- •Тема 7. Четвертий період олімпійського руху сучасності 176
- •Тема 8. Зимові олімпійські ігри 225
- •Тема 9. Міжнародна олімпійська система 278
- •Тема 10. Керівні органи олімпійського руху 315
- •Тема 11. Сучасний олімпізм та основні проблеми в олімпійському русі 337
- •Тема 1. Загальна характеристика навчальної дисципліни «Олімпійський спорт»
- •1. Предмет дисципліни «Олімпійський спорт»
- •2. Термінологія олімпійського спорту
- •3. Олімпійська символіка та атрибутика
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Олімпійські ігри Давньої Греції
- •1. Значення спорту в житті давніх греків
- •2. Давньогрецькі спортивні свята, міфи та легенди про зародження Ігор
- •3. Підготовка до Ігор, їх учасники. Період найвищого розквіту
- •4. Значення та занепад давніх Олімпійських ігор
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Відродження Олімпійських ігор
- •1. Передумови до відродження Олімпійських ігор
- •2. Життя та діяльність п’єра де Кубертена
- •3. Перший Олімпійський конгрес та його історичне значення
- •4. Роль Олексія Бутовського у відроджені Олімпійського руху
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Перший період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика першого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор I-V Олімпіад
- •2.1 Ігри I Олімпіади Афіни (Греція) 1896 рік
- •2.2 Ігри II Олімпіади Париж (Франція) 1900 рік (14 травня – 28 жовтня)
- •2.3 Ігри III Олімпіади Сент-Луїс (сша) 1904 рік (1 липня – 23 листопада)
- •2.4 Ігри IV Олімпіади Лондон (Велика Британія) 1908 рік (27 квітня – 31 жовтня)
- •2.5 Ігри V Олімпіади Стокгольм (Швеція) 1912 рік (5 травня – 27 липня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Другий період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика другого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор VII-XIV Олімпіад
- •2.1 Ігри VII Олімпіади Антверпен (Бельгія) 1920 рік (29 квітня – 12 вересня)
- •2.2 Ігри VIII Олімпіади Париж (Франція) 1924 рік (4 травня – 27 липня)
- •2.3 Ігри IX Олімпіади Амстердам (Нідерланди) 1928 рік (17 травня – 12 серпня)
- •2.4 Ігри X Олімпіади Лос-Анджелес (сша) 1932 рік (30 липня – 14 серпня)
- •2.5 Ігри XI Олімпіади Берлін (Німеччина) 1936 рік (1 серпня – 16 серпня)
- •2.6 Ігри XIV Олімпіади Лондон (Велика Британія) 1948 рік (29 липня – 14 серпня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Третій період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика третього періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор XV-XXIV Олімпіад
- •2.1 Ігри XV Олімпіади Гельсінкі (Фінляндія) 1952 рік (19 липня – 3 серпня)
- •2.2 Ігри XVI Олімпіади Мельбурн (Австралія) 1956 рік (22 листопада – 8 грудня)
- •2.3 Ігри XVII Олімпіади Рим (Італія) 1960 рік (25 серпня – 11 вересня)
- •2.4 Ігри XVIII Олімпіади Токіо (Японія) 1964 рік (10 жовтня – 24 жовтня)
- •2.5 Ігри XIX Олімпіади Мехіко (Мексика) 1968 рік (12 жовтня – 27 жовтня)
- •2.6 Ігри XX Олімпіади Мюнхен (Німеччина) 1972 рік (26 серпня – 10 вересня)
- •2.7 Ігри XXI Олімпіади Монреаль (Канада) 1976 рік (17 липня – 1 серпня)
- •2.8 Ігри XXII Олімпіади Москва (срср) 1980 рік (19 липня – 3 серпня)
- •2.9 Ігри XXIII Олімпіади Лос-Анджелес (сша) 1984 рік (28 липня – 12 серпня)
- •2.10 Ігри XXIV Олімпіади Сеул (Південна Корея) 1988 рік (17 вересня – 2 жовтня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Четвертий період Ігор Олімпіад
- •1. Загальна характеристика четвертого періоду Ігор Олімпіад
- •2. Хронологія Ігор XXV-XXX Олімпіад
- •2.1 Ігри XXV Олімпіади Барселона (Іспанія) 1992 рік (25 липня – 9 серпня)
- •2.2 Ігри XXVI Олімпіади Атланта (сша) 1996 рік (19 липня – 4 серпня)
- •2.3 Ігри XXVII Олімпіади Сідней (Австралія) 2000 рік (15 вересня – 1 жовтня)
- •2.4 Ігри XXVIII Олімпіади Афіни (Греція) 2004 рік (13 серпня –29 серпня)
- •2.5 Ігри XXIX Олімпіади Пекін (Китай) 2008 рік (8 серпня – 24 серпня)
- •2.6 Ігри XXX Олімпіади Лондон (Велика Британія) 2012 рік (27 липня –12 серпня)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Зимові Олімпійські ігри
- •1. Історія виникнення зимових Олімпійських ігор
- •2. Етапи проведення зимових Олімпійських ігор
- •3. Хронологія зимових Олімпійських ігор (1924-2010 р. Р.)
- •3.1 I зимові Олімпійські ігри Шамоні (Франція) 1924 рік (25 січня – 4 лютого)
- •3.2 II зимові Олімпійські ігри Санкт-Моріц (Швейцарія) 1928 рік (11 лютого – 19 лютого)
- •3.3 III зимові Олімпійські ігри Лейк – Плесід (сша) 1932 рік (4 лютого – 15 лютого)
- •3.4 IV зимові Олімпійські ігри Гарміш–Партенкірхен (Німеччина)
- •1936 Рік (6 лютого – 16 лютого)
- •3.5 V зимові Олімпійські ігри Санкт – Моріц (Швейцарія) 1948 рік (30 січня – 8 лютого)
- •3.6 VI зимові Олімпійські ігри Осло (Норвегія) 1952 рік (14 лютого – 25 лютого)
- •3.7 VII зимові Олімпійські ігри Кортіна – д’Ампеццо (Італія) 1956 рік (26 січня – 5 лютого)
- •3.8 VIII зимові Олімпійські ігри Скво – Вє
- •(18 Лютого – 28 лютого)
- •3.9 IX зимові Олімпійські ігри Інсбрук (Австрія) 1964 рік (29 січня – 9 лютого)
- •3.10 X зимові Олімпійські ігри Гренобль (Франція) 1968 рік (6 лютого – 18 лютого)
- •3.11 XI зимові Олімпійські ігри Саппоро (Японія) 1972 рік (3 лютого – 13 лютого)
- •3.12 XII зимові Олімпійські ігри Інсбрук (Австрія) 1976 рік (4 лютого – 15 лютого)
- •3.13 XIII зимові Олімпійські ігри Лейк – Плесід (сша) 1980 рік (13 лютого – 24 лютого)
- •3.14 XIV зимові Олімпійські ігри Сараево (Югославія) 1984 рік (8 лютого – 23 лютого)
- •3.15 XV зимові Олімпійські ігри Калгарі (Канада) 1988 рік (13 лютого – 28 лютого)
- •3.16 XVI зимові Олімпійські ігри Альбервіль (Франція) 1992 рік (8 лютого – 23 лютого)
- •3.17 XVII зимові Олімпійські ігри Ліллехаммер (Норвегія) 1994 рік (12 лютого – 27 лютого)
- •3.18 XVIII зимові Олімпійські ігри Нагано (Японія) 1998 рік (7 лютого – 22 лютого)
- •3.19 XIX зимові Олімпійські ігри Солт–Лейк–Сіті (сша) 2002 рік (8 лютого – 24 лютого)
- •3.20 XX зимові Олімпійські ігри Турін (Італія) 2006 рік (10 лютого – 26 лютого)
- •3.21 XXI зимові Олімпійські ігри Ванкувер (Канада) 2010 рік (12 лютого – 28 лютого)
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 9. Міжнародна олімпійська система
- •1. Загальна структура Міжнародної олімпійської системи
- •2. Міжнародний олімпійський комітет та основи його діяльності
- •3. Міжнародні спортивні федерації
- •4. Національні олімпійські комітети
- •5. Параолімпійські, континентальні та регіональні комітети та спортивні ігри
- •Параолімпійські ігри.
- •Континентальні ігри.
- •Регіональні ігри.
- •Ігри молоді.
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Керівні органи олімпійського руху
- •1. Президенти мок: життя та діяльність
- •Деметріус Вікелас Греція (1894–1896 роки).
- •П’єр де Кубертен Франція (1896-1925 роки).
- •Годфруа де Блоне Швейцарія (1916-1919 роки).
- •Анрі де Байе-Латур Бельгія (1925 - 1942 роки).
- •Йоханнес Зігфрид Едстрем Швеція (1942-1952 роки).
- •Єйвері Брендедж сша (1952-1972 роки).
- •Майкл Моріс Кілланін Ірландія (1972-1980 роки).
- •Хуан Антоніо Самаранч Іспанія (1980-2001 роки).
- •Жак Рогге Бельгія (з 2001-2013р.)
- •Томас Бах (10 вересня 2013 р.)
- •2. Діяльність нок Російської імперії та срср
- •3. Президенти Наіонального Олімпійського комітету України
- •4. Вибір міста–організатора Олімпійських ігор
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Сучасний олімпізм та основні проблеми в олімпійському русі
- •1. Аматорство та професіоналізм у олімпійському спорті
- •2. Комерціалізація олімпійського руху
- •3. Політика і олімпійський спорт
- •4. Система олімпійської освіти.
- •5. Історичний досвід олімпійської підготовки
- •Завдання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю
- •1.2 Футбол на Олімпійських іграх
- •Чемпіони та призери жіночого футбольного турніру
- •2. Спортсмени-українці на Олімпійських іграх
- •2.1. Спортсмени – українці, що виступали за інші держави
- •2.2. Українські спортсмени у складі срср
- •2.3. Виступи українців на Олімпійських іграх окремою командою
- •2.4. Олімпійські чемпіони – уродженці Сумської області
3.20 XX зимові Олімпійські ігри Турін (Італія) 2006 рік (10 лютого – 26 лютого)
Виступало 2508 спортсменів з 80 країни,
розіграли 84 комплектів нагород у 15 видах спорту.
Турін, столиця італійської провінції П’ємонт, на той час став самим великим містом де відбувалися зимові Олімпійські ігри. До змагань було збудовано 65 нових площадок, стадіонів, створена транспортна інфраструктура – до Олімпіади з нуля був збудований та відкритий метрополітен, спортивні селища для атлетів та журналістів. І цього разу програма Ігор збільшилась, за рахунок командного спринту у лижних перегонах, масового старту у біатлоні, кроса у сноуборді та гонки переслідування у ковзанярському спорті.
Церемонія відкриття відбулася на стадіоні «Стадіо комунаре» на якому грали свої матчі футбольні клуби Туріну – «Ювентус» та «Торіно». Право запалювати олімпійський вогонь надали дворазовій чемпіонці Стефанії Бельмондо.
Герой попередньої Олімпіади норвезький біатлоніст Уве-Ейнар Бьорндален обмежився тільки трьома медалями, двома срібними – 20 км та гонка переслідування а також бронзою на 15 км. А відзначилися на цих Іграх німецькі біатлоністи. Після перерви на одну Олімпіаду вони повернули собі золото у естафет. Склад тої команди - Ріко Гросс, став чотирьохкратним переможцем естафет, всього – 8 (4,3,1), Свен Фішер, всього – 8 (4,2,2), Міхаєль Реш та Міхаєль Грайс, котрий тріумфував ще й гонках на 15 та 20 км. Завершив свої виступи сріблом у естафеті на Іграх і росіянин Сергій Чепиков, всього – 6 (2,3,1). У жінок дві золоті нагороди, 15 км та естафета, здобула росіянка Світлана Ішмуратова. Німкеня Урсула Дізль на своїх п’ятих іграх виборола бронзу, що стала її дев’ятою медаллю, всього – 9 (2,4,3). У спринті 7,5 км першу бронзову нагороду на цих Іграх для України завоювала Лілія Ефремова.
Перше в історії Олімпіад золото у командному спринті дісталося шведам – Бьорн Лінд, він також виграв індивідуальний спринт на 1,4 км, та Тобіас Фредрікссон у чоловіків, та Анна Дальберг та Ліна Андерссон у жінок. Події у жіночому фіналі продемонстрували, що олімпійський дух ще живий. Під час перегонів у канадки Сари Реннер зламалася лижна палка, і її на виручку прийшов норвезький тренер, який запропонував скористуватися інвентарем своєї збірної. І хоч палка була на 12 см довшою ніж потрібно, збірна Канади відстояла свою другу позицію. А збірна Норвегії на п’єдестал пошани не потрапила. Гонку на 15 км другі Ігри підряд виграв естонець Андрус Веєрпалу. По дві золоті нагороди здобули у чоловіків італієць Джорджіо де Чента – 50 км та естафета, та у жінок естонка Кристина Шмигун – гонка переслідування та 10 км. П’яте золото у естафеті на останніх шести виграла жіноча збірна Росії, у складі якої поповнила свою колекцію нагород Юлія Чепалова – 5 (3,1,1).
У лижному двоборстві відзначився австрієць Фелікс Готвальд, який завоював два золота у спринті та командній гонці і одне срібло. Канадський скелетоніст Дафф Гібсон у 39 років став найстарішим чемпіоном зимових Олімпійських ігор у індивідуальному виді спорту. Два золота у змаганнях двійок та четвірок завоювали німецькі бобслеїсти Андре Ланге та Кевін Куске.
Справжньою героїнею Ігор стала ковзанярка Світлана Журова, що перемогла на дистанції 500 метрів, та принесла збірній Росії золото у цьому виді спорту після довгої перерви. Німкеня Клаудіа Пехштайн на своїх п’ятих Іграх завоювала золото у командній гонці та срібло на своєї коронній дистанції 500 метрів, всього – 9 (5,2,2). Представниця Нідерландів Мерієнн Тіммер додала до двох золотих нагород 1998 року, перемогу на дистанції 1000 метрів. П’ять нагород з шести дисциплін, золото на 1500 метрів та по дві срібні та бронзові нагороди, виборола канадка Сінді Класен, яку президент МОК назвав кращою спортсменкою Ігор. У чоловіків американець Шані Дєвіс, вигравши дистанцію 1000 метрів став першим чорношкірим переможцем зимових Ігор у індивідуальному виді.
По дві золоті нагороди у гірських лижах виграли австрійці – Мікаєла Дорфмайстер, швидкісний спуск та супер гігант у жінок, і Бенжамін Райх, слалом та гігантський слалом у чоловіків. Свої четверті золоті нагороди на Олімпіадах здобули хорватка Яніца Костеліч – комбінація,всього – 5 (4,1,0), та норвежець Кьетіл-Андре Омонд – супер гігант, всього – 8 (4,2,2).
Повернули свої позиції у фігурному катанні російські фігуристи. Тетяна Тотьмянина та Максим Маринін перемогли у змаганнях спортивних пар. Тетяна Навка та Роман Костомаров здобули золото у танцях. До речі у цих змаганнях другу бронзову нагороду для України вибороли Олена Грушина та Руслан Гончаров. Ну а Євген Плющенко став першим у чоловіків. Та знову не вдалося виграти змагання жінок, де першою була японка Сідзука Аракава.
У хокейному турнірі збірна Росії перегравши у четверть фіналі свого самого принципового суперника канадців, поступилася у півфіналі збірній Фінляндії, та залишилась взагалі без медалей, програвши і у матчі за 3 місце чехам. У фіналі турніру відбулося скандинавське протистояння, де перемогла збірна Швеції – Хенрік Лунквіст, Ніклас Лідстрьом, Ніклас Кронвал, Петер Форсберг, Томас Холмстрьом, Фредерік Модін, Мікаєль Самуєльссон,, Данієль Седін, Хенрік Седін, Матс Сундін, Хенрік Зеттенберг. У жінок другу перемогу поспіль отримали канадки.
У командному заліку перемогу збірна Німеччини – 29 (11,12,6), друге місце зайняла команда США – 25 (9,9,7), трете Австрія – 23 (9,7,7). Збірна Росії зайняла четверте місце – 22 (8,6,8), Україна була двадцять п’ятою – 2 (0,0,2).
