- •Глава 1. Теорії оподаткування у світовій економічній науці Ключові поняття
- •1.2. Податки в кейнсіанській теорії
- •1.3. Неокласичні концепції оподаткування
- •1.4. Теорії оподаткування в сучасній економічній науці
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 2. Особливості оподаткування у світовій економіці. Ключові поняття
- •2.1. Загальні риси і специфіка оподаткування в різних країнах світу
- •2.1.1. Гармонізація податкових систем у світовій економіці
- •2.1.2. Оподаткування в промислово развинутих країнах
- •2.1.3. Податки в транзитивних економічних системах
- •2.2. Податки в міжнародній торгівлі
- •2.2.1. Державне регулювання міжднародноїторгівлі
- •2.2.2.Міждержавне регулювання міжнародної торгівлі
- •2.2.3.Податкова політика в зовнішній торгівлі країн з транзитивною економікою
- •2.3. Оподаткування іноземних інвестицій
- •2.3.1. Сучасний ринок іноземних інвестицій: основні тенденції оподаткування
- •2.3.2. Проблеми оподаткування і завдання залучення іноземних інвестицій у країнах з трансформаційною економікою
- •2.3.3. Податковий режим у вільних (спеціальних) економічних зонах
- •2.4. Міжнародне подвійне оподаткування і шляхи його врегулювання
- •Глава 3. Офшорні центри в системі міжнародного оподаткування Ключові поняття
- •3.1. Суть і основні риси офшорних центрів
- •3.2. Класифікація офшорних центрів
- •3.3. Характеристика типових офшорных центрів
- •3.3.1. Офшорні юрисдикції у межах Європи
- •3.3.2. Офшорні юрисдикції за межами Європи
- •3.4. Юрисдикції з помірним оподаткуванням і нетипові офшорні центри
- •Глава 4. Офшорні центри: до мінімізації податкових витрат Ключові поняття
- •4.1. Втеча від податків та ухилення від них
- •4.2. Запобігання втечі й ухиленню від податків
- •Глава 5. Способи використання офшорних центрів Ключові поняття
- •5.1. Трансферт прибутку за допомогою заниження чи завищення цін
- •5.2. Ротаційна компанія як специфічний вид використання офшорних центрів
- •5.2.1. Суть і призначення ротаційної компанії
- •5.2.2. Правила заснування ротаційної компанії
- •5.3. Зміна місця проживання
- •Глава 6. Офшорні центри і проблема подвійного оподаткування Ключові поняття
- •6.1. Договори про уникнення подвійного оподаткування як інструмент мінімізації податків
- •6.2. "Шопінг" податкових угод (tax treaty shopping)
- •6.3. Основні методи, які обмежують операщі через офшорні центри
- •6.3.1. Заходи, прийняті в міжнародному масштабі
- •6.3.2. Внутрішньодержавне антиофшорне регулювання
- •Глава 7 Поняття «брудні гроши». Відмивання «брудних» грошей як процес
- •7.2. Обсяги і масштаби відмивання "брудних" грошей
- •7.3. Організація процедури відмивання "брудних" грошей
- •7.3.1. Стадії процесу відмивання "брудних" грошей
- •7.3.2. Способи відмивання "брудних" грошей
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 8. Розпізнавання операцій, пов'язаних з відмиванням «брудних» грошей Ключові поняття
- •8.1. Збір і накопичення інформації
- •8.2. Оброблення даних
- •Моніторинг
- •8.3.Завершення розпізнавання
- •Глава 9 Основні шляхи і методи протидії відмиванню "брудних" грошей
- •9.2. Проблема кримінальної відповідальності за відмивання „брудних" грошей у законодавствах іноземних країн
- •9.3. Практичні заходи, які здійснюються у міжнародному масштабі
- •9.4. Функції! діяльність фатф
- •9.5. Роль Ради Європи в боротьбі з відмиванням „брудних" грошей
- •9.6. Проблеми боротьби з організованою злочинністю і відмиванням "брудних" грошей в офшорних центрах
- •9.7. Відмивання "брудних" грошей у країнах Центральної Східної Європи
7.3. Організація процедури відмивання "брудних" грошей
Процедура відмивання грошей, одержаних злочинним шляхом, має для учасників злочинів дуже важливе значення. Англійський кримінолог Д. Мак-Клін справедливо відзначає: "З погляду злочинця, збільшення прибутків від кримінальної діяльності позбавлене сенсу доти, поки немає можливості ними скористатися. Однак це не так просто, як могло б здаватитися. Певна частина доходів, отриманих від злочинної діяльності, зазвичай направляється на розвиток нелегальної діяльності, але решту злочи-Hf ЦЬ хотів би використовувати в інших цілях. Якщо він має намір Ш зробити, не піддаючи себе зайвому ризику викриття джерела походження грошей, він повинен їх перед цим "очистити", тобто сфабрикувати їм фальшивий, зате абсолютно легальний і добропорядний "родовід" [104, с 184].
Зрозуміло, далеко не всі злочинці, бажаючи легалізувати дщмрела походження своїх доходів, обов'язково застосовують для Діи'ИІ'ііення цієї мети рафіновані, особливо витончені методи. Не щіблять цього, наприклад, злочинці, які чинять великі злочини і в короткий період. На думку британського фахівця Д. Еванса, " .проводять вони звичайно угоди готівкою і в міру можливості униниють фінансових установ. їхні партнери і постачальники вза-! ftJtl вимагають виплати тільки готівкою; за допомогою готівки ідійгнки ться між ними велика частина розрахунків" [92, с 33].
Міжнародне оподаткування
Проте тут немає, однак, твердих правил. Іноді учасникам великомасштабної злочинної "операції" вкрай необхідна процедура відмивання набутих коштів, а в інших випадках вони нею зневажають. Головним критерієм при прийнятті такого рішення є суб'єктивна оцінка ефективності місцевих правоохоронних органів, а також ступінь ризику викриття і кримінальної відповідальності за здійснені злочини. Приміром, випадки застосування витончених "технологій" відмивання грошей частіше трапляються в країнах, де ефективно діють сучасні законодавчі системи, які передбачають конфіскацію майна, отриманого внаслідок злочину, причому такий захід розглядається і як засіб попередження подальших злочинів, і як вид покарання. Д. Еванс у зв'язку з цим відзначає: "Чим вищий професіоналізм органів прокуратури і фінансового контролю, тим більше коштів будуть змушені виділяти злочинні групи на зменшення ризику викриття слідів нелегальних фінансових операцій, які можуть, зрештою, призвести до затримання членів цієї групи і до втрати їхніх доходів. Тому на більш ефективні методи профілактики і контролю у відповідь з'являються більш рафіновані методи відмивання грошей. Така гонка триватиме до тих пір, поки в однієї зі сторін витрати на цю гонку не перевищать одержані результати" [104, с 185].
На противагу цьому, Е. Савона і М. де Фео наводять для прикладу іншу ситуацію, при якій "російська, грузинська, чеченська й інша мафії без остраху інвестують свої капітали, оскільки в їхніх країнах немає ні ефективного моніторингу потоків коштів, ні системи контролю над інвестиціями капіталів". Однак уже з'являються докази того, що згадані груди нині також з метою більшої безпеки ухвалюють рішення про відмивання принаймні частини свого здобутку.
Розбіжності в масштабах, складності і витонченості методів відмивання грошей спостерігаються не тільки між окремими країнами, а й між різними секторами злочинної діяльності. Показовою з цього погляду вважають ситуацію в Австралії, яка характерно відображає тенденцію розвинутих країн світу. У доповіді Управління внутрішніх справ Австралії сказано: "Розкриті дотепер механізми відмивання грошей не були особливо складними, хоча в деяких більш серйозних випадках в операціях з відмиван-
Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей
———in Ни
»—*■**■——«Й-—— ■■ I
И
....п.—.1
і ■■■■-, —
■ , „и,
ня грошей були задіяні широко розгалужені структури, побудовані на зразок корпорацій і трестів. Відмивання грошей звичайно виконують не професійні "чистильники", а самі члени злочинних груп, при цьому використання ними корумпованих чи підлеглих цим групам "легальних" підрозділів має часто вирішальне значення для успіху всієї операції" [14, с 16].
Разом з тим треба особливо зазначити, що для охорони, а також для легалізації величезних доходів від карної діяльності злочинні групи, такі як колумбійські картелі, створили різноманітні і витончені системи глобального масштабу. Один з колумбійських "наркобаронів" — Родрігес Гаха набув популярності тим, що відмив 130 млн дол США, залучивши до цього 82 фірми, розташовані в 16 країнах Центральної і Південної Америки, Карибського басейну, Європи й Азії. Як справедливо відзначено в доповіді ООН 1993 p.: "Характерні риси відмивання доходів від злочинів, які великою мірою відносяться також і до операцій міжнародної організованої злочинності, — це світові масштаби, еластичність у виконанні, величезна здатність адаптації до навколишнього середовища, застосування новітніх технологій і використання радників, освіченість, витонченість операторів і колосальні кошти, надані в їхнє розпорядження"[Цит.за: 93, с 34]. Усі ці перерахо-МНі особливості і чинники визначають організацію процесу Відмивання "брудних" грошей і послідовність його стадій.
