69. Організаційно-методичні основи уроків фізичної культури з учнями смг, які мають нервово-психічні захворювання.

Для школярів з порушеною нервовою системою обмежуються вправи, що викликають нервову напругу (вправи у рівновазі на підвищеній опорі, рухливі ігри, елементи спортивних ігор).

Особливості методики занять з дітьми, які мають функціональні порушення нервової системи:

• До дитини проявляють більше емоційного тепла.

• Вивчають психологічно незатишне для дитини середовище.

• Збільшують тривалість вступної частини.

• Навантаження збільшують більш поступово.

• Особливу увагу приділяють індивідуальному підходу.

• Уникають негативних оцінок.

• Використовують такі методи, як «раціональний аналіз ситуації», «відволікання уваги», «переключення уваги».

• Психічне навантаження чергують із дихальними вправами і вправами на релаксацію.

• Коригують помилки виховання: формують активність, ініціативність, уміння подолати труднощі.

70. Організаційно-методичні основи уроків фізичної культури з учнями смг, які мають вади зору.

При захворюваннях органів зору не допускаються стрибкові вправи, перекиди, вправи з натужуванням, стійки на руках і на голові.

Достатнє кисневе забезпечення має велике значення для органу зору. Тому дихальні вправи котрі покращують оксигенацію організму, справляють і оздоровчий ефект на орган зору. До гімнастики для очей входять вправи:

• Для шийного відділу хребта і м язів шиї, що покращують кровообіг головного мозку й органу зору в цілому.

• Спрямовані на окорухові м язи.

• На релаксацію м язів ока та «відпочинок » зорового нерва.

Для дітей групи А руховий режим у діапазоні ЧСС 120-130 уд/хв застосовується протягом 1,0 – 1,5 міс з поступовим доведенням навантажень до ЧСС 140-150 уд/хв в основній частині заняття. Добрий оздоровчий тренувальний ефект для серцево-судинної і дихальної систем в умовах аеробного енергозабезпечення справляють навантаження при ЧСС 130-150 уд/хв. Діапазон ЧСС понад 150 уд/хв є оздоровчо-тренувальним для цієї групи школярів, оскільки для них характерною є гіпоксія та слабке пристосування до м’язової роботи. Інтенсивність навантажень при ЧСС у діапазоні 150-170 уд/хв – перехідний рубіж від аеробного до анаеробного енергозабезпечення – використовується тільки у вигляді короткочасних вправ.

71. Методика формування правильної постави у процесі виховання дітей шкільного віку.

72. Методика розвитку фізичних якостей у дітей, які за станом здоров я відносяться до смг

Особливістю занять з учнями спеціальних медичних груп є поступове підвищення навантаження за рахунок збільшення його обсягу а не інтенсивності. Тому для них є більш доцільним розвиток загальної витривалості, яка підвищує функціональні можливості вегетативних систем організму, а не спеціальної витривалості, яка направлена на вдосконалення механізмів локальної витривалості окремих м’язових груп. Максимумом для учнів СМГ може бути ЧСС 120-130 - 150-160 ск./хв. Розвиток витривалості циклічними вправами показано усім учням СМГ. Основним засобом розвитку загальної витривалості є циклічні вправи: ходьба з частотою кроків 110-120 в хв. (чоловіки) і 120-130 кроків за хв. у жінок; біг, плавання, ходьба на лижах. Сумарний обсяг бігового навантаження на кожному занятті може досягати таких величин: в 1 семестрі – 400-800м (для дівчат) і 600-1000м для юнаків. У наступних семестрах обсяг бігового навантаження збільшується на 500м і досягає у 8-му семестрі 2000-3000 (д) і 3000-4000 (ю). Для розвитку витривалості рекомендується проводити піші походи по середньо пересіченій місцевості (на 2—3 км для дівчин і 5—6 км для юнаки). У походах повинні використовуватися стрибкові вправи, вправи на силу. У літню пору для тренування витривалості рекомендується повільне плавання, веслування, катання на велосипеді. У зимовий час передбачаються прогулянки на лижах у лісі, по середньо пересіченій місцевості (юнаки не більш 5 км, дівчата 2—3 км), катання на ковзанах. Вправи на витривалість виконуються без зайвої напруги, чергуються з відпочинком і вправами на розслаблення. Дихання повинне бути вільним, бажано дихати тільки носом. Розвиток швидкісних якостей. Рекомендується почергово змінювати на кожному наступному занятті навантаження, які направлені на виховання швидкісних чи швидкісно-силових якостей і витривалості. Таке розподілення навантажень більш ефективне, ніж послідовне виховання цих якостей на одному занятті. Розвиток сили здійснюється паралельно з розвитком інших фізичних якостей за допомогою комплексу засобів ЗРВ і силового спрямування. Особливу вагу приділяють силі м’язів спини, черевного пресу, верхнього плечового поясу, які сприяють утворенню м’язового корсету. Максимальна ЧСС при виконанні вправ на силу – 130-140 ск./хв. При гіпертонічній хворобі, прогресуючій міопії зі змінами на очному дні виключаються вправи зі значними обтяженнями, натужуваннями, стрибками, метаннями.

Розвиток спритності здійснюється протягом усього періоду навчання (здатність оцінювати і регулювати динамічні і просторово-часові параметри рухів; зберігати стійку рівновагу; відчувати і засвоювати ритм; довільно розслабляти м’язи; узгоджувати рухи в руховій дії). Вправи на рівновагу тренують вестибулярний апарат, підвищують тонус нервової системи, сприяють розвитку координації рухів, орієнтації в просторі, ці вправи розвивають і вдосконалюють також м’язове відчуття, яке необхідне для формування постави. Використовуються вправи з елементами новизни і координаційної складності. Розвиток гнучкості слід починати з вправ на розслаблення, активних вправ на розтягування м’язів, використовуючи для цього різні пружні рухи, нахили, махові рухи. Потім поступово вводяться пасивні рухи, до яких відносяться вправи з використанням маси власного тіла, з самозахопами, з допомогою партнера. Розвиток гнучкості досягається за допомогою вправ, які можна поділити на три групи:

1. вправи, які забезпечують покращення рухомості у суглобах за рахунок збільшення розтяжності м’язово-звязкового апарату;

2. вправи на розслаблення, які забезпечують збільшення амплітуди рухів у суглобах за рахунок здатності м’язів до максимального розслаблення;

3. силові вправи (за допомогою партнера і спеціальних пристосувань).