71.Специфічні методи аудиту, хар-ка – опитування, спостереження.

У міжнародних нормативах з аудиту та в зарубіжній спеціальній літературі викладено специфічні методи і прийоми аудиту, які широко застосовуються у світовій практиці, але маловідомі у нас або мають інше тлумачення і особливості застосування в аудиті. Це такі методи, як опитування, інспекція, запит, аналітичний огляд, та прийоми — вибіркова перевірка, анкетування, тестування тощо.

Розглянемо стисло характерні риси деяких з них.

Метод опитування передбачає отримання письмової та усної інформації з питань аудиторської перевірки від працівників підприємства — його керівника, управлінців, менеджерів, головного бухгалтера та інших відповідальних осіб. Отримані відповіді входять до складу аудиторських доказів.

Вибіркові спостереження - прийоми статистичного спостереження якісних характеристик господар-ського процесу (при визначенні дефектів товарів, що надійшли в торгівлю).Суцільні спостереження - прийоми статистичного спостереження фактичного стану об'єктів (хронометраж норм виробітку, використання робочого часу за звітний період).

72. Хар-ка – «методу підтвердження» та «запита-надсилання листа».

Хар-ка – «методу підтвердження»

Управлінський персонал несе відповідальність за достовірне подання фінансових звітів, які відобра-жають характер та діяльність суб'єкта господарю-вання. Пояснюючи, що фінансові звіти справедливо й достовірно відображають (або подають достовірно, в усіх суттєвих аспектах) відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності, управлінський персонал явно чи неявно робить твердження щодо визнання, оцінки, подання різних елементів фінансових звітів та розкриття пов'язаної з ними інформації. Аудиторові слід достатньо докладно використовувати твердження щодо класів операцій, залишків на рахунках та подання й розкриття інформації для формування основи для оцінки ризиків суттєвого викривлення, планування та виконання подальших аудиторських процедур. Аудитор використовує твердження під час оцінювання ризиків, розглядаючи різні типи потенційно можливих викривлень, які можуть відбутися, і таким чином плануючи аудиторські процедури у відповідь на оцінені ризики. Твердження, які використовує аудитор, поділяються на такі категорії: а)твердження щодо класів опера-цій та подій за період, щоперевіряється: i)наявність: операції та події, які відображені в звітності,відбулися та стосуються суб'єкта господарювання ii)повнота: відображені всі операції та події, які мають бутивідображені в звітності; iii)точність: суми та інші дані, які стосуються відображенихв звітності операцій та подій, відображені належнимчином; іу) відсічення: операції та події відображені у відповідному звітному періоді; у) операції та події відображені на відповідних рахунках;

б)твердження про залишки на рахунках на кінець періоду: i) існування: активи, зобов'язання та частки участі вкапіталі існують; ii) права і зобов'язання: суб'єкт господарювання утримує чиконтролює права на активи, зобов'язання єзобов'язаннями суб'єкта господарювання; iii)повнота: відображені всі активи, зобов'язання та частки участі в капіталі, які мають бути відображені в звітності; іу) оцінка вартості та розподіл: активи, зобов'язання та частки участі в капіталі включені в фінансові звіти у відповідних сумах та будь-які остаточні коригування оцінки вартості та розподілу від обра-жені в звітності відповідним чином;

в)твердження про подання та розкриття інформації:і) наявність та права й зобов'язання: події, операції таінші питання, інформація про які розкрита, відбулися тастосуються суб'єкта господарювання; ii) повнота: включено роз-криття всієї інформації, яка має бути включеною в фінансові звіти; iii)класифікація та зрозумілість: фінансова інформаціяподана та визначена відповідним чином і розкриттяінформації чітко сформульоване; іу) точність та оцінка вартості: фінансова та інша інформація розкрита достовірно й у відповідних сумах.

Аудитор може використовувати твердження так, як наведено вище, або висловлювати їх іншим чином за умови охоплення всіх наведених вище аспектів. Наприклад, аудитор може обрати поєднання твердження про операції та події з твердженнями про залишки на рахунках. Ще один приклад: може не бути окремого твердження, пов'язаного з відсіченням операцій та подій, якщо твердження щодо наявності та повноти містять належний розгляд відображення операцій в правильному обліковому періоді.

«запит-надсилання листа»

Запит - це процес звернення за інформацією, як фінансовою, так і нефінансовою, до обізнаних осіб суб'єкта господарювання або поза його межами. Запит - це аудиторська процедура, яка широко застосовується в ході аудиторської перевірки та часто доповнює виконання інших аудиторських процедур. Запити можуть бути різного роду: від офіційних письмових запитів до неофіційних усних запитів. Оцінювання відповідей на запити є невід'ємною частиною процесу запиту.

Укладанню договору може передувати обмін листами між аудитором та клієнтом. Лист-пропозиція (лист-запит)аудитора підтверджує його згоду з поставленим завданням, і масштабом аудита й може містити положення, які стосуються меж відповідальності аудитора перед клієнтом, форми подання звіту аудитора та його висновків, та інші моменти, про які аудитор вважає необхідним домовитися до початку перевірки. Надсиланню листа-пропозиції може передувати етап обстеження об'єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, якщо аудитор вважатиме за необхідне проведення такого обстеження.

Після обміну листами та на їх основі складається договір на проведення аудиту. Листи можуть бути невід'ємною складовою частиною або додатком до договору, якщо це буде обумовлено умовами договору.