40. Організація фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі дня дошкільних виховних закладів.

Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня є обов’язковими і необхідними для дітей дошкільного віку. Щоденно в режимі дня дошкільнят проводяться: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилини під час проведення навчальних занять, фізкультурні паузи у перерві між малорухомими заняттями. Ранкову гімнастику в дитячих садках проводять перед сніданком, а в цілодобових групах відразу після нічного сну. – вправи повинні бути прості і доступні, що не вимагають великої затрати зусиль; – вправи повинні бути різноманітними за видами рухів і охоплювати великі групи м’язів; – вихованцям молодших груп пропонують вправи з імітацією рухів; – для урізноманітнення ранкової гімнастики впроваджувати вправи з предметами. Для першої молодшої групи комплекс складається з 3–4 вправ ігрового і наслідувального характеру у поєднанні з ходьбою, бігом, підстрибуванням. Його тривалість до 5 хв. У підготовчій групі комплекс складають 7–8 вправ, тривалістю до 12 хв. До дітей семирічного віку вимоги значно зростають – загальнорозвиваючі вправи вони повторюють 10–12 разів, тривалість бігу залом у середньому темпі доводиться від 2 до 5 хв, а кількість стрибків на закінчення ранкової гімнастики – до 35 разів. Прогулянки займають велике місце у режимі дня дошкільників. На них відводиться від 50 хв до 2 год у першій і другій половині дня. Фізкультурна хвилинка – це форма активного відпочинку під час малорухливих занять. Застосовується починаючи зі старшого дошкільного віку. Фізкультхвилинки проводяться щодня під час занять з математики, конструювання, розвитку мовлення, логіки, ліпки, малювання і т.д. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3–4 вправи, кожна з яких повторюється 4–6 раз. Темп виконання вправ – середній або повільний. Загальна тривалість – 1–2 хв. Зміст фізкультпауз – ігри середньої та малої інтенсивності, танцювальні рухи під музику, комплекс вправ ритмічної гімнастики або загально-розвиваючих вправ (5–6), які вже знайомі дітям. Тривалість фізкультпаузи 6–10 хвилин. Необхідно закінчувати проведення динамічної перерви за 2–3 хвилини до початку наступного заняття. Фізкультурні свята як форма епізодичного використання фізичної культури у дитячому садку проводяться двічі на рік у старшій та підготовчій до школи групах.

41. Методика навчання руховим діям дітей дошкільного віку.

Процес формування рухової навички умовно розподіляється на три етапи: розучування, засвоєння та закріплення рухової дії.

Мета першого (початкового) етапу полягає у засвоєнні вправи в загальних рисах, в основному варіанті (формування вміння).

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

1. створити цілісне попереднє уявлення про вправу й осмислити її суть;

2. визначити руховий досвід дітей і при необхідності поповнити його;

3. домогтись виконання вправи загалом;

4. усунути зайві рухи, які грубо спотворюють техніку.

Під час навчання дошкільників рухів широко використовується метод показу. В основу цього методу покладено здатність дитини до імітації. Показ повинен бути правильним та у потрібному темпі. На початку навчання рухів доцільно супроводжувати показ доступними для дітей словесними вказівками. Пояснення при виконанні рухів повинно бути лаконічним та зрозумілим дітям. Дітям 3–4 років доцільно давати образне пояснення рухової дії. У старших групах здебільшого використовують пояснення і вказівку.

Метою другого етапу (поглиблене розучування руху) є деталізоване, відносно досконале засвоєння рухової дії.

На цьому етапі вирішуються наступні завдання:

1. Поглибити розуміння дітьми закономірностей виконання рухової дії;

2. Уточнити техніку щодо індивідуальних можливостей дітей, посилити самоконтроль;

3. Домогтися правильного виконання вправи;

4. Створити передумови варіативного виконання вправи.

В основу методики другого етапу необхідно покласти метод цілісного розучування з „виділенням”, на фоні цілісного виконання вправи, окремих рухів для їх удосконалення. В окремих випадках можливе застосування методу вивчення частин вправи. Для оволодіння елементами складного за структурою руху доцільно використовувати підвідні вправи.

На третьому етапі навчання руху сформований стереотип, який покладено в основу навички, удосконалюється у напрямку рухливості та пристосування до зовнішніх умов, що змінюються. Основна мета, яка ставиться на цьому етапі – формування міцної і поряд з цим пластичної навички та її практичне застосування. Для досягнення мети етапу реалізуються такі завдання:

1. закріпити навичку і зробити її придатною для використання в життєдіяльності у поєднанні з іншими дітьми;

2. забезпечити варіативність застосування сформованої на попередньому етапі навички в різних умовах;

3. завершити індивідуалізацію виконання засвоєної вправи;

4. досягти повної відповідності техніки виконання вправи рівневі розвитку фізичних якостей дитини.