64. Критерії і організація розподілу школярів на медичні групи для занять фізичною культурою.

Диференційоване фізичне виховання – це, така методика фізичного виховання, в якій мають враховуватися не тільки загально-вікові, а й індивідуальні особливості дітей в межах групи учнів, схожих за морфо-функціональними показниками.

У відповідності до зазначених критеріїв виділяють 5 груп здоров’я: 1-а. Здорові, без хронічних захворювань, з нормальним фізичним і нервово-психічним розвитком, не мають вроджених аномалій і функціональних відхилень, що вимагають корекції. Вони рідко хворіють. 2-а. Діти, у яких немає хронічних захворювань, але існують морфо-функціональнівідхилення; із зниженим опором організму до гострих і хронічних захворювань. Це діти, які перенесли інфекційні захворювання, підлітки із затримкою загального фізичного розвитку (без ендокринних патологій) і значним дефіцитом маси тіла, які часто хворіють (4 рази і більше в рік). 3-а. Діти з хронічними захворюваннями в стані компенсації, збереженими функціональними можливостями. 4-а. Діти з хронічними захворюваннями в стадії субкомпенсації із зниженими функціональними можливостями. 5-а. Діти з хронічними захворюваннями в стадії декомпенсації. Як правило, діти з такою патологією не відвідують школу, вони знаходяться у спеціальних лікувальних закладах.

На основі даних про стан здоров’я, рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості школярі для проведення занять фізичного виховання діляться на три групи: основна, підготовча і спеціальна.

До основної групи відносяться учні, які не мають відхилень у фізичному розвитку і стані здоров’я, а також школярі з незначним відхиленням в стані здоров’я функціонального характеру при умовах достатньої фізичної підготовленості.

До підготовчої групи зараховуються діти, які не мають відхилень в стані здоров’я або мають незначні відхилення в стані здоров’я та фізичному розвитку з недостатньою фізичною підготовленістю.

До спеціальної медичної групи (СМГ) відносяться учні із значними відхиленнями в стані здоров’я постійного або тимчасового характеру. Це діти, у яких діагностовано вроджена вада серця, ревматизм, бронхіальна астма із частими приступами, порушення опорно-рухового апарату (зокрема сколіоз ІІ-ІІІ ступені, порушення нервової та ендокринної систем, тощо.

65. Періоди фізичного виховання школярів, які за станом здоров я відносяться до СМГ. Заняття з учнями СМГ діляться на 2 періоди: підготовчий і основний. Підготовчий період триває перші 2 місяці навчального року. Його завдання:

1. Поступово підготувати серцево-судинну та дихальну системи і в цілому організм до виконання фізичних навантажень.

2. Виховувати в учнів потребу до систематичних занять фізичними вправами.

3. Навчити учнів швидко знаходити і підраховувати пульс.

4. Навчити елементарним правилам самоконтролю (аналіз самопочуття, характеру сну, апетиту, поява втоми на уроках ФК).

Протягом підготовчого періоду вивчаються індивідуальні особливості кожного учня, здатність організму переносити фізичні навантаження. В перші 6-8 тижнів занять з учнями разом із загально розвиваючими вправами використовуються спеціальні (для кожного конкретного захворювання). Особлива увага приділяється правильному поєднанню дихання із виконанням вправ. 50% всіх вправ проводяться в положенні сидячи і лежачи в повільному темпі. Кожна вправа виконується 3-4 рази, потім 6-8.

Тривалість основного періоду залежить від того, як пристосовується організм учнів до фізичних навантажень, від стану здоров’я. В цьому періоді діти можуть бути переведені у підготовчу і навіть основну групу.

Завдання основного періоду:

1. Підвищення загальної тренованості, функціональних можливостей організму до фізичних навантажень в школі і домашніх умовах.

2. Засвоєння основних умінь та навичок із програми ФВ для учнів СМГ.

В цьому періоді включаються майже всі загально-розвиваючі вправи, види легкої атлетики, елементи спортивної і художньої гімнастики, рухливі ігри і елементи спортивних ігор.

66. Структура уроку фізичної культури, що проводиться з учнями СМГ (типові завдання частин уроку, особливості методики). Схема побудови уроку в СМГ відрізняється від звичайних уроків ФК. Характерна особливість занять СМГ – наявність чотирьох складових частин заняття: вступної, підготовчої, основної і заключної. Вступна частина (3-5 хв), спрямована на підготовку необхідних умов для подальшого проведення занять. Шикування групи, рапорт, пояснення задач заняття – усе це організує учнів, зосереджує їхню увагу. Учнями виконуються перешикування і дихальні вправи. Також рекомендується провести вимірювання ЧСС, ЧД. Діти, в яких ЧСС вища 90 уд/хв., стають на лівий фланг (до слабо підготованих). Підрахунок пульсу, частоти дихання самими учнями при умові правильного і чіткого виконання, також в значній мірі, налаштовує учнів на роботу на уроці. Вчителем в учнів молодших класів виховується потреба з’являтися на урок в належній спортивній формі, вмінні знаходитися в строю, виконувати команди, відповідати на привітання вчителя. Шикувати учнів СМГ рекомендують не за зростом, а за функціональними відхиленнями. Одні фахівці пропонують такий підхід: на правому фланзі шикуються діти із захворюваннями серцево-судинної і дихальної систем, за ними – діти із захворюваннями внутрішніх органів і зниженим зором, далі – учні з відставанням у фізичному розвитку. Іншими фахівцями рекомендується шикувати дітей з слабою функціональною підготовленістю – на лівому, сильних – на правому фланзі. Це дозволяє відносно точно диференціювати фізичне навантаження, наприклад учні на правому фланзі продовжують присідання, на лівому – відпочивають, таким чином сильні діти виконують на 2-4 повторення більше. Підготовча частина 10-15 хв. починається з вправ на розслаблення, дихальних та загально-розвиваючих, які виконуються спочатку у повільному, а потім у середньому темпі. Початкове дозування вправ 4-5 разів, у подальшому – 6-8 разів. Використання вправ на розтягування полегшує перенесення наступних фізичних навантажень, покращує пристосувальні реакції серцево-судинної системи до умов м’язової діяльності. Застосовуються загально-розвиваючі вправи для великих м’язових груп кінцівок і тулуба, виконання яких потребує глибокого рівномірного дихання. Як правило, виконуються одна дихальна і дві загально-розвиваючі вправи. Через два місяці занять це співвідношення становить 1 : 3, через чотири місяці – 1 : 4. великі м’язові групи залучаються до роботи почергово, за принципом „розсіювання ” навантаження, яке повинно зростати без різких підйомів. Дихальні вправи застосовуються після найбільш стомливих загально-розвиваючих. Підготовча частина передбачає тонізуючий вплив фізичних вправ на організм, формування правильної постави, створення сприятливого емоційного фону. В основній частині (15-18 хв.) засвоюються нові фізичні вправи і розвиваються рухові якості з метою вирішення основних завдань фізичного виховання на конкретному етапі занять для певного віку і статі учнів. Пік навантаження повинен припадати на другу половину основної частини заняття. В кожному занятті використовується повторення попереднього навчального матеріалу з метою його закріплення. Важливо уникати надмірного стомлення, не використовувати одноманітні рухи, використовувати принцип „розсіювання” навантаження. Заключна частина (5-8 хв.) містить релаксаційні та дихальні вправи. Можна також включати вправи у повільному темпі з незначними зусиллями для м’язових груп, які не брали участі в рухах, котрі використовувались у попередніх частинах заняття. Заключна частина спрямована на зниження фізіологічного навантаження, нормалізацію функцій систем організму, створення хорошого настрою на наступні уроки.