- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці
- •1.1.1. Матриці. Основні поняття. Види матриць
- •Види матриць
- •1.1.2. Дії над матрицями
- •1.2. Визначники
- •1.2.1. Визначники квадратних матриць. Визначники 2- го і 3- го порядку
- •1.3. Особливі і неособливі матриці
- •1.3.1. Особливі і не особливі матриці. Обернена матриця
- •1.2.2. Мінори й алгебраїчні доповнення
- •Властивості визначників
- •Доведення.
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •1.3.2. Ранг матриці. Властивості рангу
- •1.4. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •1.4.1. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •Обчислення рангу методом обведення
- •Правило обчислення рангу матриці
- •1.5. Системи лінійних рівнянь. Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь і формули Крамера
- •1.5.1. Системи лінійних рівнянь. Основні поняття і означення
- •1.5.2. Система лінійних рівнянь з змінними. Метод оберненої матриці і формули Крамера
- •Доведення.
- •1.6. Метод Гаусса
- •1.6.1. Метод Гаусса
- •1.7. Система лінійних рівнянь з невідомими. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •1.7.1. Система лінійних рівнянь з невідомими. На які питання дає відповіді теорія лінійних рівнянь
- •1.7.2. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Доведення.
- •Перевага методу Гаусса в порівнянні з іншими методами:
- •1.8. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку
- •1.8.1. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку однорідної системи
- •Лінійне рівняння виду
- •1.8.2. Знаходження лінійно-незалежних розв’язків, через які виражається всі інші
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •1.8.3. Зв’язок між розв’язками однорідних і неоднорідних систем рівнянь
- •Доведення.
- •Доведення.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 1
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри
- •2.1. Вектори. Лінійні операції над векторами. Розклад вектора по ортонормованому базису
- •2.1.1. Скалярні і векторні величини. Лінійні операції над векторами: складання і віднімання векторів, множення вектора на число. Проекція вектора на вісь
- •Лінійні операції над векторами
- •Проекція вектора на вісь
- •Основні властивості проекцій векторів
- •2.1.2. Лінійна залежність і незалежність векторів, базис. Розкладання вектора по ортонормованому базису. Напрямні косинуси. Довжина вектора
- •Базис. Розкладання вектора по базису
- •2.2.1. Лінійні дії з векторами, заданими розкладом в ортонормованому базисі. Умови колінеарності векторів
- •2.2.2. Скалярний добуток векторів, його означення, фізичний зміст, властивості
- •Основні властивості скалярного добутку
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Доведення.
- •Геометричні властивості скалярного добутку
- •2.2.3. Скалярний добуток векторів в координатній формі. Умови перпендикулярності двох векторів. Кут між векторами
- •2.3. Векторний і мішаний добутки векторів
- •2.3.1. Векторний добуток векторів, його означення, механічний зміст, властивості
- •Основні властивості векторного добутку
- •2.3.2. Векторний добуток векторів в координатній формі
- •2.3.3. Мішаний добуток векторів, його геометричний зміст, властивості
- •Відповідь:
- •Властивості мішаного добутку векторів
- •2.3.4. Мішаний добуток векторів в координатній формі. Умова компланарності векторів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 2
- •Розділ 3. Елементи аналітичної геометрії
- •3.1. Пряма лінія на площині
- •3.1.1. Поняття про рівняння лінії. Загальне рівняння прямої на площині і його дослідження
- •Загальне рівняння лінії
- •3.1.2. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Рівняння прямої, що проходить через дану точку в заданім напрямку. Жмуток прямих
- •3.1.3. Рівняння прямої, що проходить через дві точки. Рівняння прямої у відрізках
- •3 .1.4. Кут між двома прямими
- •3.1.5. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих
- •3.1.6. Відстань від точки до прямої
- •3.2. Площина. Пряма в просторі. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі
- •3.2.1. Рівняння площини у векторній формі. Нормальне рівняння площини. Загальне рівняння площини і його дослідження
- •3.2.2. Рівняння площини, що проходить через одну і три точки
- •3.2.3. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин
- •3.2.4. Параметричні рівняння прямої лінії в просторі. Канонічне рівняння прямої лінії в просторі. Рівняння прямої лінії в просторі, що проходить через дві задані точки
- •3.2.5. Кут між двома прямими в просторі. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих у просторі
- •3.2.6. Точка перетину прямої і площині. Кут між прямою і площиною. Умова паралельності і перпендикулярності прямої і площини
- •3.3. Лінії другого порядку
- •3.3.1. Коло
- •Побудова еліпса по точках
- •Параметричні рівняння еліпса
- •3.3.3. Гіпербола
- •3.3.4. Парабола
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 3
Геометричні властивості скалярного добутку
5о.
Якщо
і
,
то
,
коли кут
– гострий і
,
коли кут
– тупий.
6о. Скалярний квадрат вектора дорівнює квадрату його довжини
,
звідки
.
Щоб перемножити скалярно два вектори, треба один із них помножити скалярно на одиничний вектор, що має напрям другого і отриманий добуток помножити на довжину другого.
2.2.3. Скалярний добуток векторів в координатній формі. Умови перпендикулярності двох векторів. Кут між векторами
Позначимо
через
проекції вектора
на координатні вісі; а через
відповідно проекції вектора
.
Виразимо скалярний добуток векторів
через ці проекції
.
За властивістю дистрибутивності суми векторів перемножуються як многочлени. Отже, матимемо
.
Оскільки
– три взаємно перпендикулярних одиничних
вектора, то
,
,
,
,
,
.
.
Скалярний добуток векторів дорівнює сумі добутків однойменних проекцій.
Умова перпендикулярності двох векторів:
,
тобто
.
Кут між двома векторами обчислюється зі скалярного добутку векторів
.
2.3. Векторний і мішаний добутки векторів
2.3.1. Векторний добуток векторів, його означення, механічний зміст, властивості
Векторним добутком двох векторів і , називається новий вектор довжина якого чисельно дорівнює площині паралелограма, побудованого на векторах і , перпендикулярний до площині цих векторів і направлений в той бік, що найкоротший поворот від до біля набутого вектора відбувається проти часової стрілки, якщо дивитися з кінця вектора (рис. 2.8).
Я
кщо
то
.
Із
означення векторного добутку
.
Векторний
добуток позначається
,
або
.
Векторний добуток дорівнює нульовому вектору в тому і тільки в тому випадку, коли по крайній мірі один з векторів є нульовим, або, якщо ці вектори паралельні (колінеарні). Таким чином, умовою колінеарності векторів є рівність нулю векторного добутку .
Зауваження. Умову колінеарності двох векторів і можна записати так:
.
Якщо
вектори
і
перпендикулярні, то
,
і тому модуль векторного добутку дорівнює
добутку довжин векторів співмножників:
,
якщо
.
В
механіці часто застосовується поняття
моменту сили відносно даної точки (рис.
2.9).
Якщо
сила
прикладена до точки
,
то моментом сили
відносно
точки
називається вектор
,
означений за формулою
.
Із
означення векторного добутку випливає,
що величина моменту дорівнює величині
сили, помноженої на відстань
точки
до
прямої, вздовж якої діє сила.
Основні властивості векторного добутку
При переміщенні доданків векторний добуток помножується на
,
тобто
.
Векторний добуток має властивість сполучення відносно числового множника, ця властивість відображується наступними формулами
,
або
,
тобто, щоб помножити векторний добуток векторів на число, достатньо помножити на це число один із доданків.
Векторний добуток підлягає розподільному закону, тобто
.
2.3.2. Векторний добуток векторів в координатній формі
Н
ехай
задані вектори своїми координатами
і
.
Виразимо через ці вектори векторний
добуток векторів.
.
За властивостями 1-3 суми векторів перемножуються як многочлени. Отже, матимемо:
.
Оскільки
зображають собою три взаємно
перпендикулярних одиничних вектори і
обертання від
до
наводиться з кінця вектора
здійснюваним проти часової стрілки, то
(рис. 2.10).
;
;
.
Отже,
.
Формулу
можна записати у вигляді
.
