- •Розділ 1. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Матриці
- •1.1.1. Матриці. Основні поняття. Види матриць
- •Види матриць
- •1.1.2. Дії над матрицями
- •1.2. Визначники
- •1.2.1. Визначники квадратних матриць. Визначники 2- го і 3- го порядку
- •1.3. Особливі і неособливі матриці
- •1.3.1. Особливі і не особливі матриці. Обернена матриця
- •1.2.2. Мінори й алгебраїчні доповнення
- •Властивості визначників
- •Доведення.
- •Алгоритм обчислення оберненої матриці
- •1.3.2. Ранг матриці. Властивості рангу
- •1.4. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •1.4.1. Елементарні перетворення матриці. Обчислення рангу матриці
- •Обчислення рангу методом обведення
- •Правило обчислення рангу матриці
- •1.5. Системи лінійних рівнянь. Матричний метод розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь і формули Крамера
- •1.5.1. Системи лінійних рівнянь. Основні поняття і означення
- •1.5.2. Система лінійних рівнянь з змінними. Метод оберненої матриці і формули Крамера
- •Доведення.
- •1.6. Метод Гаусса
- •1.6.1. Метод Гаусса
- •1.7. Система лінійних рівнянь з невідомими. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •1.7.1. Система лінійних рівнянь з невідомими. На які питання дає відповіді теорія лінійних рівнянь
- •1.7.2. Умови сумісності і несумісності лінійних систем. Теорема Кронекера-Капеллі
- •Доведення.
- •Перевага методу Гаусса в порівнянні з іншими методами:
- •1.8. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку
- •1.8.1. Однорідні системи лінійних рівнянь. Теорема про наявність ненульового розв’язку однорідної системи
- •Лінійне рівняння виду
- •1.8.2. Знаходження лінійно-незалежних розв’язків, через які виражається всі інші
- •Доведення.
- •Розв’язання.
- •1.8.3. Зв’язок між розв’язками однорідних і неоднорідних систем рівнянь
- •Доведення.
- •Доведення.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 1
- •Розділ 2. Елементи векторної алгебри
- •2.1. Вектори. Лінійні операції над векторами. Розклад вектора по ортонормованому базису
- •2.1.1. Скалярні і векторні величини. Лінійні операції над векторами: складання і віднімання векторів, множення вектора на число. Проекція вектора на вісь
- •Лінійні операції над векторами
- •Проекція вектора на вісь
- •Основні властивості проекцій векторів
- •2.1.2. Лінійна залежність і незалежність векторів, базис. Розкладання вектора по ортонормованому базису. Напрямні косинуси. Довжина вектора
- •Базис. Розкладання вектора по базису
- •2.2.1. Лінійні дії з векторами, заданими розкладом в ортонормованому базисі. Умови колінеарності векторів
- •2.2.2. Скалярний добуток векторів, його означення, фізичний зміст, властивості
- •Основні властивості скалярного добутку
- •Алгебраїчні властивості скалярного добутку
- •Доведення.
- •Геометричні властивості скалярного добутку
- •2.2.3. Скалярний добуток векторів в координатній формі. Умови перпендикулярності двох векторів. Кут між векторами
- •2.3. Векторний і мішаний добутки векторів
- •2.3.1. Векторний добуток векторів, його означення, механічний зміст, властивості
- •Основні властивості векторного добутку
- •2.3.2. Векторний добуток векторів в координатній формі
- •2.3.3. Мішаний добуток векторів, його геометричний зміст, властивості
- •Відповідь:
- •Властивості мішаного добутку векторів
- •2.3.4. Мішаний добуток векторів в координатній формі. Умова компланарності векторів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 2
- •Розділ 3. Елементи аналітичної геометрії
- •3.1. Пряма лінія на площині
- •3.1.1. Поняття про рівняння лінії. Загальне рівняння прямої на площині і його дослідження
- •Загальне рівняння лінії
- •3.1.2. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Рівняння прямої, що проходить через дану точку в заданім напрямку. Жмуток прямих
- •3.1.3. Рівняння прямої, що проходить через дві точки. Рівняння прямої у відрізках
- •3 .1.4. Кут між двома прямими
- •3.1.5. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих
- •3.1.6. Відстань від точки до прямої
- •3.2. Площина. Пряма в просторі. Взаємне розміщення прямої і площини в просторі
- •3.2.1. Рівняння площини у векторній формі. Нормальне рівняння площини. Загальне рівняння площини і його дослідження
- •3.2.2. Рівняння площини, що проходить через одну і три точки
- •3.2.3. Кут між площинами. Умови паралельності і перпендикулярності двох площин
- •3.2.4. Параметричні рівняння прямої лінії в просторі. Канонічне рівняння прямої лінії в просторі. Рівняння прямої лінії в просторі, що проходить через дві задані точки
- •3.2.5. Кут між двома прямими в просторі. Умови паралельності і перпендикулярності двох прямих у просторі
- •3.2.6. Точка перетину прямої і площині. Кут між прямою і площиною. Умова паралельності і перпендикулярності прямої і площини
- •3.3. Лінії другого порядку
- •3.3.1. Коло
- •Побудова еліпса по точках
- •Параметричні рівняння еліпса
- •3.3.3. Гіпербола
- •3.3.4. Парабола
- •Питання для самоконтролю:
- •Тести до розділу 3
2.3.3. Мішаний добуток векторів, його геометричний зміст, властивості
Векторно-скалярним
добутком
трьох некомпланарних векторів є число,
абсолютна величина якого відповідає
об’єму паралелепіпеда, побудованого
на векторах
,
як на ребрах. Знак добутку додатний,
якщо вектори
утворюють систему, однойменну з основною,
і від’ємний в протилежному випадку.
Трійка векторів називається впорядкованою, якщо вектори задано у визначеному порядку, тобто вказано який з них є першим, другим і третім.
К
ругова
перестановка трьох множників
векторно-скалярного добутку не змінює
його величини (рис. 2.11). Перестановка
двох сусідніх множників змінює знак
добутку:
.
Запитання:
При яких умовах векторно-скалярний добуток може перетворитися в нуль?
Відповідь:
а) якщо серед множників є хоча б один нульовий вектор;
б) якщо по крайній мірі два з векторів, що перемножуються, колінеарні.
Рівність
,
є необхідною умовою компланарності
векторів
.
Властивості мішаного добутку векторів
1. ♦ Мішаний добуток дорівнює нулю тоді, і тільки тоді, коли співмножники компланарні.
2.
♦ Якщо в правому в ортонормованому
базисі
,
вектори
,
,
,
то мішаний добуток векторів
.
3.
♦
Базис
є правим тоді і тільки тоді, коли мішаний
добуток
.
4. ♦ Якщо в мішаному добутку два множники однакові, то він дорівнює .
5.
♦ Якщо вектори записані у вигляді:
;
;
,
то
.
6. ♦ Об’єм паралелепіпеду, побудованого на некомпланарних векторах , , , (рис. 2.12) дорівнює модулю мішаного добутку цих векторів.
7. ♦ Мішаний добуток лінійний по кожному з співмножників.
2.3.4. Мішаний добуток векторів в координатній формі. Умова компланарності векторів
Нехай
дані вектори
,
,
.
Знайдемо
спочатку проекції векторного добутку
,
вони дорівнюють:
;
.
Знаючи проекції векторного добутку і проекції співмножника , знайдемо їх скалярний добуток
.
Права частина цієї рівності являє собою розклад визначника третього порядку
.
Використовуючи необхідна і достатня умова, що до компланарності векторів , і запишеться у вигляді:
.
Задача.
Дано координати вершин піраміди:
,
,
,
.
Потрібно:
1) записати вектори
,
і
в
системі орт і знайти модулі цих векторів;
2) знайти кут між векторами
і
;
3) знайти проекцію вектора
на вектор
;
4)
знайти площу грані
;
5) знайти об’єм піраміди
.
Розв’язання.
1.
Відомо, що довільний вектор
може бути представлений у системі орт
,
,
за формулою:
, (1)
де
– проекції вектора
на координатні осі
,
а
,
і
– одиничні вектори, напрямки яких
збігаються з додатними напрямками осей
,
і
.
Якщо
дані точки
і
,
то проекції вектора
на координатні осі знаходяться за
формулами:
;
;
(2)
і
. (3)
Підставляючи
в (3) координати точок
і
,
одержимо:
.
Аналогічно, підставивши в (3) координати точок і знаходимо:
,
і , знаходимо:
.
Відомо, що модуль вектора , заданого в системі орт формулою (1), обчислюється за формулою:
. (4)
Застосовуючи (4), одержимо:
;
;
.
2. Відомо, що косинус кута між двома векторами дорівнює скалярному добуткові цих, векторів, поділеному на добуток їхніх модулів. Отже,
.
3. Запишемо скалярний добуток векторів і :
.
Оскільки
добуток
виражає собою проекцію вектора
на вектор
,
то маємо
,
відкіля
.
Вектори і , а також модуль вектора знайдені раніше в п. 1. Підставляючи ці дані в (5), одержимо
.
Таким чином, проекція вектора на вектор дорівнює .
4.
Площа грані
дорівнює половині площі
паралелограма, побудованого на векторах
і
.
Позначимо
векторний добуток вектора
на
вектор
через вектор
.
Тоді,
як відомо, модуль вектора
виражає собою площу паралелограма,
побудованого на векторах
і
.
Отже, площа грані дорівнює половині модуля вектора , тобто
.
;
;
(од.2)
Відомо, що об’єм паралелепіпеда, побудованого на трьох некомпланарних векторах, дорівнює абсолютній величині їхнього мішаного добутку. Якщо вектори, що перемножуються, розкладені по ортонормованому базису
;
;
,
то мішаний добуток цих векторів знаходиться за формулою
. (6)
Застосовуючи (6), визначимо мішаний добуток векторів , і .
.
Отже,
об’єм паралелепіпеда, побудованого на
векторах
,
і
,
дорівнює
.
Оскільки об’єм
шуканої піраміди
дорівнює одній шостий об’єму знайденого
паралелепіпеда, то
.
