2.2.7 Організаційний план

1 Описати організаційну структуру діючого або майбутнього підприємства. Організаційну структуру підприємства привести у вигляді структурної схеми.

1) Описати функції кожної посадової особи (коротко). Обов’язково вказати: хто чим займатиметься; як взаємодіятимуть всі підрозділи між собою; хто кому підпорядковується; хто кого контролюватиме. Також необхідно висвітлити питання оплати праці, способи її стимулювання.

2) Виявити недоліки в організації виробництва і причини їх виникнення, ґрунтуючись на реальних показниках виробничої діяльності (у випадку існуючого підприємства).

3) Розробити конкретні пропозиції щодо удосконалення організаційної структури, наприклад, ввести посаду менеджера, чи юриста, чи інженера з експлуатації МТП, тощо. Обгрунтувати прийняте рішення, показавши позитивний вплив на виробництво від діяльності запропонованих спеціалістів.

4) Привести удосконалену організаційну структуру схематично (нововведені посади виділити).

У випадку, якщо підприємство створюється, організаційно - управлінську структуру зобразити також у вигляді структурної схеми і у тексті обґрунтувати функції та ділянку виробництва, за яку відповідає кожний посадовець.

2.2.8 Юридичний план

1 Визначити форму власності та правовий статус створюваного підприємства відповідно до Закону України «Про власність»:

- індивідуальне підприємство, засноване на особистій власності фізичної особи і винятково на його праці;

- сімейне підприємство, засноване на власності і праці громадян України, членів однієї сім'ї, що мешкають спільно;

- приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили;

- колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, суспільної організації; відкрите (закрите) акціонерне товариство; спільне підприємство і т. ін.

2 Визначити:

- переваги та недоліки форм підприємницької діяльності,

- критерії вибору форми власності:

- сума податків;

- розміри початкового статутного фонду,

- оперативність управління,

- майнова відповідальність тощо.

3 Охарактеризувати можливі зміни юридичного статусу базового підприємства чи визначити юридичну форму.

2.2.9 Оцінка ризику і страхування

1 Враховувати ймовірність виникнення різних видів ризику та розмірів збитків у випадку їх виникнення.

Ймовірними ризиками в сільському господарстві є такі:

- стихійні лиха;

- епідемії;

- неврожай пов'язані з природними факторами;

- виробничі ризики, які включають ймовірність зупинки, або зниження ефективності виробництва через неякісну сировину, машини, прорахунки у підборі кадрів тощо.

У розрахунках використовуються різні критерії прийняття ризикованих рішень (Вальда, Лапласа, Севіджа, Гурвиця).

Кількісно ризик оцінюється як добуток ймовірності появи події на величину втрат, які прогнозуються на підставі розрахунків, експертних оцінок, попереднього досвіду чи інтуїції:

, (8)

де - кількісна міра ризику в грошових чи натуральних одиницях;

- ймовірність появи негативної події;

- величина втрат від негативної події у натуральних, відносних чи вартісних одиницях.

Критерій Гурвиця зважує всі варіанти дій в проміжку між крайнім оптимізмом і крайнім песимізмом, і надає можливість керівнику прийняти рішення, яке відповідало б його оцінці ситуації. Втрати за критерієм Гурвиця підраховують за наступним виразом:

, (9)

де  – ваговий коефіцієнт, що характеризує ступінь ризику особи, що приймає рішення (0   . При   (крайній оптимізм) вибирають стратегію, яка дає можливість отримати максимальний результат. При   (крайній песимізм) вибирають стратегію, при якій прогнозують максимальні втрати.

Наприклад, максимальні втрати врожаю можуть скласти 50%, мінімальні – 5%. Особа, що приймає рішення, враховуючи свій досвід і дані минулих років приймає ступінь ризику  = 0,8. Тоді втрати складуть:

Вт = 0,8·5 + (1–0,8)·50 = 14%,

тобто, при запланованому врожаї зерна в 4 т/га ймовірні втрати можуть бути 0,56 т/га, або на площі 100 га вони складуть 56 т (при закупівельній ціні 1250 грн/т це буде збиток в 70000 грн).

Необхідно, хоч би орієнтовно, визначити те, які ризики найімовірніші, до яких збитків вони можуть привести та яким чином будуть нейтралізовані (програма страхування, затрати на придбання страхових полісів та суми відшкодування).

Слід відмітити, що ризики поділяються на дві групи: зовнішні; внутрішні.

Зовнішні ризики це ризики на виникнення яких господар не має жодного впливу. До цієї групи ризиків відносяться: політичні ризики; економічні; природно – кліматичні; зміни в законодавстві.

Мінімізувати такі ризики можливо за допомогою страхування власного майна господаря, страхування посівів як незавершеного виробництва, встановлення у виробничих приміщеннях протипожежної сигналізації, постійного відслідковування змін в чинному законодавстві, проведення планових навчань з цивільної оборони на випадок природних та техногенних катаклізмів.

Друга група ризиків це так звані внутрішні ризики, які безпосередньо залежать від діяльності господаря. Для зменшення імовірності виникнення таких ризиків необхідно чітко дотримуватись правил протипожежної безпеки та виробничої технології. Наприклад, дозволяти куріння можливо тільки в спеціально відведених місцях, зберігання майна - в спеціально відведених шафах та кімнатах, також необхідно здійснювати постійний контроль за витратними матеріалами.

На сьогодні головним ризиком у нашому суспільстві став ризик, пов’язаний з крадіжками. Тому виникає необхідність в обладнанні виробничого приміщення відповідними засобами сигналізації.

Отже для того, щоб виявити завчасно та уникнути появи ризиків, необхідно проводити оперативне та довгострокове планування діяльності, проводити постійний контроль за ходом виконуваних робіт, аналізувати результати господарської діяльності.

Ймовірність кожного виду ризику як і розмір збитків у разі їх виникнення залежить від великого числа факторів, випадкових і детермінованих, тому оцінка міри ризику може здійснюватися різними способами від використання математичних моделей до інтуїтивних міркувань та аналізу колишнього досвіду.

У бізнес-плані підприємства виявляють основні чинники внутрішні (виробничі) та зовнішні, що спричиняють ситуації ризику, вказують найбільш ймовірні ризики.

2 Запропонувати заходи їх профілактики

- організаційні заходи профілактики ризиків у виробництві;

- фінансові заходи, які включають програму страхування від ризиків з описом типів страхових полюсів, затрат на їх придбання та суми відшкодування.