84. Поняття та значення строків у цп. Види цивільно-правових строків, їх обчислення.

Під строком у цивільному праві розуміють певний період у часі, зі спливом якого пов´язана дія чи подія, яка має юридичне значення.За своєю правовою природою строки належать до юридичних фактів, найчастіше - до подій, оскільки перебіг чи настання строку має об´єктивний характер і, як правило, не залежить від волі суб´єктів цивільних правовідносин.

Класифікувати строки можна за різними категоріями.

І. За правовими наслідками:

Правоприпиняючі. Це строки, з якими пов´язане виникнення правовідносин або окремих прав та обов´язків.

правозмінюючі.Це строки, з перебігом яких законодавець пов´язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов´язків.

Законні. тобто строки, встановлені законом чи підзаконним актом)

судові.е строки, тривалість яких визначається судом чи господарським судом залежно від обставин конкретної справи і з врахуванням змісту дій, які повинні виконати сторони.

договірні.Це строки, які визначаються за угодою сторін із врахуванням індивідуальних особливостей конкретних правовідносин.

ІІ. За ступенем самостійності сторін у встановленні строків:

імперативні строки, тобто такі, що не можна змінити за домовленістю сторін (строки позовної давності, претензійні строки);

диспозитивні строки, тобто такі, які хоч і передбачені законом, але можуть бути змінені за погодженням сторін.

ІІІ. За призначенням:

строки здійснення цивільних прав, тобто строк, протягом якого володар суб´єктивного права може реалізувати можливості, закладені в суб´єктивному праві.

строки виконання зобов´язань (строки поставки, здачі робіт за договором підряду);

строки захисту цивільних прав, тобто строк, протягом якого сторона може розраховувати на захист свого права в разі порушення і отримати цей захист (строки позовної давності).

ІV. За способами визначення, тобто строки, які визначаються:

календарною датою (строк повернення боргу);

певним періодом часу (поставка продукції - поквартальна, щомісячна);

вказівкою на подію, яка неодмінно має настати).

V. За ступенем визначеності

Обчисленнястроків. Правила щодовизначення та обчисленнястроківвстановленістаттями 252-255 ЦК України, статтями 67-73 Цивільногопроцесуального кодексу (ЦПК) України та статтями 50-53 Господарськогопроцесуального кодексу (ГПК) України.

Строки можутьобчислюватись роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Наприклад, при розірванні договору найму, укладеного на невизначений строк, наймодавецьзобов´язанийпопередити про ценаймача за три місяці. За конкретними договорами про охорону, супровідвантажів, виконанняпевнихобчислювальнихробіт строки можутьобчислюватися й погодинно.

85. Довіреність(форма, види, строк)

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Залежно від обсягу повноважень, що надаються повіреному особою, котру він представляє, виокремлюють два види довіреності:

1) загальна довіреність;

2) спеціальна (у тому числі разова) довіреність.

Загальна (генеральна) довіреність уповноважує представника на здійснення правочинів та інших юридичних дій різного характеру.

Спеціальна довіреність надає повноваження на здійснення юридичних дій або правочинів певного типу. Якщо той, кого представляють, уповноважує на здійснення якого-небудь одного правочину або юридичної дії, то спеціальна довіреність у цьому випадку буде називатися разовою довіреністю. Така довіреність видається, наприклад, юристам для захисту інтересів організацій у суді тощо.

Довіреність призначається для третіх осіб, які з її тексту дізнаються, якими повноваженнями наділений представник. Для самого повіреного довіреність ніяких самостійних прав на майно, яке отримане для здійснення угоди, не породжує.

Видача довіреності є одностороннім правочином, і порядок її посвідчення підкорюється правилам ЦК України, що стосуються правочинів взагалі. Основні правила видачі довіреності викладено у Законі України "Про нотаріат".

Довіреність завжди має письмову форму. Вона може бути простою письмовою або письмовою нотаріальною. Нотаріальне посвідчення довіреності потрібне, зокрема, на здійснення правочинів, нотаріальна форма для яких обов'язкова (наприклад, правочини купівлі або продажу жилих будинків); при видачі довіреності при передорученні тощо.

Довіреність може бути засвідчена як нотаріусами державних нотаріальних контор, так і приватними нотаріусами, що мають відповідне свідчення про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Строк дії довіреності, який встановлюється у ній, не може перевищувати трьох років Якщо термін дії у довіреності не вказаний, вона зберігає силу аж до її припинення (див коментар до ст. 248 ЦК).

Обмежується строк дії довіреності, виданої в порядку передоручення, вказуючи, що вона не може діяти довше, ніж основна довіреність, на підставі якої видана довіреність про передоручення.