Континентальні ігри.

Панамериканські ігри – комплексні змагання, що проводяться під патронатом МОК для країн Америки.

Ідею проведення цих ігор висунув президент МОК Анрі де Байе-Латур, після успішного проведення у 1926 році в Мексиці Ігор Центральної Америки. Але тільки у 1937 році представники дев’яти країн – зустрілися у Далласі, щоб обмінятися думками, однак єдиного рішення не прийняли. І лише у 1940 році за ініціативи НОК Аргентини у Буенос–Айресі був скликаний конгрес країн Західної півкулі, на якому були присутні представники шістнадцяти країн, та був створений Панамериканський спортивний комітет, який прийняв рішення про проведення, починаючи з 1942 року Панамериканських ігор. Та Друга світова війна, яка розпочалася незабаром, відсунула цю ідею.

Перші Панамериканські ігри відбулися в 1951 році у аргентинському Буенос–Айресі. Вони зібрали біля двох з половиною тисяч атлетів з двадцяти однієї країн Західної півкулі. У подальшому їх популярність лише збільшувалась. Якщо спочатку програма ігор складала не менш як 15 видів спорту, то в останні роки вона вже налічувала більш як 35 видів спорту, а кількість спортсменів більше п’яти тисяч. Панамериканські ігри проводяться один раз на чотири роки, у рік, що передує проведенню Олімпіад.

У 1990 році були проведені перші зимові Панамериканські ігри, у яких прийняли участь спортсмени десяти країн. Втім наступні зимові змагання,які планувалося провести у 1993 році у Чилі, не відбулися через відсутність снігу. І у подальшому зимові Панамериканські ігри не проводилися.

Програму Панамериканських ігор складають як традиційні види спорту – боротьба, бокс, волейбол, легка атлетика, плавання, футбол та інші, так і досить екзотичні – софтбол, сквош, пелота та інші.

Якщо на перших порах значну перевагу мали атлети Сполучених Штатів Америки, то в останні роки ця перевага зійшла майже зникла. Ще у середині 1970-х років на перші ролі у Панамериканських іграх вийшли спортсмени Куби, які виборювали у найкращі свої часи до 50% нагород. В останні роки досить високі результати показують представники Канади, Бразилії, Аргентини, Мексики та Венесуели.

Африканські ігри – комплексні змагання, що проводяться під патронатом МОК для країн Африки.

Вперше проведення Африканських ігор запропонував П’єр де Кубертен ще у 1912 році. Він виказав думку, що такі ігри можливо провести у 1925 році в Алжирі. Втім через не готовність країни тоді вони не відбулися. Через чотири роки, у 1929, єгипетська Александрія була вже повністю готова до проведення таких змагань. Але британська влада, яка побоювалася, що такі ігри спонукають африканців до здобуття незалежності, не дозволила втілити цю ідею у життя.

Так проведення Африканських ігор стало можливим лише у середині 1960-х років, коли майже закінчилась колоніальна епоха, та більшість країн континенту отримали незалежність. У 1964 році відбулася конференція, на якій представники 32 країн створили постійно діючий комітет Африканських ігор, який вирішив проводити такі Ігри кожні чотири роки, а перші змагання повинні були відбутися в 1965 році у столиці Конго – Браззавілі. Вже на цих змаганнях приймало участь близько 2500 атлетів з 25 країн.

Втім, на цих Іграх, так і в подальшому, африканські країни стикалися з великими організаційними та фінансовими труднощами. Саме через такі проблеми змагання декілька разів переносились, а наступні Ігри відбулися тільки у 1973 році. Крім того існує багато гострих проблем серед яких – відтік талановитих спортсменів у розвинені країни, вживання допінгу, прояв апартеїду у спорті ПАР. Тим не менш, слід відмітити, що поступово популярність Ігор збільшується. Серед найбільш успішних країн – Єгипет, Нігерія, Алжир, Кенія, Туніс.

Азіатські ігри - комплексні змагання, що проводяться під патронатом МОК для країн Азії, крім Ізраїлю.

Основою цих Ігор стали чемпіонати Далекого Сходу, змагання між Японією, Китаєм та Філіппінами, що проводилися з 1913 по 1934 роки.

Під час першої післявоєнної Олімпіади у Лондоні в 1948 році представники азійських країн, що приймали участь в Іграх, домовились о створенні спортивної асоціації країн Азії, котра і була створена у 1949 році в Делі. Представники 8 країн прийняли рішення о проведенні перших континентальних Ігор в 1951 році у столиці Індії. У них взяли участь близько 500 спортсменів з 11 країн регіону.

В подальшому Азійські ігри набули досить широкої популярності, та проводяться кожні чотири роки, за два роки до проведення Олімпіад. Якщо на початку програма Ігор містила змагання лише з шести видів спорту, то в останні роки кількість змагань значно розширилась, та містить вже понад 35 видів. Багато в чому це пов’язано з тим, що цей регіон вважається найбільш прогресуючим у світі. Велика кількість населення та швидко зростаюча економіка дозволяє країнам цього регіону вже майже на рівних конкурувати з передовими країнами світу, в тому числі і у спорті. З 1986 року проводяться й зимові Азійські ігри, які щоправда по кількості країн та спортсменів, що приймають в них участь, набагато поступаються літнім.

Серед особливостей цих Ігор, слід відзначити просування таких видів спорту, що є традиційними для азійських країн – ушу, каббаді, сепактакрав та інші. Якщо на перших Азійських Іграх домінували представники Японії, то в подальшому значно зросла майстерність таких країн, як Південна Корея, та особливо останнім часом – Китаю. Спортсмени цієї країни знаходяться вже не тільки на передових позиціях у своєму регіоні, а й змогли вибороти перше командне місце на Олімпійських іграх, що проходили у них вдома у 2008 році. З 1994 року, з розпадом Радянського Союзу, до Ігор приєдналися і наші колишні співвітчизники – Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменія та Киргизія, що ще збільшило конкуренцію на цих змаганнях.