. Системи лінійних рівнянь. Основні поняття і означення
- •1.5.2. Система лінійних рівнянь з змінними. Метод оберненої матриці і формули Крамера
- •Доведення.
- •1.6. Метод Гаусса
- •1.6.1. Метод Гаусса
- •1.7. Система лінійних рівнянь з невідомими. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •1.7.1. Система лінійних рівнянь з невідомими. На які питання дає відповіді теорія лінійних рівнянь
- •1.7.2. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Доведення.
- •Перевага методу Гаусса в порівнянні з іншими методами:
- •1.8. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку
- •1.8.1. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку однорідної системи
- •Лінійне рівняння виду
- •1.8.2. Знаходження лінійно-незалежних розв’язків, через які виражається всі інші
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •1.8.3. Зв’язок між розв’язками однорідних і неоднорідних систем рівнянь
- •Доведення.
- •Доведення.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 1
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри
- •2.1. Вектори. Лінійні операції над векторами. Розклад вектора по ортонормованому базису
- •2.1.1. Скалярні і векторні величини. Лінійні операції над векторами: складання і віднімання векторів, множення вектора на число. Проекція вектора на вісь
- •Лінійні операції над векторами
- •Проекція вектора на вісь
- •Основні властивості проекцій векторів
- •2.1.2. Лінійна залежність і незалежність векторів, базис. Розкладання вектора по ортонормованому базису. Напрямні косинуси. Довжина вектора
- •Базис. Розкладання вектора по базису
- •2.2.1. Лінійні дії з векторами, заданими розкладом в ортонормованому базисі. Умови колінеарності векторів
- •2.2.2. Скалярний добуток векторів, його означення, фізичний зміст, властивості
- •Основні властивості скалярного добутку
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Доведення.
- •Геометричні властивості скалярного добутку
- •2.2.3. Скалярний добуток векторів в координатній формі. Умови перпендикулярності двох векторів. Кут між векторами
- •2.3. Векторний і мішаний добутки векторів
- •2.3.1. Векторний добуток векторів, його означення, механічний зміст, властивості
- •Основні властивості векторного добутку
- •2.3.2. Векторний добуток векторів в координатній формі
- •2.3.3. Мішаний добуток векторів, його геометричний зміст, властивості
- •Відповідь:
- •Властивості мішаного добутку векторів
- •2.3.4. Мішаний добуток векторів в координатній формі. Умова компланарності векторів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 2
- •Розділ 3. Елементи аналітичної геометрії
- •3.1. Пряма лінія на площині
- •3.1.1. Поняття про рівняння лінії. Загальне рівняння прямої на площині і його дослідження
- •Загальне рівняння лінії
- •3.1.2. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Рівняння прямої, що проходить через дану точку в заданім напрямку. Жмуток прямих
- •3.1.3. Рівняння прямої, що проходить через дві точки. Рівняння прямої у відрізках
- •3 .1.4. Кут між двома прямими
- •3.1.5. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих
- •3.1.6. Відстань від точки до прямої
- •3.2. Площина. Пряма в просторі. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі
- •3.2.1. Рівняння площини у векторній формі. Нормальне рівняння площини. Загальне рівняння площини і його дослідження
- •3.2.2. Рівняння площини, що проходить через одну і три точки
- •3.2.3. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин
- •3.2.4. Параметричні рівняння прямої лінії в просторі. Канонічне рівняння прямої лінії в просторі. Рівняння прямої лінії в просторі, що проходить через дві задані точки
- •3.2.5. Кут між двома прямими в просторі. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих у просторі
- •3.2.6. Точка перетину прямої і площині. Кут між прямою і площиною. Умова паралельності і перпендикулярності прямої і площини
- •3.3. Лінії другого порядку
- •3.3.1. Коло
- •Побудова еліпса по точках
- •Параметричні рівняння еліпса
- •3.3.3. Гіпербола
- •3.3.4. Парабола
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 3
1.5. Системи лінійних рівнянь. Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь і формули Крамера
1.5.1. Системи лінійних рівнянь. Основні поняття і означення
Система лінійних рівнянь з змінними має вигляд:
(1)
де
,
– довільні числа, які називаються
відповідно коефіцієнтами при змінних
і вільних членах рівнянь.
У більш короткому записі за допомогою знаків підсумовування систему можна записати у виді:
. (2)
Розв’язком
системи (2) називається така сукупність
чисел
,
при підстановці яких кожне рівняння
системи обертається у правильну рівність.
Система рівнянь називається сумісною, якщо вона має хоча б один розв’язок, і несумісною, якщо вона не має розв’язків.
Сумісна система рівнянь називається визначеною, якщо вона має єдиний розв’язок, і невизначеною, якщо вона має більш одного розв’язку.
Наприклад,
система рівнянь
– сумісна і визначена, тому що має єдиний
розв’язок
.
Система
– несумісна, а система рівнянь
– сумісна і невизначена, тому що має
більш одного розв’язку, а точніше
нескінченну множину розв’язків
.
Дві системи рівнянь називаються рівносильними, або еквівалентними, якщо вони мають однакову множину розв’язків.
Запишемо систему (1) у матричній формі. Позначимо:
;
;
,
де – матриця з коефіцієнтів при змінних, або матриця системи; – матриця-стовпець змінних; – матриця-стовпець вільних членів.
Оскільки
число стовпців матриці
дорівнює числу рядків матриці
,
то їх добуток
є матриця-стовпець. Елементами отриманої матриці є ліві частини системи (1). На основі визначення рівності матриць систему (1) можна записати у виді
. (3)
1.5.2. Система лінійних рівнянь з змінними. Метод оберненої матриці і формули Крамера
Нехай
число рівнянь системи (1) дорівнює числу
змінних, тобто
.
Тоді матриця системи є квадратна, а її
визначник
називається визначником
системи.
Розглянемо розв’язок системи двох рівнянь із двома змінними:
, (4)
у якій хоча б один з коефіцієнтів при змінних відмінний від нуля.
Для
розв’язання цієї системи виключимо
змінну
,
помноживши перше рівняння на
,
друге – на
і додамо їх. Потім виключимо змінну
,
помноживши перше рівняння на
,
друге – на
і також додамо їх. У результаті одержимо
систему:
. (5)
Вираз в дужках є визначником системи
.
Позначивши
,
система (5) прийме вид:
(6)
З
отриманої системи випливає, що якщо
визначник системи
,
то система (4) має єдиний розв’язок,
визначений за формулами:
,
.
Якщо
,
а
(або
),
то система (4) несумісна, тому що в цьому
випадку приводиться до виду:
.
Якщо
,
то система (4) невизначена і має нескінченну
множину розв’язків, тому що в цьому
випадку приводиться до виду:
.
Для
одержання розв’язку системи (1) при
в загальному виді припустимо, що квадратна
матриця системи
невироджена, тобто її визначник
.
У цьому випадку існує обернена матриця
.
Помноживши
зліва
обидві
частини матричної рівності (3) на матрицю
,
одержимо:
.
Оскільки
,
то розв’язком системи методом оберненої
матриці буде матриця-стовпець
. (7)
Теорема
Крамера.
Нехай
– визначник матриці
системи, а
– визначник матриці, отриманий з матриці
заміною
-го
стовпця стовпцем вільних членів. Тоді,
якщо
,
то система має єдиний розв’язок,
визначений за формулами:
. (8)
Формули (8) отримали назва формул Крамера.
