79)Правочини з дефектами форми.

Недодержання сторонами простої письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Основні негативні наслідки для сторін такого правочину полягають у тому, що у разі заперечення його учасниками вчинення правочину або оспорювання окремих його частин рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Визнання існування правочину може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Однак для деяких правочинів спеціальним законом може передбачатися недійсність на випадок недодержання простої письмової форми.

Наприклад, згідно зі ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання (неустойка, порука, застава тощо), вчинений з недодержанням простої письмової форми є нікчемним.

Із цього правила є виняток.

Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину

У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

За певних обставин відсутність необхідного нотаріального посвідчення правочину може бути компенсована судовим рішенням

Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

80)Правові наслідки недійсності правочину

Згідно норм Цивільного Кодексу України можна визначити дві групи правових наслідків недійсності правочину: 

- двостороння реституція, як загальний наслідок; 

- відшкодування збитків та моральної шкоди, як спеціальний наслідок.

Двосторонньою реституцією є повернення сторін правочину у той майновий стан, в якому вони перебували до його вчинення. Тобто, в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути одна одній у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, у тому числі тоді, коли те, що одержано, полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Основною особливістю застосування двосторонньої реституції є те, що не має значення, хто винний у недійсності правочину.

Крім двосторонньої реституції, ЦК України передбачає як наслідок недійсності правочину відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно з п. 2 ст. 216 ЦК України у разі, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною, при цьому закон у деяких випадках покладає на винну сторону обов'язок відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі. Найбільш розповсюдженими є випадки, коли правочин укладається під впливом обману (ст. 230 ЦК України) або під впливом насильства (ст. 231 ЦК України). 

Застосування моральної шкоди, як правової гарантії порушених прав та законних інтересів юридичних осіб передбачено у ч. 2 ст. 227 ЦК  України. Ця стаття передбачає: якщо юридична особа вчинила такий правочин навмисно, ввівши в оману другу сторону, вона має відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином. Вказані правочини можуть бути визнані недійсними лише у судовому порядку як за позовом прокурора чи його заступника, так і заінтересованої особи, права та інтереси якої порушені.

Таким чином, при визнанні правочину недійсним сторони будуть зобов’язані повернути одна одній у натурі все, що вони одержали на виконання цього правочину або в разі неможливості такого повернення відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Але слід зауважити, що визнати договір недійсним, визначити розмір коштів, які будуть стягнуті та стягнути кошти можливо лише в судовому порядку.