Витрати в системі контролінгу

Існує 2 напрямки обліку витрат:

• за нормативною собівартістю;

• за фактичною собівартістю.

Нормативна собівартість – це витрати на виробництво і реалізацію продукції, що розрахована на основі поточних витрат ресурсів.

Фактична собівартість – відображає фактичні витрати на виробництво та реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку.

Відхилення між фактичною і нормативною собівартістю є основою методології економічного аналізу, а також виявлення недоліків підприємницької діяльності, підвищення ефективності роботи підприємства.

Крім фактичної і нормативної собівартості на підприємствах розраховується планова собівартість, яка визначається перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси на момент складання плану.

При розрахунку планової собівартості допускаються обгрунтовані відхилення від нормативної.

Нормативна собівартість Фактична собівартість

Планова собівартість

⌂ (Факт – Пл (норм) с/в)

Висновок: Постійний контроль за відхиленнями за допомогою методології економічного аналізу.

Загальна с/в = Постійні + Змінні витрати + Умовно постійні витрати (змінні)

Постійні витрати: Змінні витрати:

• орендна плата; - витрати на закупку матеріалів;

• комунальні послуги; - елктроенергія на виготовлення.

• заробітна плата.

Умовно – постійні (умовно - змінні) витрати:

• реклама.

Організація системи контролінгу на промислових підприємствах

Етапи організації системи контролінгу на промислових підприємствах:

1. дослідження підприємства за напрямами: організація виробництва, асортимент продукції, закупівля сировини, персонал, обладнання, системи інформаційного забезпечення, звітність, організаційна структура.

Впровадження системи контролінгу на підприємстві

Перш ніж створити підрозділ контролінгу, необхідно розробити:

1. положення про структурний підрозділ;

2. посадові інструкції представників служби контролінгу;

3. затвердити штатний розклад та визначити заробітну плату представників;

4. затвердити відповідні форми управління звітністю.

Основні задачі служби контролінгу:

1. організація, координація та методична підтримка процесів планування та бюджетування на підприємстві;

2. організація, координація та методична підтримка системи обліку витрат і доходів на підприємстві;

3. розробка, підтримка та удосконалення системи діагностування відхилень;

4. надання аналітичної інформації керівництва на всіх ланках для забезпечення ефективності управління підприємством, як вцілому, так і його структурними підрозділами;

5. інформаційно – аналітична та методична підтримка реалізації інвестиційних проектів та інноваційних процесів.

Основні права представників служби контролінгу:

1. право отримувати інформацію від керівників та співробітників, що необхідна для виконання своїх посадових обов’язків;

2. право здійснювати зв’язок з іншими підприємствами та фірмами з питань, що входять в компетенцію підрозділу контролінгу;

3. право надавати обов’язкові для підрозділів вказівки, обов’язкові з питань методик планування, обліку витрат та налізу;

4. право вносити пропозиції в керівництво про критерії та метди розрахунку з метою покращення показників фінансово господарської діяльності.