- •1. ТіМфв як наукова та навчальна дисципліна та її зв язок з ін. Дисциплінами.
- •2. Класифікація і характеристика методів дослідження у ТіМфв.
- •3. Зміст поняття «фізична культура», її ціннісний, діяльнісний та результативні аспекти.
- •4. Характеристика поняття «фізичний розвиток». Показники, що характ. Фіз. Розв. Людини.
- •5. Характеристика поняття «фізичне виховання». Взаємозв язок фв з ін. Сторонами виховання.
- •6. Характеристика поняття «спорт». Соціальні функції спорту.
- •7. Характеристика поняття «система фізичного виховання».
- •8. Організаційні основи системи фізичного виховання в Україні.
- •9. Правові, програмно-нормативні основи системи фізичного виховання в Україні.
- •10. Характеристика загальних принципів фізичного виховання.
- •11. Характеристика методичних (дидактичних) принципів фіз. Вих.
- •12. Характеристика засобів фізичного виховання.
- •13. Роль гри у процесі розвитку та виховання дітей. Різновиди рухливих ігор, класифікація українських народних ігор.
- •14. Фізична вправа як основний засіб фізичного виховання, її класифікація.
- •15. Поняття «методи», «методичні прийоми». Класифікація методів фізичного виховання.
- •16. Характеристика рухових вмінь і навичок.
- •17. Техніка фізичних вправ, її основи, деталі, визначальна ланка.
- •18. Планування і контроль як функції управління процесом фізичного виховання.
- •19. Реалізація освітніх завдань в уроці фізичної культури.
- •20. Реалізація оздоровчих завдань в уроці фізичної культури.
- •21. Реалізація виховних завдань в уроці фізичної культури.
- •22. Характеристика урочних форм занять у фізичному вихованні.
- •23. Структура уроку фізичної культури.
- •24. Типи уроків фізичної культури, їх характеристика.
- •25. Характеристика неурочних форм занять у фізичному вихованні.
- •26. Структура процесу навчання руховим діям.
- •27.Характеристика способів дозування фізичного навантаження на уроках фізичної культури.
- •28. Методи організації та управління учнями на уроці фізичної культури
- •29. Методи навчання руховим діям.
- •30. Методи вдосконалення і закріплення рухових дій.
- •31. Методи розвитку фізичних якостей.
- •32. Загальна характеристика рухвих якостей, гетерохронність розвитку, сенситивні періоди.
- •33. Загальна характеристика швидкості як рухової якості людини.
- •34. Загальна характеристика сили як фізичної якості людини.
- •35. Загальна характеристика витривалості як фізичної якості людини.
- •36. Загальна характеристика гнучкості як фізичної якості людини.
- •37. Загальна характеристика спритності як фізичної якості людини.
- •38. Значення і завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку.
- •40. Організація фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі дня дошкільних виховних закладів.
- •41. Методика навчання руховим діям дітей дошкільного віку.
- •42. Особливості методики розвитку фізичних якостей у дітей дошкільного віку.
- •43. Концепція і зміст програми з фізичної культури для учнів 5-9 класів.
- •43. Підготовка вчителя до уроку фізичної культури.
- •45. Педагогічний контроль та оцінка ефективності уроку фізичної культури. Моторна і загальна щільність.
- •46. Характеристика законодавчих документів, що регламентують процес фізичного виховання школярів.
- •47. Програмно- нормативні основи фізичного виховання школярів.
- •50. Методика розвитку сили у дітей шкільного віку.
- •51. Методика розвитку витривалості у дітей шкільного віку.
- •52. Методика розвитку швидкості у дітей шкільного віку.
- •53. Характеристика методики перспективного та поетапного планування навч. Процесу з предмету фк в зош. Залежно від термінів дії існують такі види планування:
- •54. Планування і організація масових фізкультурно-спортивних заходів для школярів.
- •55. Методика виховання в учнів інтересу до занять фізичними вправами.
- •56. Дотримання правил безпеки у процесі фізичного виховання школярів.
- •60. Організація самостійних занять фізичними вправами
- •61. Зумовленість і значення диференційованого фізичного виховання школярів
- •62. Характеристика змісту програми з фізичної культури для учнів смг середньої загальної школи.
- •64. Критерії і організація розподілу школярів на медичні групи для занять фізичною культурою.
- •67. Організаційно-методичні основи уроків фізичної культури з учнями смг, які мають захворювання ссс.
- •68. Організаційно-методичні основи уроків фізичної культури з учнями смг, які мають захворювання органів дихання.
- •69. Організаційно-методичні основи уроків фізичної культури з учнями смг, які мають нервово-психічні захворювання.
- •70. Організаційно-методичні основи уроків фізичної культури з учнями смг, які мають вади зору.
- •71. Методика формування правильної постави у процесі виховання дітей шкільного віку.
- •72. Методика розвитку фізичних якостей у дітей, які за станом здоров я відносяться до смг
- •73. Характеристика основних напрямів фізичного виховання дорослих.
- •74. Організація фізкультурно-оздоровчої діяльності у навчально-виховній сфері.
- •75. Організація фізкультурно-оздоровчої діяльності у соціально-побутовій сфері.
- •76. Програмно-нормативні основи фізичного виховання студентів внз 1-2 рівнів акредитації.
- •77. Мета і завдання фв студентів внз і-іі рівнів акредитації.
26. Структура процесу навчання руховим діям.
Структура процесу навчання у практиці фізичного виховання школярів зберігає загальноприйняті етапи (початкове і поглиблене розучування і вдосконалення).
27.Характеристика способів дозування фізичного навантаження на уроках фізичної культури.
28. Методи організації та управління учнями на уроці фізичної культури
У практиці роботи застосовуються фронтальний, груповий та індивідуальний метод організації.
Суть фронтального методу полягає в тому, що всі учні класу водночас залучаються до виконання одного завдання. Він доцільний під час ознайомлення учнів із новим матеріалом, розучуванні порівняно простих вправ, що не потребують особливої страховки і допомоги, а також під час вдосконалення добре засвоєних вправ. Максимальне охоплення учнів руховою діяльністю дає змогу досягти високої щільності занять. Він є основним в організації фізичного виховання молодших школярів.
Під час поглибленого розучування складних вправ часто використовують груповий метод, що дає змогу краще дозувати навантаження, спостерігати за виконанням завдань учнями, виправляти помилки. Однак варто пам’ятати: застосування цього методу призводить до помітного зниження моторної щільності уроку. Тому якщо на уроці не використовуються багато пропускні прилади, а його зміст вимагає великих перерв між виконанням окремих спроб, такі часові проміжки знижують робочу установку і функціональну готовність до чергових зусиль.
Груповий метод дозволяє певною мірою індивідуалізувати процес фізичного виховання за рахунок диференціації методів, засобів та інтенсивності навчальної діяльності відносно рівня підготовленості окремих груп учнів.
Суть індивідуального методу організації навчальної праці школярів полягає в тому, що окремі учні, отримавши те чи інше завдання, повинні самостійно його виконувати. Цей метод підходить більше старшокласникам; може використовуватись у всіх частинах уроку і дає змогу застосовувати доступний кожному темп засвоєння вправ, запропонувати найраціональнішу індивідуальну послідовність навчання і потрібні підготовчі вправи.
29. Методи навчання руховим діям.
Б. Шиян у процесі фізичного виховання вділяє три групи методів: практичні методи, методи використання слова та методи демонстрації. Особливе значення в фізичному вихованні мають практичні методи. Практичні методи він поділяє на методи навчання рухових дій (загалом, по частинам, підвідних вправ), удосконалення та закріплення рухових дій (ігровий метод та змагальний), тренування (безперервний, повторний, комбінований).
Два методи навчання: метод навчання вправ загалом i метод навчання вправ по частинах.
1. Метод навчання вправ загалом застосовується на вcix етапах i передбачає їх багаторазове повторення в тому вигляді в якому вони е предметом (кінцевою метою) навчання. Позитивною рисою даного методу є те, що цілісне навчання сприяє формуванню міцних умовно-рефлекторних зв'язків одночасно на всі рухи рухової дії. Недоліком.— те, що учень одночасно повинен вирішувати багато рухових завдань, а, отже, зосереджувати увагу на Вcix деталях техніки.
2. Метод навчання вправ по частинах полягає в тому, що складну рухову дію спочатку розділяють на частини, вивчають окремі рухи, а потім об’єднують їх. Позитивною рисою даного методу є те, що таке навчання дозволяє послідовно концентрувати увагу учнів на окремих рухах. Негативною рисою є те, що при розучуванні частин формуються окремі рефлекторні зв'язки на певні рухи.
При розучуванні вправи загалом i при використанні методу вивчення по частинах у практиці як допоміжний метод використовують 3. підвідні вправи.
