143.Метод направленого тестування та пооб’єктний метод, їх поєднання в аудиті фінансової звітності.

МСА 200

У міжнародній практиці виділяють два підходи до організації самого процесу аудита - пообъектный і циклічний.

Пообъектный підхід характеризується тим, що виділювані сегменти аудита фактично збігаються з об'єктами бухгалтерського обліку, а господарські операції тестуються з погляду одержання доказів відносно окремих рахунків бухгалтерського обліку.

Наприклад:- аудит операцій з обліку основних засобів - рахунок 01;- аудит операцій з обліку ТМЦ- рахунок 10;- аудит операцій з обліку МШП - рахунок 12.

Цей підхід є класичним і використовується біль-шістю аудиторів. Одержавши результати аналізу по кожному рахунку, аудиторові доводиться зробити й аналіз взаємозв'язків між ними. На практиці такий підхід не можна вважати самим раціональним. Причиною цього є те, що ті самі операції перевіряються по кілька разів відповідно до розв'язуваного в даний конкретний момент завдання.Циклічний підхід характеризується тим, що в якості сегментів аудита виділяються деякі цикли господарських операцій. Виділення циклів господарських операцій дозволяє застосувати в ході аудита метод направленого тестування. Суть цього методу полягає в тому, що в силу природи подвійного запису, традиційно застосовуваного в бухгалтерському обліку, викривлення (у тому числі пропуск) запису по кредиту одного рахунку неминуче призведе до викривлення або пропуску по дебету іншого рахунку або рахунків. Тому, цілеспрямовано перевіривши кредитові обороти по одному рахунку, аудитор зможе зробити висновок про вірогідність дебетових оборотів по інших. При цьому слід чітко фіксувати момент взаємозв'язку між раніше виділеними циклами. Таким чином, направлене тестування типових проводок дозволяє оптимізувати витрати праці й часу, необхідні для проведення аудита.

144.Аудит основних господарських процесів підприємств.

Для оперативного керівництва і контролю бухгалтерський облік повинен забезпечити своєчасну й якісну інформацію про кількісні та якісні показники діяльності господарства.

Кількісними показниками діяльності підприємства є показники обсягу тих або інших процесів, наприклад кількість заготовлених (придбаних) виробничих запасів (сировини, матеріалів, палива тощо), виробленої та реалізованої готової продукції в цілому та за окремими її видами тощо.

Якісні показники характеризують економічну ефективність здійснення того або іншого процесу. Такими показниками е прибуток і рентабельність.

До основних господарських процесів належать: процес постачання, процес виробництва, процес реалізації.

Отже аудит основних господарських процесів проводиться за допомогою оцінювання фінансової звітності.

На першому етапі аудиту, керуючись нормативними актами, аудитору необхідно перевіряти правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності.

Насамперед потрібно оцінити використання необоротних активів, зокрема основних засобів як сукупності матеріальних активів, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, або надання в оренду, що діють більше одного року як у сфері виробництва так і в невиробничій сфері.

На другому етапі аудитор повинен з’ясувати, як використовуються підприємством права користуванням природними ресурсами, авторські та суміжні з ними права.

Наступним етапом є перевірка оцінки запасів. Запаси, зокрема сировину і матеріали, паливо, запасні частини відображають в обліку за фактичною собівартістю.

На останньому етапі аудитору потрібно ретельно перевірити суму чистого прибутку (збитку) від реалізації продукції (робіт, послуг), товарів, що визначається як різниця між виручкою від реалізації в цінах продажу без ПДВ, акцизного збору, інших вирахувань з доходу, собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, податку на прибуток від звичайної діяльності, надзвичайних витрат та податку з надзвичайного прибутку.

145.Аудит основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів.

Послідовність аудиту ОЗ та інших НА.

1.Ознайомлення з ОПП та оцінка системи внутрішнього контролю. 2.Аудит наявності та збереження ОЗ та інших НА(перевірка створеної комісії по прийому ОЗ;перевірка договорів купівлу-продажу ОЗ НА;перевірка протоколів договірної ціни;перевірка протоколів первісної вартості; перевірка відображення витрат на ремонти, модернізацію, реконструкцію чи часткову ліквідацію;перевірка організації аналітичного та синтетичного обліку, а також за місцем експлуатації та ВО; перевірка результатів переоцінки ОЗ; перевірка рез-тів останньої інвентаризації; контроль ведення карток ОЗ та інвентарних списків). 3.Аудит правильності обліку амортизації ОПП (правильність щомісячної амортизації, її вид і обґрунтування; перевірка відображення у звітності). 4.Перевірка вибуття ОЗ та інших матеріальних активів та їх переміщення(перевірка фактичного вибуття в рез-ті розрахунків з власниками; перевірка відображення у звітності реаліз та ліквід. ОЗ) 5. Перевірка операцій з орендою ОЗ. 6.Складання проміжного звіту за рез-том перевірки ОЗ та інших НА.

Аудит основних засобів.

На початку аудиту слід організувати і забезпечити в присуьності аудитора повну інвентаризацію всіх ОЗ, при проведенні якої звертається увага на наявність недіючого, некомплектного та надлиш-кового обладнання, з’ясовуються причини такого становища і даються відповідні пропозиції. Нормативними джерелами регламентації операцій з ОЗ є: п(с)БО 7;а також: акт введення в експлуатацію; звіт про фін.рез. та їх викор-ня; акт приймання-передавання, внутр. переміщення ОЗ (ОЗ-1); звіт про фін.-майновий стан під-ва; накладна на внутр. переміщення; інвентарна картка обліку ОЗ; акт на списання ОЗ; опис інвентарних карток; акт інвентаризації та розрахункові таблиці результатів; кошториси та завдання чи плани кап. ремонту; облікові відомості та журнали; інші звітні форми. Основними завданнями і метою аудиту є перевірка: збереження ОЗ; дотримання правил оформлення операцій із надходженням, переміщен-ням, вибуттям та ліквідацією ОЗ; прав-сть нара-хування і викор-ня АВ; законність витрат на поточний та кап. ремонт; викор-ня завдань чи плану з кап. вкладень та ведення обліку ОЗ. Усі об’єкти ОЗ мають бути закріплені за МВО. Важливим моментом для аудиту є встановлення, у який спосіб зараховуються ОЗ на баланс за справедливою вартістю сторін. Звертається увага на прв-сть, своєчасність і повноту оприбуткування ОЗ. Необхідно вивчити і визначити наслідки ліквідації: чи дотримані нормативні акти про порядок списання обладнання, яке стало непридатним майном. Законність надходження ОЗ в результаті кап. вкладень визнач-ся через порівняння об’єктів, що надійшли і були оприбутковані, за переліком і титульним списком. Доцільно перевірити такі випадки, як можливі зловживання, приховані за рахунок підвищення вартості окремих об’єктів ОЗ, повноту оприбуткування ОЗ, прав-сть передавання під звіт МВО. Перевіряючи прав-сть нарахування і викор-ня АВ, необхідно встановити: чи правильно визначена ліквідаційна вартість ОЗ та вартість, яка підлягає амортизації; чи правильно застосовується передбачений обліковою політикою метод амор-тизації; чи правильно нараховується амортизація; чи не допускається нарахування амортизації і зносу по бібліотечних фондах, автошляхах заг. корис-тування та ін. фондах, переведених на консервацію. Перевіряючи операції ремонту ОЗ, аудитор звертає увагу на: випадки приховування нестачі ОЗ внаслідок незадовільного стану АО і неякісного проведення щорічної інвентаризації; викор-ня посадовими особами ОЗ у своїх цілях; заміну нових частин ОЗ застарілими; списання ОЗ за актами, які не оформлені згідно з чинним зак-вом; заниження ПВ ОЗ чи окремих частин; викор-ня ОЗ не за призначенням і т.д.

Аудит нематеріальних активів.

Під ауд.перевіркою НА розуміють дослідження прав П на користування природними надрами, майном, землею, авторське право у сфері науки, літератури, мистецтва, об'єктами промислової власності тощо. Мета аудиту НА — установлення дотри­мання підприємством методики обліку вимогам П(с)БО 8 «НА». Досліджуються питання документального оформлення наявності об'єктів НА, правильності відображення їх початкової балансової вартості, організації, АО і СО НА, нарахування їх зносу, а для цього слід використати рах.12 «НА», який призначений для обліку та узагальнення інф-ї про наявність та рух їх. Належна увага приділяється і правильності списання об'єктів НА з балансу, відповідності показників СО і АО та їх зносу залишкам, записаним у Головній книзі і балансі. До НА належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути іденти-фіковані (відокремлені від П) та утримуватися П з метою викор-ня протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам. Облікові регістри: журнал-ордер 13 (рах.“НА”), 15 (“Гудвіл”). Для проведення експертизи НА і юридичного аналізу первинних бухг.док-ів, що підтверджують право на їх власність, залучають відповідних фахівців. З почат-ку аудиту необхідно перевірити факт наявності НА за документами, де описано сам об'єкт, або документи, в котрих підтверджується створення об'єкта. Прав-ть визнач-я вартісної інтелектуальної власності має велике значення для аудитора. Розкриття інформації про НА визначені П(С)БО — 8 «НА». БО НА ведеться стосовно кожного об'єкта за групами, тобто за сукупністю однотипних за призначенням і умовами викор-ня. У ПР перед-бачений синтетичний рах.12 «НА», який має відповідні субрахунки: «Права користування ПР»; «Права користування майном»; «Права на знаки для товарів і послуг»; «Права на об'єкти промислової власності»; «Авторські суміжні з ними права»; «Гудвіл» та «Інші НА» та 19 “Негативний гудвіл”. АО – за видами НА та інвентарними об’єктами. П(С)БО 8 не поширюються на гудвіл, який виникає внаслідок об'єднання підприємств, і на операції з НА, особливості обліку яких визначаються іншими П(С)БО. Також необхідно встановити: чи правильно отриманий або придбаний НА відображається в балансі, чи відповідає встановленим критеріям спосіб зарахування НА на баланс (активи повинні зараховуватися за первісною вартістю), чи збільшувалась на П первісна вартість, які витрати на придбання (створення) мало П, на якому рахунку ці витрати нагромаджуються у разі придбання НА в обмін на корпоративні права, у який спосіб визначається залишкова справедлива вартість; чи прав-но проведена переоцінка НА; інвентаризація НА (наяв-ть док-ів, що підтверджують права викор-я НА; прав-ть і своєч-ть відображ-я НА в обліку). Предметом аудиту є також правильність розрахунків нарахування амортизації і визначення фін. рез-ту від вибуття НА. Необхідно перевірити і правильність ведення АО НА за видами й окремими об'єктами та на підставі яких первинних документів здійснюється надходження НА і його вибуття. Наслідки аудиторської перевірки слід відображати в робочих документах аудитора.