- •Глава 1. Теорії оподаткування у світовій економічній науці Ключові поняття
- •1.2. Податки в кейнсіанській теорії
- •1.3. Неокласичні концепції оподаткування
- •1.4. Теорії оподаткування в сучасній економічній науці
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 2. Особливості оподаткування у світовій економіці. Ключові поняття
- •2.1. Загальні риси і специфіка оподаткування в різних країнах світу
- •2.1.1. Гармонізація податкових систем у світовій економіці
- •2.1.2. Оподаткування в промислово развинутих країнах
- •2.1.3. Податки в транзитивних економічних системах
- •2.2. Податки в міжнародній торгівлі
- •2.2.1. Державне регулювання міжднародноїторгівлі
- •2.2.2.Міждержавне регулювання міжнародної торгівлі
- •2.2.3.Податкова політика в зовнішній торгівлі країн з транзитивною економікою
- •2.3. Оподаткування іноземних інвестицій
- •2.3.1. Сучасний ринок іноземних інвестицій: основні тенденції оподаткування
- •2.3.2. Проблеми оподаткування і завдання залучення іноземних інвестицій у країнах з трансформаційною економікою
- •2.3.3. Податковий режим у вільних (спеціальних) економічних зонах
- •2.4. Міжнародне подвійне оподаткування і шляхи його врегулювання
- •Глава 3. Офшорні центри в системі міжнародного оподаткування Ключові поняття
- •3.1. Суть і основні риси офшорних центрів
- •3.2. Класифікація офшорних центрів
- •3.3. Характеристика типових офшорных центрів
- •3.3.1. Офшорні юрисдикції у межах Європи
- •3.3.2. Офшорні юрисдикції за межами Європи
- •3.4. Юрисдикції з помірним оподаткуванням і нетипові офшорні центри
- •Глава 4. Офшорні центри: до мінімізації податкових витрат Ключові поняття
- •4.1. Втеча від податків та ухилення від них
- •4.2. Запобігання втечі й ухиленню від податків
- •Глава 5. Способи використання офшорних центрів Ключові поняття
- •5.1. Трансферт прибутку за допомогою заниження чи завищення цін
- •5.2. Ротаційна компанія як специфічний вид використання офшорних центрів
- •5.2.1. Суть і призначення ротаційної компанії
- •5.2.2. Правила заснування ротаційної компанії
- •5.3. Зміна місця проживання
- •Глава 6. Офшорні центри і проблема подвійного оподаткування Ключові поняття
- •6.1. Договори про уникнення подвійного оподаткування як інструмент мінімізації податків
- •6.2. "Шопінг" податкових угод (tax treaty shopping)
- •6.3. Основні методи, які обмежують операщі через офшорні центри
- •6.3.1. Заходи, прийняті в міжнародному масштабі
- •6.3.2. Внутрішньодержавне антиофшорне регулювання
- •Глава 7 Поняття «брудні гроши». Відмивання «брудних» грошей як процес
- •7.2. Обсяги і масштаби відмивання "брудних" грошей
- •7.3. Організація процедури відмивання "брудних" грошей
- •7.3.1. Стадії процесу відмивання "брудних" грошей
- •7.3.2. Способи відмивання "брудних" грошей
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 8. Розпізнавання операцій, пов'язаних з відмиванням «брудних» грошей Ключові поняття
- •8.1. Збір і накопичення інформації
- •8.2. Оброблення даних
- •Моніторинг
- •8.3.Завершення розпізнавання
- •Глава 9 Основні шляхи і методи протидії відмиванню "брудних" грошей
- •9.2. Проблема кримінальної відповідальності за відмивання „брудних" грошей у законодавствах іноземних країн
- •9.3. Практичні заходи, які здійснюються у міжнародному масштабі
- •9.4. Функції! діяльність фатф
- •9.5. Роль Ради Європи в боротьбі з відмиванням „брудних" грошей
- •9.6. Проблеми боротьби з організованою злочинністю і відмиванням "брудних" грошей в офшорних центрах
- •9.7. Відмивання "брудних" грошей у країнах Центральної Східної Європи
8.3.Завершення розпізнавання
Розпорядження про закінчення процесу розпізнавання віддає посадова особа, відповідальна за проведення моніторингу спеціально відібраних з цією метою трансакцій. Це робиться на підставі документа, який є причиною повідомлення прокуратури про злочин відмивання грошей чи про відмову від підозр у такому злочині. Документ, який завершує діяльність у рамках розпізнавання, може мати форму:
подання, спрямованого в ревізійне відділення банку;
пропозиції правлінню банку прийняти рішення про повідомлення правоохоронних органів про підозри у відмиванні грошей;
інформації, адресованої начальнику відділу банку;
інформації, адресованої начальнику відділу банку про хід моніторингу;
звіту (за період, наприклад, шість місяців), який включає інформацію про підозри у відмиванні грошей;
узагальнюючої службової записки, з висновками, які стосуються обґрунтованих підозр у відмиванні грошей, яке спостерігалося при здійсненні фінансових операцій, із пропозицією прийняти необхідне рішення.
Ці документи потім направляють на розгляд директорові банку, який самостійно чи після обговорення їх з юридичним радником (групи радників) приймає рішення повідомити прокуратурі про здійснення злочину відмивання грошей чи про поведінку посадових осіб, які ухилялися від такого повідомлення.
Усі документи про спроби відмивання "брудних" грошей у процесі банківської діяльності повинні зберігатися не менше п'яти років, починаючи з першого січня року, який слідує за роком, у якому складений документ, що завершує процедуру роздізнаван-
309
Розділ
3.
Офшорні
центри
і
відмивання
«брудних»
грошей
ня. У випадку відкриття кримінальної справи за фактом відмивання грошей документи, що зберігаються в банку і пов'язані з розпізнаванням, можуть бути використані в ході судового процесу, їх може вимагати і прокурор. У цьому випадку вони будуть важливими доказами. У будь-якому випадку, інформація, отримана в ході банківського розпізнавання, може бути використана з метою:
надання потрібного напряму слідчим діям, які проводять органи правосуддя;
дослідження величини і мети використання коштів, придбаних внаслідок злочину;
полегшення дій, спрямованих на відшукування злочинного прибутку;
доведення кримінальної справи до судового розгляду;
підрахунку незаконно отриманих доходів;
• полегшення проведення арештів підозрюваних осіб. Крім того, ці матеріали можуть виявитися корисними для
проведення навчання й інструктажу банківських працівників у галузі розпізнавання сумнівних, нетипових і підозрілих трансакцій. Вони можуть багаторазово слугувати навчальним матеріалом для працівників правоохоронних органів — міліції (поліції) і прокуратури.
І на завершення варто вказати на деякі важливі обставини, не пов'язані безпосередньо з діяльністю комерційних банків, але які впливають на розпізнавання спроб відмивання грошей у банках. Це, насамперед, роль центрального (національного) банку в розробленні рекомендацій щодо конкретних заходів для розпізнавання ознак і симптомів цього злочину, якості законодавчих норм, які відносяться до протидії відмиванню грошей у банках, участь державної адміністрації в боротьбі з цим злом і т. ін. Ці обставини можуть безпосередньо впливати на кількість інформації, переданої банками і використовуваної з метою протидії відмиванню грошей. Як приклад можна навести кількісну залежність між присутністю згаданих чинників і надходженням обсягу інформації, переданої британськими банками Розвідувальній службі національного карного розшуку Великій Британії — National Criminal Intelligence Service (мал. 8.1).
Мал. 8.1 Надходження інформації від британських банків до розвідувальної служби національного карного розшуку за 1987-1994 роки Джерело: [ 102, с.52-54]
Вплив на зростання кількості доповідей зробили:
прийняття Базельської декларації від 12 грудня 1988 p.;
введення кримінальної відповідальності за відмивання "брудних" грошей;
видання і розсилання рекомендацій і розпоряджень для банків, які стосуються протидії відмиванню грошей;
видання навчальних відеозаписів з матеріалами боротьби з відмиванням грошей;
запровадження в дію Директиви Європейського співтовариства від 10 червня 1991р., присвяченої цій проблемі;
введення в дію нового карного законодавства у Великій Британії в 1993 р.
Запитання для самоконтролю:
Як збирають збір інформацію щодо розпізнавання „брудних" грошей?
Що являє собою оброблення інформації щодо розпізнавання „брудних" грошей?
Дайте визначення моніторингу як етапу розпізнавання процедури відмивання „брудних" грошей.
Як готуються висновки на підставі оброблення інформації, що стала результатом розпізнавання?
Міжнародне оподаткування
