- •Тема 7. Четвертий період олімпійського руху сучасності 176
- •Тема 8. Зимові олімпійські ігри 225
- •Тема 9. Міжнародна олімпійська система 278
- •Тема 10. Керівні органи олімпійського руху 315
- •Тема 11. Сучасний олімпізм та основні проблеми в олімпійському русі 337
- •Тема 1. Загальна характеристика навчальної дисципліни «Олімпійський спорт»
- •1. Предмет дисципліни «Олімпійський спорт»
- •2. Термінологія олімпійського спорту
- •3. Олімпійська символіка та атрибутика
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Олімпійські ігри Давньої Греції
- •1. Значення спорту в житті давніх греків
- •2. Давньогрецькі спортивні свята, міфи та легенди про зародження Ігор
- •3. Підготовка до Ігор, їх учасники. Період найвищого розквіту
- •4. Значення та занепад давніх Олімпійських ігор
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Відродження Олімпійських ігор
- •1. Передумови до відродження Олімпійських ігор
- •2. Життя та діяльність п’єра де Кубертена
- •3. Перший Олімпійський конгрес та його історичне значення
- •4. Роль Олексія Бутовського у відроджені Олімпійського руху
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Перший період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика першого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор I-V Олімпіад
- •2.1 Ігри I Олімпіади Афіни (Греція) 1896 рік
- •2.2 Ігри II Олімпіади Париж (Франція) 1900 рік (14 травня – 28 жовтня)
- •2.3 Ігри III Олімпіади Сент-Луїс (сша) 1904 рік (1 липня – 23 листопада)
- •2.4 Ігри IV Олімпіади Лондон (Велика Британія) 1908 рік (27 квітня – 31 жовтня)
- •2.5 Ігри V Олімпіади Стокгольм (Швеція) 1912 рік (5 травня – 27 липня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Другий період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика другого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор VII-XIV Олімпіад
- •2.1 Ігри VII Олімпіади Антверпен (Бельгія) 1920 рік (29 квітня – 12 вересня)
- •2.2 Ігри VIII Олімпіади Париж (Франція) 1924 рік (4 травня – 27 липня)
- •2.3 Ігри IX Олімпіади Амстердам (Нідерланди) 1928 рік (17 травня – 12 серпня)
- •2.4 Ігри X Олімпіади Лос-Анджелес (сша) 1932 рік (30 липня – 14 серпня)
- •2.5 Ігри XI Олімпіади Берлін (Німеччина) 1936 рік (1 серпня – 16 серпня)
- •2.6 Ігри XIV Олімпіади Лондон (Велика Британія) 1948 рік (29 липня – 14 серпня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Третій період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика третього періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор XV-XXIV Олімпіад
- •2.1 Ігри XV Олімпіади Гельсінкі (Фінляндія) 1952 рік (19 липня – 3 серпня)
- •2.2 Ігри XVI Олімпіади Мельбурн (Австралія) 1956 рік (22 листопада – 8 грудня)
- •2.3 Ігри XVII Олімпіади Рим (Італія) 1960 рік (25 серпня – 11 вересня)
- •2.4 Ігри XVIII Олімпіади Токіо (Японія) 1964 рік (10 жовтня – 24 жовтня)
- •2.5 Ігри XIX Олімпіади Мехіко (Мексика) 1968 рік (12 жовтня – 27 жовтня)
- •2.6 Ігри XX Олімпіади Мюнхен (Німеччина) 1972 рік (26 серпня – 10 вересня)
- •2.7 Ігри XXI Олімпіади Монреаль (Канада) 1976 рік (17 липня – 1 серпня)
- •2.8 Ігри XXII Олімпіади Москва (срср) 1980 рік (19 липня – 3 серпня)
- •2.9 Ігри XXIII Олімпіади Лос-Анджелес (сша) 1984 рік (28 липня – 12 серпня)
- •2.10 Ігри XXIV Олімпіади Сеул (Південна Корея) 1988 рік (17 вересня – 2 жовтня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Четвертий період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика четвертого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор XXV-XXX Олімпіад
- •2.1 Ігри XXV Олімпіади Барселона (Іспанія) 1992 рік (25 липня – 9 серпня)
- •2.2 Ігри XXVI Олімпіади Атланта (сша) 1996 рік (19 липня – 4 серпня)
- •2.3 Ігри XXVII Олімпіади Сідней (Австралія) 2000 рік (15 вересня – 1 жовтня)
- •2.4 Ігри XXVIII Олімпіади Афіни (Греція) 2004 рік (13 серпня –29 серпня)
- •2.5 Ігри XXIX Олімпіади Пекін (Китай) 2008 рік (8 серпня – 24 серпня)
- •2.6 Ігри XXX Олімпіади Лондон (Велика Британія) 2012 рік (27 липня –12 серпня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Зимові Олімпійські ігри
- •1. Історія виникнення зимових Олімпійських ігор
- •2. Етапи проведення зимових Олімпійських ігор
- •3. Хронологія зимових Олімпійських ігор (1924-2010 р. Р.)
- •3.1 I зимові Олімпійські ігри Шамоні (Франція) 1924 рік (25 січня – 4 лютого)
- •3.2 II зимові Олімпійські ігри Санкт-Моріц (Швейцарія) 1928 рік (11 лютого – 19 лютого)
- •3.3 III зимові Олімпійські ігри Лейк – Плесід (сша) 1932 рік (4 лютого – 15 лютого)
- •3.4 IV зимові Олімпійські ігри Гарміш–Партенкірхен (Німеччина)
- •1936 Рік (6 лютого – 16 лютого)
- •3.5 V зимові Олімпійські ігри Санкт – Моріц (Швейцарія) 1948 рік (30 січня – 8 лютого)
- •3.6 VI зимові Олімпійські ігри Осло (Норвегія) 1952 рік (14 лютого – 25 лютого)
- •3.7 VII зимові Олімпійські ігри Кортіна – д’Ампеццо (Італія) 1956 рік (26 січня – 5 лютого)
- •3.8 VIII зимові Олімпійські ігри Скво – Вє
- •(18 Лютого – 28 лютого)
- •3.9 IX зимові Олімпійські ігри Інсбрук (Австрія) 1964 рік (29 січня – 9 лютого)
- •3.10 X зимові Олімпійські ігри Гренобль (Франція) 1968 рік (6 лютого – 18 лютого)
- •3.11 XI зимові Олімпійські ігри Саппоро (Японія) 1972 рік (3 лютого – 13 лютого)
- •3.12 XII зимові Олімпійські ігри Інсбрук (Австрія) 1976 рік (4 лютого – 15 лютого)
- •3.13 XIII зимові Олімпійські ігри Лейк – Плесід (сша) 1980 рік (13 лютого – 24 лютого)
- •3.14 XIV зимові Олімпійські ігри Сараево (Югославія) 1984 рік (8 лютого – 23 лютого)
- •3.15 XV зимові Олімпійські ігри Калгарі (Канада) 1988 рік (13 лютого – 28 лютого)
- •3.16 XVI зимові Олімпійські ігри Альбервіль (Франція) 1992 рік (8 лютого – 23 лютого)
- •3.17 XVII зимові Олімпійські ігри Ліллехаммер (Норвегія) 1994 рік (12 лютого – 27 лютого)
- •3.18 XVIII зимові Олімпійські ігри Нагано (Японія) 1998 рік (7 лютого – 22 лютого)
- •3.19 XIX зимові Олімпійські ігри Солт–Лейк–Сіті (сша) 2002 рік (8 лютого – 24 лютого)
- •3.20 XX зимові Олімпійські ігри Турін (Італія) 2006 рік (10 лютого – 26 лютого)
- •3.21 XXI зимові Олімпійські ігри Ванкувер (Канада) 2010 рік (12 лютого – 28 лютого)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Міжнародна олімпійська система
- •1. Загальна структура Міжнародної олімпійської системи
- •2. Міжнародний олімпійський комітет та основи його діяльності
- •3. Міжнародні спортивні федерації
- •4. Національні олімпійські комітети
- •5. Параолімпійські, континентальні та регіональні комітети та спортивні ігри
- •Параолімпійські ігри.
- •Континентальні ігри.
- •Регіональні ігри.
- •Ігри молоді.
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Керівні органи олімпійського руху
- •1. Президенти мок: життя та діяльність
- •Деметріус Вікелас Греція (1894–1896 роки).
- •П’єр де Кубертен Франція (1896-1925 роки).
- •Годфруа де Блоне Швейцарія (1916-1919 роки).
- •Анрі де Байе-Латур Бельгія (1925 - 1942 роки).
- •Йоханнес Зігфрид Едстрем Швеція (1942-1952 роки).
- •Єйвері Брендедж сша (1952-1972 роки).
- •Майкл Моріс Кілланін Ірландія (1972-1980 роки).
- •Хуан Антоніо Самаранч Іспанія (1980-2001 роки).
- •Жак Рогге Бельгія (з 2001-2013р.)
- •Томас Бах (10 вересня 2013 р.)
- •2. Діяльність нок Російської імперії та срср
- •3. Президенти Наіонального Олімпійського комітету України
- •4. Вибір міста–організатора Олімпійських ігор
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Сучасний олімпізм та основні проблеми в олімпійському русі
- •1. Аматорство та професіоналізм у олімпійському спорті
- •2. Комерціалізація олімпійського руху
- •3. Політика і олімпійський спорт
- •4. Система олімпійської освіти.
- •5. Історичний досвід олімпійської підготовки
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •1.2 Футбол на Олімпійських іграх
- •Чемпіони та призери жіночого футбольного турніру
- •2. Спортсмени-українці на Олімпійських іграх
- •2.1. Спортсмени – українці, що виступали за інші держави
- •2.2. Українські спортсмени у складі срср
- •2.3. Виступи українців на Олімпійських іграх окремою командою
- •2.4. Олімпійські чемпіони – уродженці Сумської області
2.5 Ігри XIX Олімпіади Мехіко (Мексика) 1968 рік (12 жовтня – 27 жовтня)
Виступало 5530 спортсмена з 112 країн,
розіграли 172 комплектів нагород у 20 видах спорту.
Ці Ігри стали першими які відбулися в Латинській Америці. Олімпіада у Мехіко запам’яталася як арена для громадського протесту мексиканської молоді, так і міжнародних активістів боротьби за права людини, особливо за права небілих рас. Так за десять днів до початку змагань мексиканські студенти влаштували масові протести та при підтримці профспілок країни вивели на Площу трьох культур у центрі міста п’ятнадцять тисяч чоловік. Влада країни ввела у столицю війська, призвела масові арешти та застосувала силу для розгону демонстрантів. У результаті по офіційним даним загинуло четверо людей, а за даними самих студентів від двохсот до декількох тисяч. Проте ніяких санкцій не прослідувало, МОК визнав всі події внутрішньою справою Мексики.
Ще однією проблемою стала проблема високогір’я. Адже висота Мехіко над рівнем моря дорівнювала 2240 метрів. Тому були побоювання, що зайва фізична напруга може бути небезпечною для здоров’я спортсменів. Проте єдине, що було змінено, це план підготовки команд до Олімпійських ігор, які вибирали зони високогір’я, що знаходились у різник куточках світу – Памір, Кавказ, Гімалаї, Альпи та інші. А деякі збірні, для того щоб краще пройти акліматизацію, ще й приїхали до місця змагань якомога раніше.
Відкриття Ігор відбулося 12 жовтня. Саме у цей день 1492 року на американську землю вперши ступив першовідкривач американського континенту Христофор Колумб. За його маршрутом вирішено було пронести естафету олімпійського вогню, честь запалення якого вперши в історії було доручено жінці – Енрикети Басиліо.
Вперши на Олімпіаду прислали свої команди – Парагвай, Гондурас, Нікарагуа, Сальвадор, Барбадос, Кувейт, Центральноафриканська республіка. Вперши окремими командами виступали дві німецькі збірні – НДР та ФРН.
Вкрай невдало на цих Іграх виступили наші легкоатлети, тільки в деяких видах здобувши перемоги. Так на своїй третій Олімпіаді у ходьбі на 20 км переміг українець Володимир Голубничий. Велику допомогу йому в цьому надав його друг і одвічний суперник Микола Смага, який коли Голубничий проскочив поворот та пройшов зайві двісті метрів, буквально на своєму горбу знову вивів його у лідери.
Також серед радянських легкоатлетів слід відзначити Віктора Санєєва, який виграв перше своє золото у потрійному стрибку встановивши світовий рекорд – 17,39 метри. До речі рекорд у цьому виді змагань, по черзі випереджаючи один одного італієць, бразилець та наш спортсмен, покращували п’ять разів. А майбутній чемпіон, який починав свою славну кар’єру в Абхазії на узбережжі Чорного моря, взагалі міг не потрапити на цю Олімпіаду, адже незадовго перед тим він отримав важку травму, яка ще й дала ускладнення – почав розвиватися артроз стопи. І тільки через декілька місяців, завдяки мужності Санєєва, хвороба відступила.
Та подією Олімпіади став стрибок у довжину Американця Боба Бімона, який здійснив стрибок, як тоді говорили у XXI століття – 8,90 метри. Достатньо сказати, що він перевершив світовий рекорд відразу на 55 сантиметрів, а другого призера Ігор випередив на 71 сантиметр. Крім того, електронний устрій на самій Олімпіаді був розрахований лише на 8,60 метри. Тому його результат довелося вимірювати звичайною рулеткою. Цікаво, що сам Бімон не до того, ні після і близько не зміг підійти до свого ж таки рекорду.
Але не тільки Бімон став знаменитим у американців після цієї Олімпіади. Так змагання з бігу на 100 метрів виграв Джим Хайнс, який вперши в історії пробіг цю дистанцію скоріше ніж за 10 секунд – 9,9 секунди. Став він першим і у естафеті.
Не набагато відстав від звершень Бімона і інший представник Сполучених Штатів Ричард Фосбері, який вперше застосував новий спосіб подолання планки, спиною уперед. І хоч світовий рекорд Брумеля встояв, саме Фосбері став новим олімпійським чемпіоном, а його спосіб приніс йому всесвітню славу. Відтоді таке подолання планки, яке отримало назву «фосбері-флоп», використовують всі спортсмени. Ну а сам Фосбері чудовим образом повторив долю Бімона. Ні до цих Ігор, ні після, він вже не показував видатних результатів.
На четвертих своїх Іграх, в античному виді спорту, здобув четверту золоту нагороду видатний метальник диску Альфред Ортер, всього – 4 (4,0,0). Цікаво, що цей спортсмен зайнявся метанням лише за рік до своєї першої олімпійської перемоги, а до цього з успіхом грав у бейсбол та американський футбол. А всі свої перемоги він здобував не будучи фаворитом змагань, адже кожного разу у нього в суперниках були більш визначні спортсмени. Після отримання четвертого золота він повідомив журналістам, що щасливий від того, що має золото на кожного члена своєї родини – його самого, дружини та двох дочок.
Відзначились американці і у скандальному сенсі. Під час церемонії нагородження з бігу на 200 метрів, переможець змагань Том Сміт та бронзовий призер Джон Карлос на п’єдесталі пошани підняли вгору руки в чорних рукавичках, а на їх спортивних костюмах не було емблеми країни, честь якої вони захищали. Так вони продемонстрували світові прагнення негрів до єдності в боротьбі проти расизму. У цей же день рішенням керівництва американської делегації вони були вигнані з олімпійського селища.
Вперше в історії всі призові місця на дистанціях 5000 та 10000 метрів виграли представники Африки. А чемпіонами стали тунісець Мохаммед Гаммуді та кенієць Нафталі Тему відповідно. На своїх п’ятих Іграх нарешті здобула перемогу в метанні диску румунка Лія Маноліу.
У змаганнях з вітрильного спорту перше своє золото виграв киянин Валентин Манкін. На других своїх Іграх виборола золото у греблі на байдарках і каное ленінградка Людмила Пінаева. Та найбільше відзначився тут сумчанин Олександр Шапаренко, який став другим у змаганнях байдарочників одиночок, та разом з Володимиром Вороніним чемпіоном у складі байдарок двійок.
У змаганнях з плавання слід виділити американку Деббі Мейер, що перемогла на дистанціях 200, 400 та 800 метрів вільним стилем та стала першою жінкою, яка завоювала три золота на одній Олімпіаді. Та східного німця Роланда Маттеса, що став дворазовим олімпійським чемпіоном на дистанціях 100 та 200 метрів у плаванні на спині. Герой попередніх Ігор американець Дон Шолландер додав до своїх чотирьох золотих нагород золото в естафеті 4х200 метрів вільним стилем та срібло, всього – 6 (5,1,0).
Друге поспіль золото з олімпійських змагань привезли мінський борець вільного стилю Олександр Медвідь, та штангіст з Запоріжжя Леонід Жаботинський. Таким же успіхом відзначився і боксер Борис Лагутін, який виступав на третій своїй Олімпіаді, незважаючи на те, що спочатку керівники радянського спорту не хотіли брати такого вікового спортсмена, 30 років, на Ігри. І якщо у Римі він став тільки третім, то два інші олімпійські старти Лагутін впевнено виграв. Крім постійних тренувань цей боксер їздив у сосновий бір, де годинами колов дрова на складі, тренуючи таким чином руки. Також у змаганнях боксерів слід відзначити перемогу ще одного відомого у майбутнього чемпіона світу в найбільш важкій вазі – американця Джорджа Формена, який відразу після Ігор перейшов у професіонали та невдовзі відправив у нокаут чемпіона попередніх токійської Олімпіади.
Фехтувальниця на рапірах Олена Белова виборола дві золоті нагороди у індивідуальних та командних змаганнях. Свої золоті нагороди вона виграла незважаючи на те, що невдовзі перед змаганнями, підсковзнувшись на мокрій доріжці порвала м’язи стегна, і кожний різкий випад завдавав їй нестерпної болі. Ця видатна радянська фехтувальниця, яка завжди виступала нібито на справжній дуелі, була учасницею ще трьох Олімпіад, де виборола два командних золота – 1972 та 1976 роки, а також індивідуальну бронзу у 1976, та командне срібло у 1980 році, всього – 6 (4,1,1).
Першу перемогу здобув у кінному спорті Іван Кізімов. До речі на шляху до Мехіко наша кінна команда трохи не загинула. А все через коня Кізімова – Іхора, який під час авіа перельоту так нервував, що трохи не спровокував авіакатастрофу.
Почали потроху здавати свої позиції наші гімнасти. Так у чоловіків героєм Ігор став японець Савао Като, який виграв три золоті, абсолютну та командну першість та змагання з вільних вправ, та дві бронзові нагороди. Втрете поспіль став чемпіоном у складі команди Юкіо Ендо, всього – 7 (5,2,0). Слід відзначити і сімейну родину Вороніних, які повезли додому три золоті нагороди – дві чоловік Михайло Воронін у окремих видах змагань – опорний стрибок та перекладена, та одну дружина Зінаїда Вороніна за перемогу у складі команди. Крім того Михайло став ще й другим у абсолютній першості, лише 0,05 бали поступившись японцю.
У жінок відзначилась чемпіонка попередніх Ігор гімнастка з Чехословаччини Віра Чеславська, яка крім виграшу абсолютної першості здобула ще три золоті – опорний стрибок, бруса та вільні вправи, та дві срібні нагороди у окремих видах програми, всього – 11 (7,4,0). Вона стала всього другою, після Латиніної, гімнасткою у світі, яка стала дворазовою абсолютною чемпіонкою Ігор. Та особливої популярності вона набула через свій супротив комуністичній системі. Так будучі незадоволеною, як їй здалося, несправедливими рішеннями суддів на користь радянських гімнасток Лариси Петрик та Наталі Кучинської, які стали чемпіонками у вільних вправах, поділивши перше місце з Чеславською, та на колоді відповідно, вона на церемонії нагородження, під час виконання гімну Радянського Союзу, стояла низько опустивши голову та відвернулася. І незважаючи на те, що вдома вона стала символом боротьби з комунізмом, за рішенням керівників Чехословаччини через такі дії Віра була позбавлена права виступати на великих змаганнях, в тому числі і на Олімпійських іграх, та довгий час не могла виїхати за кордон. І тільки з падінням комуністичної влади, очолила НОК країни та стала радником президента Вацлава Гавела з фізкультури та спорту. На жаль зараз Чеславська, після лікування у психіатричній клініці, мешкає в домі для престарілих, та переховується від журналістів.
Футбольний турнір вдруге поспіль, та втрете в історії виграла збірна Угорщини. Такий результат і досі є рекордом у офіційних футбольних змаганнях на Олімпійських іграх. Втім фінальний матч, де мадяри зустрілися зі збірною Болгарії, закінчився грандіозним скандалом. Болгари відкрили рахунок, та угорці наприкінці першого тайму відповіли відразу двома м’ячами. Другий з яких викликав різке невдоволення болгар діями суддів, що стало причиною вилучення відразу трьох їхніх гравців. Після цього долю матчу було майже вирішено і у другому таймі збірна Угорщини забила ще два рази. Підсумок фіналу викликав велике невдоволення у керівників Болгарії, що трохи не стало причиною розриву дипломатичних стосунків між країнами.
В баскетбольному турнірі знову не було рівних американцям, а наша збірна посіла тільки трете місце, пропустивши вперед ще й команду Югославії. Проте відігралися наші у змаганнях волейболістів, де у напружених змаганнях стали переможцями як чоловіча, так і жіноча збірні. А у змаганнях з хокею на траві звання чемпіонів повернула собі збірна Пакистану.
У командному заліку першою фінішувала збірна США – 107 (45,28,34) нагород, другими були олімпійці СРСР – 91 (29,32,30), третіми Японії – 25 (11,7,7) нагороди.
