2. Етапи прийняття управлінських рішень
Прийняття рішень - творче, відповідальне завдання управління, зміст якого в тому, щоб відповідно до ситуації визначити подальші дії підлеглих у конкретній сфері діяльності, завдання структурних підрозділів у системі діяльності організації, порядок їх взаємодії.
Загальну схему розробки та прийняття управлінського рішення можна подати в такому вигляді (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Загальна схема розробки та прийняття управлінського рішення
1. Виявлення та аналіз проблеми. Процес розробки рішення починається з виявлення і формулювання проблеми, що в даний момент стоїть перед організацією. Це може бути підвищення прибутку, освоєння нових видів продукції, розширення ринків збуту тощо. Проблеми ці можуть бути давно відомими та враховуватися в планах організації, а можуть з'являтися раптово вже в ході їх реалізації, коли не вдається досягти запланованого результату чи виникають нові обставини й потрібно шукати нові шляхи досягнення визначених цілей. Багато проблем не видно на перший погляд, для їх виявлення й оцінки потрібен великий досвід і дослідницький підхід. Досвідчений менеджер відрізняється саме вмінням "відчути" проблеми, які ще тільки виникають, їх роль, значення та можливі наслідки.
За наявності надмірної кількості проблем має діяти принцип пріоритетності: проблеми "фільтруються", робиться їх ранжування і визначається послідовність їх розв'язання.
Після "фільтрування", виявлення та формулювання першочергових проблем починається всебічне їх вивчення. Однією з фундаментальних вимог для правильного розв'язання проблеми є виявлення стійких причинно-наслідкових зв'язків між явищами, діями і результатами.
Стрижень обґрунтованого управління - дібрана інформація про ситуацію, в якій приймається рішення, про шляхи розв'язання проблеми, цілі управління й можливі наслідки. "Батько кібернетики" Н. Ві-нер із повним правом стверджував: "Якісне життя - це таке життя, яке має у своєму розпорядженні достатню інформацію". Критерії пошуку інформації визначаються залежно від наявних умов.
Процес розробки та прийняття управлінських рішень складається з 4 етапів:
З’ясування ситуації, що склалася та попереднє виявлення проблем, вирішення яких допоможе вийти із даної ситуації (визначення цілей рішення та параметрів, яких потрібно досягти).
Структурний аналіз досліджуваного об’єкта (формулюються умови завдання, яке потрібно вирішити в цій ситуації).
Підготовка варіантів рішення та вибір кращого з них (: моделювання рішення, вибір економічно вигідних варіантів, вибір оптимального варіанта, виходячи з неекономічних критеріїв (тобто загальноприйнятого варіанта) та подання його на розгляд органу, що приймає рішення).
Прийняття рішення (поданий варіант рішення обговорюється, оцінюється та затверджується).
3. Моделі управлінських рішень.
Використання моделей дозволяє приймати рішення, при обґрунтуванні яких враховуються всі фактори і альтернативи, що виникають в складних умовах виробничо-господарської діяльності. Тому моделювання розглядається як найефективніший спосіб оптимізації управлінських рішень.
Модель – це відображення у схемі, формулі, взірці тощо характерних ознак об’єкта, який досліджується. Вона є спрощеною конкретною управлінською ситуацією.
Необхідність застосування моделей пояснюється такими причинами:
складністю виробничо-господарської діяльності
наявність багатофакторних залежностей в процесі розв’язання управлінських завдань;
необхідність експериментальної перевірки багатьох альтернативних управлінських рішень;
доцільно орієнтувати управління на майбутнє
необхідністю врахування ринкових умов.
Виділяють такі моделі:
фізичні - відображають збільшене або зменшене описання об’єкта
аналогові – поводять себе так, як реальні об’єкти, але зовнішньо не схожі на них
математичні – для опису властивостей або характеристик об’єкта використовують символи.
Порядок розробки моделей:
Формулювання завдання
Підготовка інформації
Формулювання моделі
Перевірка моделі на достовірність
Використання моделі
Відновлення моделі
Найбільш розповсюджені способи моделювання:
Теорія ігор. Моделює вплив прийнятого рішення на конкурентів.
Теорія черг. Визначає оптимальне число каналів обслуговування щодо потреби в них
Моделювання управління запасами. Визначає розміщення замовлень, їх кількість, обсяг готової продукції на складі
Лінійне програмування. Забезпечує оптимальний спосіб розгляду ресурсів при наявності конкретних потреб
Імітаційне моделювання – дає практичний спосіб застосування моделі замість реальної системи
Економічний аналіз, тобто метод оцінки витрат та економічних вигод. Базується на визначенні економічних умов, за яких підприємство стає вигідним. Основною умовою є ситуація, коли загальний дохід зрівнюється з підсумковими витратами.
Балансові методи, які базуються на побудові балансів витрат, прибутків, бюджетів тощо
Платіжна матриця – це статистичний метод, який дозволяє із кількох варіантів вибрати оптимальне рішення.
Дерево рішень є схематичним відображенням дій у менеджменті з урахуванням фінансових результатів, ймовірності отримання їх позитивного значення, можливості порівняння альтернатив.
Прогнозування – моделювання майбутніх управлінських ситуацій.