49. Конфлікт інтересів, Другий висновок.

Кодекс етики проф бухгалтерів.

Конфлікт інтересів аудитора і адміністрації не є неминучим.

Не слід припускати наявності конфлікту інтересів між аудитором і адміністрацією. Цей постулат слугує для створення довіри та взаємної підтримки між ними. В його основі лежить ідея про одвічну доброту і незіпсованість людської природи. Але в ряді випадків цей постулат виявляється неслушним. Конфлікт інтересів можливий, але ймовірність такого випадку невисока, і тому постулат припускає, що він не є неминучим в стосунках аудитора з адміністрацією клієнта. Як приклади інтересів можна навести такі ситуації: *адміністрація навмисно вводить в оману зовнішніх утримувачів акцій і кредиторів; *адміністрація навмисно маніпулює сумами доходу та іншими даними звітності для підвищення власної винагороди чи шляхом махінацій з опці-онами; *аудитор і адміністрація не можуть дійти спільної думки з приводу вибору чи застосування облікової політики чи нормативних документів бухгалтерського обліку. Існування конфлікту може означати, що аудитори не схильні довіряти інформації і поясненням, представленим адміністрацією клієнта. І при відсутності інших вагомих свідчень вони можуть сформулювати думку щодо недостовірності фінансової звітності.

Другий висновок

Ситуації, коли професійного бухгалтера-практика просять надати другий висновок стосовно облікових, аудиторських чи звітний стандартів або принципів, застосованих за конкретних обставин або до конкретних операцій, здійснених безпосередньо або від імені компанії чи суб'єкта господарювання, які не є його поточними клієнтами; можуть створювати загрози недотримання фундаментальних принципів. Професійний бухгалтер-практик, до якого звертаються з проханням надати такий висновок, повинен оцінити значущість наявних загроз, і якщо виявлені загрози є іншими, ніж явно незначні, розглянути і застосувати застережні заходи для їх усунення або зменшення до прийнятного рівня. Такими застережними заходами можуть бути отримання дозволу клієнта на спілкування з теперішнім бухгалтером, виклад застережень, що стосуються висловлення будь-якої думки під час обговорень-з клієнтом, та надання теперішньому бухгалтерові примірника з викладом свого висновку. Якщо компанія або суб'єкт господарювання не дозволяють спілкування з теперішнім бухгалтером, професійний бухгалтер-практик повинен розглянути, чи буде прийнятним надання свого висновку в світлі всіх; обставин.

50. Фундаментальні принципи професійної етики, що застосовуються до професійних бухгалтерів-практиків. Професійне призначення.

Основним нормативним актом, який регламентує етичну сторону діяльності аудитора – це Кодекс етики професійних бухгалтерів.

До фундаментальних принципів професійної етики бухгалтерів та аудиторів відносять: чесність (професійний бухгалтер повинен бути прямим та чесним у всіх професійних та ділових стосунках); об’єктивність (професійний бухгалтер не повинен допускати упередженості, конфлікту інтересів або неналежного впливу з боку інших осіб на його професійні або ділові судження); професійна компетентність та належна ретельність (професійний бухгалтер зобов'язаний постійно підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві компетентних професійних послуг, що базуються на знаннях сучасних тенденцій практики, законодавства та технології. Надаючи професійні послуги, професійний бухгалтер повинен діяти сумлінно і дотримуватись застосовних технічних та професійних стандартів); конфіденційність (професійний бухгалтер повинен поважати конфіденційність інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, і не розголошувати таку інформацію третім сторонам без належних та визначених повноважень, якщо немає юридичного чи професійного права для розголошення цієї інформації. Професійний бухгалтер не повинен використовувати конфіденційну інформацію, отриману в результаті професійних та ділових стосунків, в особистих цілях чи в інтересах третіх сторін); професійна поведінка (професійний бухгалтер повинен дотримуватись відповідних законів та нормативних актів та утримуватись від будь-яких дій, які можуть дискредитувати професію); незалежність (з метою дотримання незалежності забороняється проведення аудиту аудитором, який має прямі родинні зв’язки з керівництвом підприємства-клієнта, особисті майнові інтереси в цьому підприємстві, якщо він є членом керівництва або засновником підприємства, якщо він є працівником підприємства або дочірньої структури).