3.12 XII зимові Олімпійські ігри Інсбрук (Австрія) 1976 рік (4 лютого – 15 лютого)

Виступало 1064 спортсменів з 37 країни,

розіграли 37 комплектів нагород у 10 видах спорту.

Спочатку організацію наступних Олімпійських ігор було доручено американському Денверу, що знаходиться у штаті Колорадо. Однак через потрійне збільшення розходів, категоричну незгоду з цим місцевих мешканців, та активні протести захисників оточуючого середовища, призвели до того, що власті відмовилися від проведення найбільших зимових змагань за чотири роки. А серед декількох інших кандидатур МОК обрав австрійський Інсбрук, який нещодавно вже проводив зимову Олімпіаду і чудово з нею впорався. Подальші події показали, що і цього разу господарі зробили все, що від них залежало, щоб Ігри пройшли на височайшому рівні. У честь цього на церемонії відкриття було запалено не один, а два олімпійських вогню.

Ці Ігри стали самими успішними для команди СРСР, які виграли загальнокомандну першість з найбільшим відривом за всю історію.

Вперши у програму зимових Олімпійських ігор були включені змагання зі спортивних танців на льоду, де перемогу здобули радянські спортсмени Людмила Белоусова та Олександр Горшков. Саме завдяки цій парі, її новаторству та натхненному катанню, наприклад саме вони почали вперше використовувати під час виступів народну музику різних країн світу, дозволило цьому видові фігурного катання стали олімпійським видом спорту. Свою другу золоту нагороду у фігурному катанні завоювала Ірина Родніна, на цей раз з новим партнером - Олександром Зайцевим.

Непогано виступили радянські ковзанярі, серед яких особливо слід визначити Тетяну Аверіну, яка виборола дві золоті – 1000 метрів з олімпійським рекордом, 3000 метрів, та дві бронзові нагороди, а також Евгена Кулікова, перемігшого на дистанції 500 метрів. Цікаво, що американка Шейла Янг, завоювавши на цих Іграх три нагороди різного ґатунку – золото, срібло та бронзу, того ж року стала чемпіонкою світу з велоспорту.

Успішними Ігри вийшли і для радянських лижників. Раїса Сметаніна виборола два золота – 10 км та естафета, а Галина Кулакова – золото у естафеті та бронзу. У чоловіків гонку на 30 км несподівано виграв Сергій Савельев. Взагалі це стала перша дистанція за історію Олімпійських ігор, коли у призери не потрапив жоден представник скандинавських країн – Швеції, Норвегії або Фінляндії. У лижному двоборстві повторив свій успіх чотирьохрічної давнини спортсмен з НДР Ульріх Велінг.

По дві золоті нагороди завоювали бобслеїсти з НДР Майнхард Немер та Бернхард Гермесхаузен, у змаганнях двійок та четвірок, а також біатлоніст з СРСР Микола Круглов – 20 км та естафета. До речі його партнери по естафеті Олександр Тіхонов та Олександр Бяков виграли цю дистанцію вже у третій та другий раз відповідно.

Спортсменка з ФРН Розі Міттермайер до двох нагород – швидкісний спуск та слалом, додала ще срібло у гігантському слаломі. У чоловіків у швидкісному спуску з великою перевагою переміг австрієць Франц Кламмер.

У хокейному турнірі, де не було цього разу не тільки канадців, а також шведів, за перемогу боролися збірні СРСР та ЧССР. У заключному поєдинку, незважаючи на те, що чехи повели 2-0, збірна СРСР зуміли зібратися та виграти матч а з ним і турнір. Це був вже четвертий поспіль успіх радянських хокеїстів на Олімпіаді. А сам матч вважається одним з найбільш цікавих, зіграних на Іграх. До героїв попередньої Олімпіади додалися – Сергій Бабінов, Володимир Шадрін, Віктор Шалімов та Сергій Капустін.

Командну першість виграла збірна СРСР – 27 (13,6,8), другими стали спортсмени НДР – 19 (7,5,7), третіми США – 10 (3,3,4).