10. Характеристика загальних принципів фізичного виховання.

Принцип - теоретико-методичне положення, яке відзеркалює загальні закономірності соціально-біологічної природи і завдяки цьому є головним орієнтиром на шляху удосконалення людини.

Загальні (соціальні) принципи:

1.гармонійного розвитку особистості;

2.зв’язку фізичного виховання з трудовою діяльністю (ППФП);

3.принцип оздоровчої спрямованості.

11. Характеристика методичних (дидактичних) принципів фіз. Вих.

Принцип - теоретико-методичне положення, яке відзеркалює загальні закономірності соціально-біологічної природи і завдяки цьому є головним орієнтиром на шляху удосконалення людини.

Педагогічні (дидактичні) принципи:

Принцип свідомості та активності є одним із провідних, оскільки темпи навчання рухових дій залежать від розуміння учнем завдань та закономірностей педагогічного процесу.

Принцип наочності спрямований на створення уявлень про рухову дію. Наочність – широке поняття, котре передбачає активізацію усіх органів чуття, які беруть участь в управлінні рухами.

Принцип доступності та індивідуалізації передбачає відповідність фізичного навантаження при засвоєнні рухових дій можливостям учнів.

Принцип систематичності тісно пов'язаний із закономірностями відновлювальних процесів. Дуже маленькі інтервали відпочинку призводять до швидкого стомлення та появи рухових помилок, надто великі – до "зникнення" слідів від виконаної вправи, тому режим чергування навантаження і відпочинку повинен відповідати індивідуальним особливостям тих, хто займається, що забезпечить найвищий кумулятивний ефект навчання.

Принцип послідовності передбачає правильну черговість засвоєння різних елементів рухів.

Принцип міцності навчання передбачає розвиток здатності учня до адаптації техніки рухів відповідно до умов, що змінюються (змагальна діяльність, зміна умов виконання та ін.).

12. Характеристика засобів фізичного виховання.

Основний засіб фізичного виховання: Фізичні вправи - це такі види рухових дій (включаючи і сукупності їх) які спрямовані на реалізацію завдань фізичного виховання і підпорядковані його закономірностям.

Основним засобом вирішення завдань фізичного виховання і досягнення його мети є рухова активність людини (фізичні вправи, народні ігри і забави, військові, побутові та професійні дії (якщо вони виконуються за відповідною програмою). Допоміжним засобом є оздоровчі сили природи (сонце, повітря, вода, земля) та гігієнічні фактори (режим дня і харчування, дотримання правил особистої та громадської гігієни тощо).

13. Роль гри у процесі розвитку та виховання дітей. Різновиди рухливих ігор, класифікація українських народних ігор.

Значення рухливих ігор:

1. Сприяють формуванню та вдосконаленню життєво необхідних рухів, всебічному фізичному розвитку та зміцненню здоров’я дитини, вихованню позитивних моральних і вольових якостей.

2. Позитивно впливають на всі системи організму.

3. Збуджують апетит і сприяють міцному сну.

4. Задовольняють потребу ростучого організму дитини у русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду.

5. Вдосконалюють техніку фізичних вправ.

6. Сприяють розвитку у дітей фізичних якостей.

7. Ефективно впливають на розумовий розвиток, допомагають уточнити уявлення про навколишній світ, різні явища природи, розширюють кругозір.

8. Створюють позитивні умови для розвитку уваги, сприйняття, уточнення певних понять, творчої фантазії, пам’яті.

9. Сприяють розвитку мови, швидкості мислення, творчості та кмітливості.

10. Ігри є засобом естетичного виховання.

Класифікація рухливих ігор:

1. Сюжетні.

2. Ігрові вправи (несюжетні).

3. Ігри з елементами спорту (городки, настільний теніс, бадмінтон, баскетбол, футбол, хокей).

В основу сюжетних рухливих ігор покладено життєвий досвіт дитини, її уявлення про навколишній світ. Для ігрових вправ (несюжетних ігор) характерна конкретність рухових завдань відповідно до вікових особливостей і фізичної підготовки дітей. Проведення ігор з елементами спорту вимагає чіткого пояснення правил, які обумовлюють процес змагань між окремими дітьми або командами.

Класифікація рухливих ігор за ступенем фізичного навантаження:

1. Ігри великої інтенсивності.

2. Ігри середньої інтенсивності.

3. Ігри малої інтенсивності.

Класифікація українських народних ігор:

1. Сюжетні:

1) Драматичні (відображають основні заняття українців: землеробство та пов’язані з цим сезонні обряди).

2) Хореогенні (зміст складають танці та танцювальні дії з пісенним супроводом: хороводи, гаївки, веснянки).

3) Імітаційні (відображають характерні рухи та поведінку птахів і тварин).

4) Імпровізаційні (довільний розвиток сюжету: різдвяний вертеп).

2. Ігри, які регламентуються правилами.

3. Ігри з предметами.

4. Ігри без предметів.