7.2. Обсяги і масштаби відмивання "брудних" грошей

У сучасній ринковій економіці більшість розрахунків здійснюється без використання готівки в той час, коли нелегальні прибутки надходять до рук злочинних об'єднань у вигляді готівки. Тому для того щоб ватажки злочинного світу і їхні співу­часники змогли вільно розпоряджатися грошима, добутими зло­чинним шляхом, вони повинні їх ввести в легальний обіг через фінансові установи, господарюючі суб'єкти, використовуючи при цьому довгий ланцюг фінансово-економічних операцій (так звані канали легалізації). Відмивання грошей відбувається переважно у банківській системі, у системі страхування, на ринку капіталів, а також у так званій індустрії розваг (наприклад, з використанням

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

казино й інших закладів, які займаються ігровим бізнесом). Крім того, в якості головних каналів відмивання грошей використову­ються ті галузі ринкової економіки, де можна без труднощів і в широкому масштабі застосовувати підроблені рахунки, накладні, де зазначені занижені або завищені ціни, де визнаються фіктивні рекламації й інші атрибута злочинного бізнесу. Це насамеперед відноситься до таких видів бізнесу, як торгівля нерухомістю, тво­рами мистецтва, автомобілями, продаж підакцизних товарів.

Як особливі канали відмивання грошей варто також виділити такі господарські процеси, як приватизація державних підприємств, участь у створенні венчурних підприємств, банкрутство й ліквідація господарських суб'єктів. Злочинні групи часто купують такі підприємства чи здобувають пакети акцій, які дають право на участь в управлінні ними. Це стає корисним для створення інфраструкту­ри майбутньої, більш професійної злочинної діяльності Так, турис­тичні агенства і готелі вони використовують для продажу і поши­рення наркотиків. Володіння хімічними заводами чи лабораторіями полегшує знаходження компонентів, необхідних для виробництва синтетичних наркотиків. Судноплавні компанії полегшують кон­трабанду наркотиків та інших товарів. Скупка салонів з продажу ав­томобілів, готелів, ресторанів і магазинів — дуже ефективний спосіб поєднання і перемішування "чистих" грошей з "брудними".

Усі перераховані сектори економіки і господарські процеси вТІЛИ об'єктом притягання організованої злочинності, яка відми-ііе в них "брудні" гроші в силу таких причин і об'єктивно сфор­мованих обставин:

• багатогранність, швидкість і в ряді випадків радикалізм змін у законодавстві ряду країн, які поширилися наназвані сектори економіки; вони вплинули на ефективність змін у функціонуванні всієї економіки країн; їхній негативний прояв виразився в співіснуванні різних законодавчих роз­ поряджень — старих і нових, часто суперечних один одно­ му, законодавчі порожнечі ("діри"), часті зміни законодав­ ства, перевага "розширеного" тлумачення законів і т.п.;

* всеохоплююче — знизу доверху — перетворення уп­ равлінських структур, а також створення нових ланок в управлінні (з утворенням великої кількості нових посад),

Міжнародне оподаткування

яке пов'язане з якісними змінами кадрового складу, ство­рення неурядових управлінських структур (наприклад, си­стеми інформації), зміни в способах управління;

* поява нових форм ствробітництва з відповідними струк­ турами за кордоном і виникаюча в зв'язку з цим відкритість для припливу іноземних капіталів, нових мо­ делей управління і т.п. та пов'язані з ними патологічні форми, які викликають зловживання;

♦ нестача відповідних механізмів, які охороняють згадані вище сектори економіки від різного типу порушень і зло­ вживань;

• вразливість економіки у відношенні нелегальної госпо­ дарської діяльності, а також зловживань у проведенні еко­ номічної політики (наприклад, у відношенні "груп тиску", які лобіюють свої інтереси в урядових закладах і парла­ ментах країн).

У зв'язку з різноманіттям нелегальної господарської діяльності визначити масштаби процесу відмивання "брудних" грошей з достат­ньою точністю дуже складно. Такі труднощі зумовлені неможливістю одержати бухгалтерську звітність злочинних організацій, а також існуванням величезної кількості нерозкритих злочинів. Західні екс­перти стверджують, що в масштабі планети маса фінансових коштів, які одержуються тільки від торгівлі наркотиками та тддягаються відмиванню, становить щорічно сотні мільярдів доларів США. Такі підрахунки зроблені шляхом екстраполяції таких величин:

• світового виробництва наркотиків і психотропних речовин при допущенні, що витрати виробництва становлять 10% від виторгу;

• глобального попиту на наркотики, розрахованого як серед­ньорічний обіг роздрібної торгівлі, включаючи торгівлю на вулицях;

♦ вартості конфіскованих наркотиків з дотриманням при підрахунку "правила десяти відсотків" (оскільки право­ охоронні органи затримують у середньому не більше ніж 10% від усієї контрабанди).

Одним з показників, які оцінюють масштаби процесу відми­вання "брудних" грошей, може бути кількість сумнівних угод, за-

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

реєстрованих фінансовими установами і тими суб'єктами госпо­дарської діяльності, які за розпорядженням влади зобов'язані на­давати правоохоронним органам таку інформацію.

За оцінками експертів міжнародної Групи з боротьби з відми­ванням нелегальних доходів - FATF (Financial Action Task Force), щорічно у світі відмивається від $500 млрд до $1,5 трлн. "Для порівняння: $500 млрд — це щорічний обсяг усієї економіки такої великої країни, як Іспанія", - сказав виконавчий директор FATF Па­трик Мулетт в інтерв'ю журналу "Підсумки" 25 березня 2002 р. При цьому Мулетт відзначив, що злочинці відходять від класичних спо­собів, хоча частково перевезення "брудних" капіталів, як і раніше, здійснюють у кейсах у дрібних купюрах. Але взагалі "кла­сичні контрабандні операції тепер все більше поступаються місцем комп'ютерній фінансовій злочинності", — відзначив експерт [http://www.utro.ra/news/2002032613233268811.shtml].

Наведені цифри спричинили заклопотаність і побоювання керівників найбільших банківських установ Європи, які висловив у своїй заяві Базельський комітет банківського нагляду: "Критика з боку преси, зумовлена ненавмисним з боку банків співробітництвом зі злочинцями, може призвести до втрати довіри до них, і як наслідок — до розхитування їхньої стабільності. Крім того, банки самі можуть бути винні в понесених ними втратах — або через недбалість при проведенні процедури ідентифікації клієнтів, які викликають підозру, або також через нечесність працівників, які вступили в змову зі злочинцями" [93, с 28].

Ще одним приводом для тривоги став негативний вплив Інвестицій, які надходять у легальні, звичайні підприємства і на­правлені сюди злочинними елементами. Це з невблаганною логікою призводить до підпорядкування таких підприємств ор­ганізаторам злочинного бізнесу. Загальновідомо, наприклад, що італійська мафія одержує набагато більше доходів від легальних операцій, ніж від кримінальної "діяльності". І хоча підприємства, керовані мафією, так само, як і звичайні, легальні суб'єкти госпо­дарської діяльності, приносять прибуток, надають зайнятість, але сам факт, що вони знаходяться під контролем злочинних еле­ментів, породжує безліч проблем і небезпек для соціально-еко-помічного життя. Уже "відмиті" злочинні гроші продовжують не-

Міжнародне оподаткування

ста погрозу суспільству навіть тоді, коли вони переходять у "зви­чайний" бізнес. Один з високопоставлених чиновників поліції США справедливо відзначає: "Коли організована злочинність інвестує легальне підприємство, можна бути впевненим, що чер­говим її кроком буде встановлення контролю над ринком для то­го, щоб підняти ціни, займатися вимаганням і корупцією. Інакше кажучи, член злочинної організації не буде задовольнятися фак­том легалізації прибутку, але прагнутиме до її максимізації, не ви­бираючи для цього засоби. Кожен спосіб — чесний чи безчесний — буде для нього гарний" [98, с 13].

Разом з тим доводиться констатувати, що на тлі наведених даних явним контрастом виглядають цифри, які наводяться право­охоронними органами на основі своїх реальних досягнень. Так, за період з 1 жовтня 1995 р. по 31 серпня 1996 р. в 26 державах — чле­нах ФАТФ органам правопорядку вдалося викрити 1 тис. 233 ви­падки кримінально карних діянь відмивання "брудних" грошей на загальну суму всього 1,62 млрд доларів СІЛА [102, с 21].

Звичайно, ці дані дають ще менш достовірне уявлення про глобальні масштаби відмивання грошей. Більш придатним для дослідження даного явища вважається метод аналізу руху грошо­вих потоків. Такий метод розглядається як більш точний, оскільки не обмежується підрахунком одних тільки нелегальних доходів, які виникають у результаті контрабанди і торгівлі нарко­тиками. Він дозволяє з різним ступенем імовірності встановити верхню межу обсягу відмивання "брудних" грошей. Його суть по­лягає в аналізі явища так званого "надлишку" готівки в окремих регіонах країни чи в деяких банках.

Іншим методом дослідження визнаний метод, який безпосе­редньо спирається на аналіз банківської статистики, зокрема на вивчення даних, які стосуються переливу капіталу, а також платіжних балансів окремих держав.

Однак вчені і практики не дійшли до єдиної думки щодо ефективності зазначених методів. Так, у доповіді ФАТФ, підго­товленій у лютому 1997 p., вказується на розходження підходів до проблеми визначення масштабів відмивання грошей у державах — Членах ФАТФ. На думку деяких експертів, придатність стати­стики щодо цього виду злочинів дуже невелика і вимір масштабів

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

такого явища не може стати предметом досліджень через труд­нощі методологічного і фінансового характеру. Інші ж наполяга­ють на тому, що відповідно оброблені статистичні дані мають ве­лике значення в справі створення нових правових інструментів, таких як конфіскація майна, обов'язкова ідентифікація клієнтів (різних господарських суб'єктів), процедура передачі інформації від фінансових установ правоохоронним органам і т. ін.

Було б помилкою вважати, що "брудні" гроші з'являються на світ внаслідок діяльності однієї тільки організованої злочин­ності. "Брудні" гроші стали постійним супутником будь-якої еко­номічної злочинності, і особливо податкової. "Власне поширення "брудних" грошей, — пише відомий знавець даної проблеми, вели­кий дослідник і практик Клаус Коттке, — відбувалося в тій сфері економіки останніх десятиліть, про яку раніше ніхто навіть не міг подумати, а саме: у сфері податкової злочинності. Якщо у Федера­тивній Республіці Німеччини заходить мова про "брудні" гроші, то це відразу асоціюється з грошима, не обкладеними податками" [25, с 38].

Проблема ухилення від сплати податків і пов'язана з нею проблема відмивання грошей актуальні у всіх країнах. Так, частка неоподаткованого доходу в загальній масі національного доходу становить: в Австралії —10%, у Бельгії — 15%, у Данії — 6%, у Франції — 10%, у Німеччині — 13%, у Греції — 50%. в Індії — 18 — 20%, в Італії — 25%, у Японії — 5%, у Норвегії — 17%, в Іспанії — 23%, у Швеції - 16%, у США - 15% [86, с. 4].

Сфера податкової злочинності — важливе, але не єдине дже­рело виникнення "брудних" грошей у підприємницькому середо­вищі. Тут напрацьований багатий і різноманітний арсенал спо­собів і методів одержання злочинних грошей. Це й система подвійної бухгалтерії, і навмисні помилки в бухгалтерському обліку, численні способи заниження прибутку, маніпуляції з ак­тивами і пасивами, угоди без оформлення рахунків, методи схова­ного фактурування і схованих тіньових умов. Так, податкова Інспекція міста Бохума і відділ прокуратури з боротьби з еко­номічними злочинами тривалий час займалися справою про "сма­гну картоплю" у Рурській області. Масштаби всіляких маніпу-ницій. які завершувалися ухиленням від сплати податків, вияви-

259

Міжнародне оподаткування

лися тут настільки великі, що за рахунок цього, як писав журнал "Шпігель", можна було б майже профінансувати об'єднання Німеччини [85, с 146].

Ще одне джерело появи "брудних" грошей - хабарі. Вони, як правило, не підлягають оподаткуванню, а тому негайно ж після одержання хабара стають "брудними" грошима, і якщо це великі су­ми, вони мають потребу в негайному відмиванні (зрозуміло, якщо джерелом хабара вже раніше не були "брудні" гроші). Цікаво, що згідно із законодавством деяких країн сума хабара може віднімати­ся з оподаткованого податком прибутку. Бельгійське законодавство допускає це для експортних угод за умови, якщо хабарі необхідні, щоб здолати конкурентів, якщо вони заведеш в даній галузі, якщо в міністерство фінансів представлений відповідний документ, якщо назване прізвище одержувача хабара і його адреса. Якщо дані умови не дотримані і не названий одержувач хабара, то з підприємця, який платить корпоративний податок, береться за дачу хабара додатко­вий податок величиною 200% хабара У Данії закон ще лібе-ральніший: тут сума хабара просто віднімається з оподаткованого податком прибутку, якщо вона безперечно зумовлена виробничою необхідністю і є помірною. У Японії гропгі, виплачувані -підприємством у вигляді хабарів, розглядаються як виробничі вит­рати, якщо назване ім'я й адреса одержувача цих грошей.

Аналогічно відносяться до цього питання в Нідерландах. Тут від суми прибутку, оподаткованого податком, можна віднімати усі витра­ти, так чи інакше пов'язані з підприємницькою діяльністю. Вирішаль­ними тут виступають добрі наміри підприємця, наприклад, прагнення стимулювати розвиток підприємства Суди і податкова інспекція в цій країні мають права визначати, які витрати не можна вважати виробни­чими, і тому їх не можна віднімати від суми прибутку, який підлягає оподатковуванню. Умови назви одержувача хабара тут відсутні. Підприємець повинен лише переконати податкову інспекцію в тому, що такі виплати здійснені в інтересах підприємства

У Великій Британії також виплати у вигляді хабарів дозво­лено віднімати від суми прибутку, який підлягає оподаткуванню, за умови, що метою таких виплат були інтереси виробництва. Од­нак податкова служба має право зажадати назвати прізвище й ад­ресу одержувача таких виплат.

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

Найсуворіше законодавство щодо дачі, одержання хабарів і перетворення їх у "брудні" гроші існує в США. І хоча тут, як у Ве­ликій Британії, до виробничих витрат дозволено зараховувати і хабара, але з обов'язковою вказівкою одержувача цих виплат, про­те ця процедура обмежена цілим рядом заборон, а саме: криміна­льно карається дача хабарів усім державним і муніципальним чи­новникам, а також працівникам громадських організацій як на те­риторії США, так і за їх межами. У цілому ж, незважаючи на забо­рони й обмеження, суми, виплачувані в усіх країнах у вигляді ха­барів, утворюють величезну масу "брудних" грошей, велика час­тина яких у різних формах проходить процедуру відмивання.