2.Поточні й оперативні плани.

Поточне, або оперативне, планування - це те, чим щодня займається на підприємстві менеджер. До нього належить планування роботи підприємства на невеликий проміжок часу. Це може бути як день, так і місяць, квартал, півріччя і навіть рік. Це залежить від стратегічних і тактичних цілей підприємства.

Поточне планування, як правило, викликається необхідністю реагувати на багато факторів. Наприклад, повинна бути миттєвою реакція менеджера на факт настання форс-мажорних обставин, які можуть викликати загибель людей. До них відносяться стихійні лиха (повінь, пожежа, землетрус і т.д.). До форс-мажорних обставинам відносять і страйки. Менеджер повинен швидко реагувати на виниклі позаштатні ситуації, на зміни у зовнішньому або внутрішньому середовищі підприємства з метою запобігання небажаних наслідків або витягу максимальної користі для підприємства. Сюди можна віднести і дозвіл поточних проблем і завдань, наприклад таких, як конфлікти.

При поточному (оперативному) плануванні, на відміну від стратегічного і тактичного, відсутня істотний часовий розрив між фіксацією на рівні свідомості дії в реальному режимі. Менеджер повинен знати, що реакції оперативного планування і оперативного дії можуть мати дуже важливі стратегічні наслідки. Він повинен вміти пролонгувати (продовжити) наслідки оперативного вирішення, поточного планування, оперативного дії на майбутній часовий період. В Інакше можуть виникнути вельми небезпечні для підприємства явища та ситуації.

Процес поточного, або оперативного, планування складається з декількох стадій:

В· виявлення проблеми;

В· визначення можливих дій;

В· попередній вибір одного з певних можливих дій;

В· аналіз можливих наслідків;

В· остаточний вибір дії.

Причому менеджер повинен вміти бачити не тільки поточний момент, але й передбачити вплив рішення на майбутній часовий період.

Менеджер як виконавча особа зобов'язаний розробити конкретні установки, які стали б основою втілення планів та контролю за цим процесом. Ці установки, або поточні плани, розробляються з тим, щоб усі підлеглі, відповідальні за впровадження довгострокової стратегії, мали чітке уявлення про те, що, як і коли вони повинні зробити, щоб цілі, які стоять перед ними, були досягнуті. Крім того, поточні плани забезпечують механізм, за допомогою якого головні менеджери можуть простежити за тим, на скільки процес виробництва відповідає пунктам стратегічного плану. Поточне планування опосередковує процес впровадження стратегії, при цьому організаційна структура, система заохочень, контролю відіграють не менш важливу роль. Цікавий факт, що дуже обмежено число досліджень, що проводяться в області вивчення впливу поточних планів на процес впровадження стратегії. Однак і за результатами цих небагатьох досліджень модно сказати, що поточні плани справляють позитивний вплив на процес виробництва. Наприклад, одне з досліджень наводить цифри, показують, на скільки випередила своїх конкурентів одна з фірм, що застосовує функціональні плани в маркетингу, фінансової та технологічної сферах, а також в роботі з персоналом. Крім того, ці цифри показують, що застосування тільки стратегічного плану приносить менші результати, ніж його поєднання з функціональними.

Поточні плани мають низку відмінних рис. Наприклад, складання є винятковою функцією керівників відділів і підрозділів (функціональних керівників). Це забезпечує залучення в процес розробки стратегічних планів тих менеджерів, які безпосередньо займаються їх впровадженням у виробництво. Остаточний варіант поточних планів формується на основі виробничої стратегії та загальних цілей фірми, і він же є основою для ведення справ згідно поставленим цілям. Розробка поточних планів є початковим етапом фази впровадження процесу стратегічного планування. Іншою важливою характеристикою поточних планів є його відповідність усім балансовими показниками роботи фірми. Дійсно, баланс - єдиний документ, дані якого точно відображають стан справ у виробництві. Тому баланс та інші форми статистичної звітності виконують дві важливі функції по відношенню до поточного планування:

1) відображають розподіл ресурсів у відповідності з планами (у тому числі фінансових, трудових, матеріальних) з конкретних напрямків діяльності;

2) виконують функцію моніторингу та оцінки ефективності впровадження стратегії.

Три типи поточних планів

Керівники нижнього ланки кожної організації повинні розробляти три різних типи планів для щоденного контролю за виробничим процесом і його відповідністю загальної стратегії корпорації.

Функціональні плани необхідні для впровадження управлінських рішень у різних функціональних сферах виробництва, схильних стрімким змінам.

Одноразові плани зазвичай створюються у зв'язку з впровадженням якого проекту або програми, виконують допоміжну роль у впровадженні загальної стратегії. Так, наприклад, в корпорації може бути розроблений одноразовий план по організації допомоги в пошуках роботи тим, хто був звільнений відповідно до програми скорочень.