Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры гос меду 2014.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
349 Кб
Скачать
☆

180.Оптимізація моделі ресурсоспоживання України в системі міжнародних економічних пріоритетів

Як і в усьому світі, в Україні гостро стоять проблеми щодо раціонального використання, збереження, а по можливості — примноження й відновлення компонентів природно-ресурсного потенціалу.

На сучасному етапі освоєння природно-ресурсного потенціалу в Україні парадигмою ресурсокористування є ресурсозбереження, як прогресивний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів через докорінне поліпшення організації та техніко-технологічної підготовки виробництва.

Основні стратегічні напрями ресурсозбереження містяться у комплексному використанні невідновлюваних видів ресурсів (у першу чергу — мінеральних), впровадженні ресурсозберігаючої техніки і технологій, використанні ресурсів вторинного ресурсного потенціалу, підвищенні енергозбереження. В цілому збалансований та пропорційний розвиток усіх напрямів ресурсоз-береження дозволить сформувати нову ідеологію господарювання, яка базується на економному використанні наявної ресурсної бази, оптимальному співвідношенні первинних і вторинних ресурсів та маловідходному виробничому циклі.

Для відновлюваних ресурсів правилом користування має стати кількісне та якісне ресурсовідновлення, яке повинно випереджати за темпами ресурсовикористання. Необхідним елементом цієї стратегії має бути всебічне узгодження відновлюючих та охоронних заходів по всіх компонентах ресурсів з метою одержання комплексного ефекту від природокористування.

181.Особливості національного енергоспоживання в контексті глобальних тенденцій розвитку

Енергетичний сектор надзвичайно тісно пов’язує економіку України зі світовим господарством, причому подібне можна сказати про переважну більшість країн світу. Завдяки цьому як вироблення практичної внутрішньої та зовнішньої економічної політики країни, так і середньо- й довгострокові оцінки перспектив національного розвитку не можуть не враховувати загальні тенденції в енергетиці, видобутку та споживанні енергетичних ресурсів.

Складна ситуація склалася у сфері електроенергетики України. 96 % обладнання ТЕС України вже виробили свій ресурс, а ГЕС не мають достатньої потужності для покриття пікових навантажень. Загострення ситуації в електроенергетиці України відбувається на тлі зростання значення цієї галузі для забезпечення виробничого та побутового енергоспоживання у світі, зокрема у провідних індустріальних державах. . Чорнобильська катастрофа поставила великий знак запитання стосовно перспектив розвитку ядерної енергетики, втім, наявні в країні ядерні реактори становлять безальтернативне джерело енергії для національної економіки та побутового споживання. Відомо, що Україна далеко не лідер у виробництві цього виду енергії. Безумовну першість тут посідає Франція, 76 % енергетики якої — це енергетика ядерна. Отже, українські перспективи лежать десь між подібною моделлю енергетичного розвитку та найбільш вираженим «ядерним песимізмом».

На жаль, Україна має один із найнижчих рівнів ефективності енергоспоживання в світі, а це дає привід констатувати, що саме неефективне використання ПЕР призводить до зниження рівня

конкурентоспроможності продукції, зменшення обсягу власних обігових коштів підприємств, унаслідок

чого ускладнюється процес інвестування у проекти модернізації виробничих фондів і технологій, а також

уповільнюються темпи приросту обсягу ВВП і зменшується обсяг надходжень до державного бюджету. При цьому дана проблема стосується всіх без винятку країн світу (будь то споживачі чи експортери ПЕР). Особливого значення проблеми забезпечення прийнятного рівня ефективності використання ПЕР і конкурентоспроможності національної економіки набувають і в Україні. З%поміж основних пріоритетних завдань державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України визначено необхідність підвищення ефективності використання ПЕР і реалізацію державної політики енергозбереження. Крім того, визначені пріоритетні завдання, що ґрунтуються на ринкових засадах функціонування ПЕК і спрямовані на підвищення загального рівня конкуренції на ринках ПЕР та впровадження ефективних механізмів державного регулювання, націлено на проведення активної зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної політики, спрямованої, в першу чергу, на забезпечення національних інтересів

України.

Таким чином, послідовна та успішна реалізація енергоефективної політики сприяє досягненню як

мінімум трьох головних цілей загальнодержавної енергетичної політики:

– підвищення рівня енергетичної безпеки (в т. ч у забезпеченні енергетичної незалежності держави);

– зменшення шкідливого екологічного впливу на довкілля (в т. ч. сприяння вирішенню проблем

глобального потепління);

– підвищення конкурентоспроможності національного виробництва.