5.4 Трьохспрямована структура проекту
Трьохспрямована структура проекту (рис.5.8) створюється додаванням до двоспрямованої структури третьої — структури затрат (Cost Breakdown Structure — CBS).
Рис. 5.8. Трьохспрямована структура проекту
Рис. 5.9. Структура витрат проекту створення комп’ютерного центру
CBS утворюється за алгоритмом, аналогічним алгоритму створення WBS і OBS (рис.5.9). Перший рівень — це всі витрати на проект. Другий рівень — основні елементи CBS: матеріали, вузли, комплектуючі; витрати на утримання устаткування; трудові витрати; інші витрати.
Третій рівень — подальша розбивка. Як показано на рисунку 5.9, для трудових витрат це будуть: витрати на добір і навчання; витрати на оплату праці з поставки і монтажу устаткування; витрати на оплату праці з програмного забезпечення.
Четвертий рівень — подальша розбивка, наприклад, для оплати праці з програмного забезпечення: оплата праці програмістів; оплата праці системних аналітиків; оплата праці операторів.
Ця структура дає змогу збирати інформацію про затрати, аналізувати й готувати звіти по затратах будь-якого підрозділу або елементу робіт.
Таким чином, проведена за всіма напрямами структуризація проекту формує необхідну інформацію для подальшого планування і контролю його строків, ресурсів і затрат.
Питання для самоконтролю:
У чому принципова різниця між функціональним і цільовим підходами у формуванні оргструктури? Які переваги і недоліки кожного з них?
Які проблеми виникають під час використання структури проектної команди?
Які відмінності існують між функціональною, балансовою і проектною матрицями?
Як подолати проблеми матричної структури?
Що таке структуризація проекту?
Які питання вирішує структуризація проекту?
Що таке метод WBS?
Які використовують підходи при застосуванні методу WBS?
В яких напрямах може бути проведена структуризація проекту?
Що таке односпрямована структуризація?
В чому полягають основні принципи застосування WBS?
Які основні етапи розробки WBS?
За якими принципами відбувається формування рівнів WBS?
Що являє собою робочий пакет, яка його структура?
Що означає скорочення OBS?
Що таке двоспрямована структуризація проекту, коли вона використовується?
Для чого використовується система кодування у структуризації, на яких принципах вона базується?
Як формується трьохспрямована структура проекту?
Що означає скорочення СBS?
Тема 6. Управління процесом виконання проекту
План
6.1.Системотехнічні аспекти проектування автоматизованих інформаційних систем.
6.2.Декомпозиція інформаційної системи.
6.3.Стадії та етапи проектування інформаційної системи на підприємствах.
6.4.Учасники процесу проектування.
6.5 Трудомісткість етапів проектування.
6.1 Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем.
Проектування інформаційної системи (ІС) — процес, спрямований на вдосконалення економічної інформації системи об'єкта управління (ОУ), що передбачає створення та впровадження комплексного розв'язання економічних задач із застосуванням сучасних електронних обчислювальних машин (ЕОМ) і технічних засобів управління об'єктом.
Системний підхід до проектування ІС передбачає вивчення, розгляд, опис певного об'єкта у повному обсязі з урахуванням його істотних властивостей.
Головна мета підходу полягає в дотриманні таких вихідних засад:
всебічне та цілісне оцінювання динамічних характеристик об'єкта, їх взаємозв'язку із зовнішнім середовищем;
урахування можливих зовнішніх і внутрішніх несприятливих умов, що можуть вивести об'єкт зі стану рівноваги.
При проектуванні ІС використовують локальний або системний підходи. Сутність локального підходу до проектування ІС полягає у послідовному нарощуванні задач, що розв'язуються в системі управління. За таких обставин проектування ІС складається з розв'язування задач, орієнтованих на задоволення потреб конкретних підрозділів або вимог, пов'язаних із реалізацією конкретних функцій управління. При цьому дані організовують в окремі логічно структуровані (виходячи з реальних потреб) файли. Цей метод має серйозні недоліки:
надмірність інформації. Дані зберігаються у двох-трьох копіях. Наприклад, у багатьох організаціях відбувається множинне дублювання файла запасу. Така інформація зберігається у файлах складу, відділу збуту, бухгалтерії. Більша частина інформації при цьому повторюється;
суперечливість. Надмірне використання простору пам'яті ЕОМ та дублювання інформації можуть призвести до протиріч. Якщо дані зберігають і вводять двічі, то застосування різних програм, перевірка або оновлення файлів у різний час спричинюють збільшення суперечливої інформації. Наприклад, дві версії файлів запасів можуть істотно різнитися внаслідок того, що файл складу оновлюється щоденно, а файл бухгалтерії – раз на тиждень чи місяць;
швидкість оброблення. Застосування фрагментарних файлів даних орієнтовано на пакетне оброблення. Для більшості ІС в основному підходить оперативний режим оброблення даних;
низька стандартизація програмного забезпечення (ПЗ). Програми розробляють стосовно задач, масивів, хоча й використовують окремі стандартні програмні модулі;
негнучкість. Низька швидкість оброблення даних та їх залежність (фізичні дані зберігаються окремо від даних логічного рівня) не дають змоги системі адекватно реагувати на динамічні зміни навколишнього середовища, що ускладнює її експлуатацію. Оскільки запити управлінського персоналу в основному не регламентовано, система має бути досить гнучкою, щоб своєчасно реагувати на запити користувачів (наприклад, оцінити ймовірний прибуток від упровадження у виробництво нового продукту).
Системний підхід, будучи загальною методологічною базою проектування ІС, ґрунтується на концепції інтеграції даних, які описують усі сфери діяльності ОУ.
Необхідною умовою і завданням інтеграції ІС є їх сумісність, тобто здатність взаємодіяти через посередництво обміну даними, що характеризують такі керовані стани об'єктів як прогнозований, потрібний та практичний.
Цей метод характеризується такими особливостями:
передбачає розгляд усіх елементів і складових процесу проектування в їх взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємовпливі в інтересах оптимального досягнення як окремих, так і загальних цілей створення ІС;
є методологічною основою, виходить з обов'язкової передумови – необхідності аналізі процесу проектування в їх взаємозв'язку на основі широкого застосування сучасних кількісних методів дослідження.
Сутність системного підходу до проектування ІС полягає в:
одночасному охопленні проектуванням невеликої кількості задач ОУ;
максимальній типізації і стандартизації проектних рішень;
багатоаспектному поданні структури ІС як системи, що складається з багатьох компонентів (підсистем, елементів) та відносної автономності їх розроблення;
ключовій ролі централізованих масивів інформації;
локальному впровадженні та накопиченні функціональних задач.
За системного підходу проектування ІС необхідно дотримуватися таких настанов:
усунення дублювання робіт під час розроблення системи. Це потребує визначення меж окремих систем (підсистем, комплексів задач) та виділення сфер їхньої діяльності;
забезпечення збалансованої послідовності розроблення системи. Розроблення підсистем, комплексів задач має виконуватися в логічно обґрунтованій послідовності. Це потребує оптимального щодо ефективності розподілу в процесі проектування ІС технічних, фінансових, трудових та інших ресурсів;
можливості подальшої інтеграції. Відповідно заздалегідь має бути запланована можливість інтеграції системи. Хоча можна допустити розроблення підсистем, комплексів задач із високим ступенем незалежності, проте необхідно враховувати перспективу розвитку всієї системи;
забезпечення адаптованості. Це вимога до комплексу технічних засобів (КТЗ), які важко розвивати і пристосовувати у подальшому розвитку системи;
зниження вартості системи. Досягти цього можна або внаслідок оптової закупівлі комп'ютерів, або скороченням дублювання робіт;
- розроблення стандартів для обміну інформацією, документування;
- розроблення ефективної стратегії розвитку ІС.
Системний підхід при проектуванні та створенні ІС має значні переваги, які полягають у:
виключенні надмірного дублювання масивів інформації;
виключенні (зведенні до мінімуму) дублювання у програмуванні завдяки використанню типових і стандартних програм;
типізації технологічних процесів оброблення даних;
можливості побудови інтегрованої системи оброблення даних;
можливості системного технологічного забезпечення ІС.