50. Методика розвитку сили у дітей шкільного віку.

При розвитку сили використовують фізичні вправи, виконання яких потребує від учнів більшої величини зусиль, ніж в звичайних умовах. Необхідно пам’ятати, що у підлітковому віці м’язи більше ростуть у довжину, ніж поперек. Через це застосування вправ і методів, що сприяють нарощуванню м’язової маси, є малоефективним і недоцільним.

Засобами силової підготовки підлітків є вправи, обтяжені масою власного тіла (підтягування) або зовнішнім опором (гантелі тощо).

Засоби розвитку сили у старшокласників мають бути більш диференційованими (враховувати особливості фізичного розвитку та захоплення учнів). Це силові вправи (атлетична гімнастика), вправи у парах з елементами боротьби, лазіння по канату, підйом силою з вису в упор.

Перш, ніж здійснювати силову підготовку учнів, потрібно визначити рівень розвитку сили за допомогою відповідних тестів. Якщо результати тестувань будуть усвідомлені учнями, це може відіграти значну роль в активному виконанні домашніх завдань.

Популярними методами розвитку рухових якостей старших школярів є методи граничних і повторних зусиль.

При розвитку сили в учнів середнього шкільного віку, особливо у школярів 11 років рекомендується використовувати обтяження малої маси і після кожної вправи проводити відпочинок 20-30 с. З підлітками м’язову силу можна розвивати, застосовуючи вправи із штангою малого розміру. Вважається, що у старших підлітків для підвищення м’язової сили не частіше, ніж 1 раз на тиждень можуть бути використані близько граничні і граничні величини обтяжень.

Щодо суттєвого збільшення м’язевої маси, то юнаки 16-17 років володіють найширшими можливостями в межах шкільного періоду для спрямованого розвитку м’язевої сили. Поступове привчання старшокласників до великих, близько граничних і граничних зусиль вважається виправданим. Для розвитку м’язевої сили у юнаків старших класів застосовуються вправи з обтяженням масою 16 кг, включаючи 3–4 серії по 6–12 повторень з інтервалами відпочинку 60–85 с. Величина опору при тренуванні максимальної сили за допомогою обтяжень у початківців має становити 60–80% максимальної маси. Кількість повторень при цьому коливається від 2 до 8 разів.

Найбільш прийнятним методом для підлітків є метод повторних зусиль.

Починаючи з 13–14 років, силові навантаження у дівчаток суттєво відрізняються від таких у хлопчиків – як за інтенсивністю, так і за обсягом. У дівчаток мають перевагу вправи, обтяжені вагою власного тіла.

Метод граничних зусиль спрямований на покращення внутрішньомязової координації. Передбачає величину обтяжень 80%–100% від максимального. Кількість повторень від 1–2 до 4–5 в підході.

Метод повторних зусиль спрямований на вдосконалення внутрішньомязової координації. Величина обтяжень 30-50% від максимального. Кількість повторів 10–15 разів.

Метод спрямований на збільшення м’язової маси. Величина обтяжень зумовлюється можливістю виконати вправу 8–12 разів, при виконанні останніх разів прикладати максимальні зусилля.

Для дівчат 16–17 років використовуються вправи, що сприяють зміцненню м’язів живота та спини, малого таза. Ці вправи не повинні викликати сильних натужувань.

Тривалість силової підготовки на уроках ФК може сягати 10–12 хв., за умов занять вдома – до 20–30 хв, при заняттях у секціях – від 20 до 120 хв.