81. Попереднє дослідження суб'єкта господарювання.

Цей процес відбувається після отримання листа-пропозиції на проведення аудиту. Перед тим,як надіслати лист-згоду чи лист-зобов’язання. Аудитор чи аудиторська фірма має провести дослідження СГ. До цього дослідження включаються такі види інф: 1. Суть дія-ті підп.-ва (продукція, замовники, постачальники,обсяг дія-ті) 2. Галузь дія-ті (аг-екон ситуація в галузі, місце на ринках збуту, підп-ва-конкуренти, інші особливі аспекти) 3. Структура підп.-ва (географ розташування,його статус, форма власності, наявність філій, дочірніх підп.-мств, к-сть функт-их підрозділів їх призначення та підпорядкування) 4. Заг схема орг.-ції роботи підп.-ва (розподіл посадових обов’язків, торгівельна, фін, соц. Політики та перспективи майб розвитку підп.-ва) 5. Орг-ія функ-ня упр-их відділів та бухгалтерії (наявність і функціонування контрольних процедур;наявність служби вн аудиту;способи отримання і обробки інф-ії на підп.-ві;формування облікової політики) 6. Методи і принципи здійснення БО (облікової політики) 7. Строки (строки подання фін та упр-ої інф-ції) 8. Осн ланки внутр. контролю(контрольні заходи, процедури щодо окремих видів госп операцій).

82.Процедура вибору клієнтів. Лист-зобов’язання з аудиту.

Основним стандартом, який регулює дане питання є МСА 210. Формою документу між клієнтом і аудитором, який сприяє уникненню непорозумінь між клієнтом і аудитором є лист-зобов’язання. Використовуючи лист-зобов’язання, як правило, до початку проведення аудиторської перевірки, в ньому документується і підтверджується прийняття призначення аудитором, мету та обсяг аудиторської перевірки, ступінь відповідальності аудитора перед клієнтом і форму будь-яких звітів та висновків. Даний лист може мати різну форму і зміст для різних клієнтів, але він завжди будується на елементах основного змісту.

До основного змісту листа входить:

-мету аудиторської перевірки фінансових звітів;

-відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіті

-обсяг аудиту, в тому числі посилання на чинне законодавство, положення або норми професійних організацій, яких дотримується аудитор;

- форму будь-яких звітів і висновків або інший спосіб повідомлення результатів завдання;

-той факт, що в зв’язку з тестовим характером аудиту та іншими властивими аудиторській перевірці обмеженнями, разом з обмеженнями, властивими внутрішньому контролю, існує неминучий ризик того, що навіть деякі суттєві викривлення можуть залишитися невиявленими;

-вимогу про вільний доступ до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, що її запитуватимуть в зв'язку з проведенням аудиту;

-відповідальність управлінського персоналу за встановлення та підтримання ефективного внутрішнього контролю.

83.Односторонні і двосторонні правочини та особливості їх укладання в Україні.

Правочином відповідно до українського законодавства є дія особи, що спрямовується на придбання, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків

Односторонній правочин укладається однією особою

Двосторонніми і багатосторонніми правочинами, виходячи із норми ст. 202 Цивільного кодексу України, є договори. Прикладом двостороннього правочину може служити договір на здійснення аудиторських послуг.

Нормативом 4 в «Угоді на здійснення аудиторських послуг», ухваленій рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.1998 р., визначено порядок укладання договору, його зміст та структуру. Згідно з п. 1 нормативу «Угода на здійснення аудиторських послуг» чи відповідний договір є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та вико-навцем про проведення аудиторської перевірки», а п. 2 наголошує: «Угода документально стверджує, що сторони дійшли згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами своїх обов'язків, умов виконання зобов'язань та прийнятого ступеня відповідальності, необхідно максимально ясно обумовити в договорі усі суттєві аспекти взаємовідносин, які виникають у зв'язку з укладенням договору». Зокрема, це стосується ціни на аудиторські послуги (табл. 2.5). Це особливо важливо у зв'язку з особливостями аудиту, крім того, аудиторські послуги дуже складно, якщо взагалі можливо, оцінити. Тому, укладаючи дого­вір, треба бути дуже уважним та намагатися передбачити всі можливі випадки і наслідки тих чи інших обставин та дії сторін.

Дуже важливо, щоб укладений договір мав юридичну силу і міг бути визнаним судовими органами. Для цього він повинен відповідати чинному законодавству України та бути підписаним уповноваженими на це посадовими особами. Уповноваженими на укладання договору вважаються особи, на яких покладені такі обов'язки статутом підприємства, при цьому слід враховувати обмеження, наприклад, суми, на яку мають право укладати

договори ці особи

У випадках, коли особа, яка підписує договір (угоду), діє на підставі доручення, слід перевірити правильність оформлення цього доручення. Доручення відноситься до одностороннього правочину, оформляється на фірмовому бланку або в лівому куті проставляється штамп підприємства; у ньому треба вказати номер, дату видачі, строк дії (оскільки доручення — терміновий документ). Якщо номера або дати немає, доручення недійсне. У дорученні мають бути зазначені конкретні повноваження особи, формулювання на зразок «представляти інтереси фірми» не тягне за собою жодних юридичних наслідків, і договір, підписаний особою, яка діє на підставі такого доручення, є недійсним. Доручення підписується виключно керівником підприємства, при цьому засвідчується підпис особи, на ім'я якої воно видано. Доручення завіряється круглою печаткою підприємства (печатка повинна мати ідентифікаційний код підприємства), і назва фірми на ній має відповідати назві фірмового бланка та назві фірми в договорі.

Підписи представників сторін за договором мають бути проставлені власноруч тими особами, які вказані у вступній частині договору. Крім того, договір має бути завірений круглими печатками сторін за договором (за винятком випадків, коли представник сторони за договором діє на підставі одноразового доручення, прикладеного до договору).